Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №938/1557/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1557/26

Провадження № 3/938/875/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Мартищук Х.Я.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово виконувача обов`язки заступника начальника - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , -

В С Т АН О В И В:

Із протоколу про адміністративне правопорушення №304 від 18.09.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, перевищив службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, вчинені в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-14 КУпАП.

Зокрема, ОСОБА_1 , будучи тимчасово виконуючим обов`язки заступника начальника ТЦК та СП – начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в період часу 06.07.2026 по 29.07.2026 року, тобто впродовж 23 (двадцяти трьох) днів, утримував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зокрема, 06.07.2026 року працівниками Національної поліції України спільно з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено гр. ОСОБА_2 , який відповідно до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів "Оберіг" підлягає призову під час мобілізації. У зв`язку з чим, останнього скеровано до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних. У ході уточнення військово-облікових даних, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що гр. ОСОБА_2 не задекларував жодної підстави, яка дає право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Надалі посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою встановлення ступеня придатності до військової служби (служби в ЗС України) на проходження військової служби було скеровано ОСОБА_2 на проходження у військово-лікарської комісії. Згідно з довідкою ВЛК від 06.07.2026 року ОСОБА_2 визнано придатним до військової служби (служби в ЗСУ).

Цього ж дня останнього направлено в розпорядження військової частини НОМЕР_1 , де його не прийняли.

Відповідно до поіменного списку від 07.07.2026 року ОСОБА_2 направлений до військової частини НОМЕР_2 , з якої його було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з низькими морально-діловими якостями.

Із листа військової частини НОМЕР_2 від 04.09.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 на обліку в цій військовій частині не перебував, відомості щодо його зарахування до списків її особового складу та проходження військової служби в цій військовій частині відсутні.

У подальшому відповідно до поіменного списку від 22.07.2026 року ОСОБА_2 був направлений до в розпорядження військової частини НОМЕР_3 , де його не прийняли в зв`язку з досягненням 50-тирічного віку.

Надалі відповідно до поіменного списку від 28.07.2026 року ОСОБА_2 був направлений до в розпорядження військової частини НОМЕР_4 , де його 29.07.2026 року було призвано на військову службу до Збройних Сил України.

Таким чином, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №304 від 18.09.2026 року, ОСОБА_2 утримувався ІНФОРМАЦІЯ_5 у період з 06.07.2026 року по 29.07.2026 року, тобто впродовж 23 днів, чим порушено п.88 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, у якій закріплено, що на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору ( у разі потреби) резервістам та військовозобов`язаним вручається під особистий підпис або направляється поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою їх проживання повістка щодо призову на військову службу та відправлення до місця проходження військової служби.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання 08.10.2026 року з`явився та пояснив, що ОСОБА_2 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних. Після уточнення встановлено, що останній підлягає призову на військову службу під час мобілізації. За результатами проходження ВЛК його визнано придатним до військової служби. У подальшому ОСОБА_3 направлявся до різних військових частин для проходження військової служби, однак в зв`язку з його релігійними переконаннями військовими частинами було відмовлено в прийомі цього військовослужбовця. В кінцевому результаті 28.07.2026 року ОСОБА_2 прийнято у військову частину НОМЕР_4 . Враховуючи вищевказане, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просив звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю на підставі ст.22 КУпАП та обмежитися усним зауваженням.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, судді надано:

- скаргу від 20.07.2026 року гр. ОСОБА_4 , жительки м.Багачеве Звенигородського району Черкаської області, якою вона повідомляє ІНФОРМАЦІЯ_6 про незаконне утримання ОСОБА_2 , священнослужителя релігійної організації «Свідки Єгови в Україні», в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 з 06.07.2026 року; крім того, в цій скарзі скаржник вказує, що на момент написання цієї скарги ОСОБА_2 незаконно утримується в НОМЕР_5 окремій важкій механізованій бригаді «Дике поле», яка знаходиться в Дніпропетровській області (а.с.16-17);

- довідку від 28.02.2025 року релігійної організації «Свідки Єгови в Україні» ( а.с.17 зворот), з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 06.11.2016 року призначений на посаду священнослужителя- старійшиною (єпископом) збору, яка надана скаржником ОСОБА_4 ;

