Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №341/1528/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1528/26

Номер провадження 2/341/1087/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С.,

розглянуши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 14 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2503530 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язалось передати грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 40 000,00 грн на умовах зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, та не повернув кредитні кошті .

24.02.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-6/26, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №2503530 від 14.08.2025 на загальну суму заборгованості 125 900,00 грн. У зв`язку із списанням частини заборгованості станом на дату складання позовної заяви (застосування пільги військовослужбовцям і членам їх сімей) заборгованість за Договором №2503530 від 14.08.2025 становить 40000,00 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути заборогованість на користь ТОВ «Свеа Фінанс», оскільки всупереч умовам кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не здійснює повернення кредиту, та порушує взяті на себе зобов`язання.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ «Свеа Фінанс» у судове засідання не з`явився. В прохальній частині позову просив суд справу розглядати за його відсутності, вимоги позову підтримав, у випадку неявки в судове засідання відповідача проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач в судове засідання не з`явився. 14.08.2026 скерував відзив на позовну заяву, відповідно якого визнає наявність заборгованості за договором №2503530 від 14.08.2025 в частині тіла кредиту в сумі 40 000,00 грн, Повідомив, що оскільки він є військовослужбовцем, ним неодноразово вживались заходи щодо вирішення питання в частині проведення взаємозаліків та зарахування сплачених ним відсотків в рахунок заборгованості за декількома кредитними договорами (в тому числі і спірним), укладеними з первісним кредитодавцем – ТОВ «Селфі Кредит», однак вони не дали позитивного результату.

24.09.2026 відповідач скерував додаткові пояснення у справі, відповідно до яких просив судові засідання проводити без його участі.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи.

14.08.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2503530 про надання споживчого кредиту (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші умови.

Відповідно до пункту 1.2 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 40000, 00 грн.

Строк дії кредиту 360 дні (пункт 1.3 Договору).

За умовами пункту 1.5. Договору, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту - 360 днів.

Згідно з пунктом 1.8 Договору, загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 144000 грн.

Згідно пункту 1.9 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333.95 % річних.

За пунктом 1.10 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 184000 грн.

За пунктом 2.1 Договору, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір підписано електронним підписом одноразовим одноразовим ідентифікатором «К213» (розділ 10 Договору «Реквізити та підписи сторін»).

Істотні умови Договору також викладені в папорті споживчого кредиту, зокрема:сума кредиту – 40000,00 грн; строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка річних - 365% річних, реальна річна процентна ставка - 2333,95%, загальні витрати за кредитом - 144000,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту - 184 000,00 грн.

Відповідно до Довідки, виданої ТОВ «Пейпек», сервіс онлайн платежів «PayTech», 14.08.2025 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта в сумі 40000,00 грн, електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №2503530 від 14.08.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 24.02.2026, наданого ТОВ «Селфі Кредит», загальна заборгованість за тілом кредиту складає 125 900,00 грн, відсотки за користування кредитом нараховано на загальну суму 77 600,00 грн, сума штрафних санкцій - 8300,00 грн

24.02.2026 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу № 01.02-6/26, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, що є Додатком 1 до Договору Факторингу №01.02-6/26 від 24.02.2026, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2503530 від 14.08.2025 складає: 125 900,00 грн: сума основного боргу - 40 000,00 грн, сума нарахованих процентів - 77 600,00 грн, сума штрафних санкцій - 8300,00 грн.

У зв`язку із застосування пільги військовослужбовцям і членам їх сімей позивачем списано частину заборгованості у сумі нарахованих процентів - 77 600,00 грн та штрафних санкцій у сумі 8 300,00 грн. А тому просить суд стягнути заборгованість по основній сумі боргу - 40000,00 грн.

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу у військовій частині НОМЕР_3 відповідно до Довідки про №5013 від 10.07.2026, виданої військовою частиною НОМЕР_3 .

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частина 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 14 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір №2503530 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки, періоди здійснення обов`язкових платежів, а також суми платежів у них.

За Договором про надання споживчого кредиту №2503530 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 40 000,00 грн. Ці кошти були перераховані на його картковий рахунок через онлайн систему «PaуTech», що підтверджено позивачем відповідною довідкою.

Однак, ОСОБА_1 порушив погоджені умови Договору №22503530, внаслідок чого, як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у останнього перед кредитодавцем утворилась заборгованість, що в сукупному розмірі складає 125 900,00 грн: сума основного боргу - 40 000,00 грн, сума нарахованих процентів - 77600,00 грн, сума штрафних санкцій - 8300,00 грн.

В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором передано позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Свеа Фінанс» на підставі договору факторингу №01.02-6/26.

Разом з тим, позивач, у зв`язку із застосування пільги військовослужбовцям і членам їх сімей списав частину заборгованості у сумі нарахованих процентів та штрафних санкцій, та просить суд стягнути заборгованість зі тілом кредиту в розмірі 40000,00 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявності заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною шостою статті 263 ЦПК України передбачено, що у разі визнання однією із сторін пред`явленої до неї позовної вимоги рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

При ухваленні рішення, суд виходить з того, що таке визнання відповідачем позовних вимог є добровільним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а заявлені позивачем вимоги підтверджуються дослідженими судом доказами.

Отже, встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 40 000,00 грн, наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту в зазначеному розмірі, а також враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Свеа Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 40 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

За частиною 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №761 від 07.08.2026 за подання позову до суду ТОВ «Свеа Фінанс» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн З огляду на те, що відповідач визнав позов у повному обсязі до початку розгляду справи по суті та судом прийнято таке визнання, то позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 1331,20 грн сплаченого ним судового збору при поданні позову, а решта 50 відсотків судового збору, що становить 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,19, 259, 272-274, 279, 280,284,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2503530 від 14.08.2025 в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» при поданні позову до Галицького районного суду Івано-Франківської області у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 03 м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

СуддяСвятослав АННИШИН