- посвідчення офіцера та витяг з наказу № 152 від 01.06.2026 року (а.с. 38, 10), з якого вбачається, що капітана ОСОБА_1 старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 допущено до тимчасового виконання службових обов`язків за вакантною посадою заступника начальника - начальника мобілізаційного відділення з 01.06.2926 року;

- функціональні обов`язки заступника начальника - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11-15), з якими ОСОБА_1 ознайомився;

- довідку від 06.07.2026 року №8/67 про доставку працівником поліції 06.07.2026 року о 18.01 годин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18);

- направлення від 06.07.2026 року ОСОБА_2 для визначення придатності до військової служби до КНМП «Рогатинська центральна районна лікарня» (а.с.19);

- довідку ВЛК від 06.07.2026 року (а.с.20-21) та карткою обстеження та медичного огляду від 06.07.2026 року (а.с.22-23), згідно з якими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , придатний до військової служби;

- поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 до військової частини НОМЕР_1 , (а.с24-26) з якого вбачається що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , автотранспортом вибув 06.07.2026 року о 23.55 годин до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 );

- поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 до військової частини НОМЕР_2 , (а.с27-29) з якого вбачається що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , автотранспортом вибув 08.07.2026 року о 17.00 годин до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 );

- поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 до військової частини НОМЕР_3 , (а.с30-33) з якого вбачається що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , автотранспортом вибув 22.07.2026 року о 20.00 годин до військової частини НОМЕР_3 (Львівська область);

- поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 до військової частини НОМЕР_4 , (а.с33-36) з якого вбачається що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , автотранспортом вибув 29.07.2026 року о 11.00 годин до військової частини НОМЕР_4 (Київська область);

- лист військової частини НОМЕР_2 від 04.09.2026 року (а.с.37), з якого вбачається, що ОСОБА_2 на обліку в цій військовій частині не перебував, відомості щодо його зарахування до списків її особового складу та проходження військової служби в цій військовій частині відсутні.

Вивчивши матеріали даної справи, суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Таким чином, саме особа (орган), яка склала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-14 КУпАП, зобов`язана зібрати докази на підтвердження винуватості останнього у вчиненні вищевказаного правопорушення, тобто наявність об`єкта, суб`єкта, суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-14 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 172-14 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.172-14 КУпАП є військова службова особа

Згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Також і відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, а саме тимчасово виконуючим обов`язки заступника начальника ТЦК та СП – начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовою службовою особою, тобто суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.172-14 КупАП.

Безпосереднім об`єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків. У разі вчинення цього адміністративного правопорушення щодо військовослужбовця обов`язковим додатковим об`єктом виступають честь та гідність особи.

Суб`єктивна сторона перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень характеризується виною у формі умислу до діяння та умислом або необережністю до наслідків. Інтелектуальний елемент умислу в цьому випадку полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру своїх дій і передбачення можливості або неминучості настання суспільно небезпечних наслідків. Це означає, що особа, коли вчиняє вказане адміністративне правопорушення, усвідомлює вихід за межі наданих їй повноважень, тобто розуміє, що вчиняє дії, які не входять до її компетенції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-14 КУпАП характеризується діянням, яке полягає в перевищенні службових повноважень, тобто у вчиненні дій службовою особою, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, явний для всіх, в тому числі і винного, безсумнівний, відвертий.

Як перевищення влади або службових повноважень кваліфікуються: 1) вчинення дій, які є компетенцією вищою службової особи даного відомства чи службової особи іншого відомства, 2) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути вчинені лише колегіально, 3) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення за відсутності цих умов, 4) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Повноваження, за межі яких виходить службова особа при її перевищенні, повинні бути передбачені відповідними нормативно-правовим актом, законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо.

Як вбачається з функціональних обов`язків ОСОБА_1 , як тво. заступника начальника — начальником мобілізаційного відділення є прямим начальником для особового складу мобілізаційного відлілення та підпорядковується начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 . Він, тобто ОСОБА_1 , в мирний та воєнний час відповідає за: повноту розробки документів плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, відповідність їх змісту вимогам керівних документів та реальності спланованих заходів; за підтримання взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування; за успішне виконання заходів оповіщення, призову та поставки мобілізаційних ресурсів у військові організаційні структури; за організацію та ведення Єдиного державногю реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Він зобов`язаний: приймати участь у здійснені планування, підготовки і проведення в особливий період згідно із законодавством мобілізації людських і транспортних ресурсів; підтримувати взаємодію з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з питань підготовки до виконання мобілізаційних заходів; вивчати можливості місцевої економіки на території відповідальності, приймати участь в розробці та узголженні з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування використання місцевих ресурсів заходів забезпечення оповіщенння щодо призову i поставки мобілізаційних ресурсів; розробляти документи з оповіщення, призову і поставки мобілізаційних ресурсів та забезпечення виконання мобілізаційних заходів; підтримувати взаємодію з командирами військових організаційних структур з питань призначення призову і поставки мобілізаційних ресурсів.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX,у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який у подальшому, відповідними Указами, неодноразово продовжувався та діє по цей час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період, тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію. Саме з цим моментом відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» законодавець пов`язує настання особливого періоду. При цьому, сама мобілізація не вичерпує завдань особливого періоду, а лише розпочинає його дію. Закінчення періоду мобілізації, у свою чергу, не є самостійною підставою для припинення особливого періоду, при цьому в проміжках між періодами проведення мобілізації стан особливого періоду не припинявся.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується в перевищенні службових повноважень, тобто в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, вчинені в умовах особливого періоду, оскільки гр. ОСОБА_2 , будучи особою релігійні переконання якого не дозволяють проходити військову службу, утримувався ІНФОРМАЦІЯ_5 у період з 06.07.2026 року по 29.07.2026 року, тобто впродовж 23 днів. Цим порушено п.88 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, у якій закріплено, що на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору ( у разі потреби) резервістам та військовозобов`язаним вручається під особистий підпис або направляється поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою їх проживання повістка щодо призову на військову службу та відправлення до місця проходження військової служби.

Однак, суддя важає за необхідне зауважити, що в період воєнного стану під час загальної мобілізації в Україні призову підлягають військовозобов`язані чоловіки віком від 18 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров`я та не мають права на відстрочку чи бронювання.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 573/838/24 (провадження № 51-603км25) в постанові від 27 жовтня 2025 року зазначила, що законодавець чітко відрізняє два види військової служби: строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо в разі призову на строкову військову службу для сумлінного відмовника доступна можливість замінити таку службу альтернативною відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», то в разі призову під час мобілізації закон не передбачає такої можливості й, відповідно, процедури заміни. Релігійні переконання не скасовують обов`язку захищати країну, проте особа має право вимагати виконання обов`язків військової служби, не пов`язаних із носінням та використанням зброї.

Таким чином, ОСОБА_2 , який відповідно до висновку ВЛК придатний до військової служби та не мав права на відстрочку чи бронювання, підлягав мобілізації, незважаючи на релігійні переконання.

У п.п.91-93 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі – Порядку) закріплено, що саме територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюється відправлення резервістів та військовозобов`язаних до місць проходження військової служби в складі військових команд або індивідуально; для збору військових команд та їх відправлення до військових частин (установ) спільними рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад і районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки утворюються збірні пункти резервістів та військовозобов`язаних на фондах установ та організацій, які мають можливість забезпечити їх роботу ; збірний пункт повинен мати приміщення для резервістів та військовозобов`язаних, які підлягають відправленню до військових частин (установ) (спальне приміщення, кімнату для вмивання, туалет); приміщення для відділення формування військових команд; місце харчування.

Таким чином, відповідно до п.п.91-93 Порядку військовозобов`язаний ОСОБА_2 , як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, направлявся ІНФОРМАЦІЯ_3 до 4-х військових частин для проходження служби, а саме 1) 06.07.2026 року – до військової частини НОМЕР_1 ( її місце розташування – Івано-Франківська область), де його не прийняли; 2) 07.07.2026 року - до військової частини НОМЕР_2 ( її місце розташування – Дніпропетровська область), з якої його було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з низькими морально-діловими якостями; 3) 22.07.2026 року – до військової частини НОМЕР_3 ( її місце розташування – Львівська область), де його не прийняли в зв`язку з досягненням 50-тирічного віку; 4) 28.07.2026 року - військової частини НОМЕР_4 ( її місце розташування – Київська область), де його 29.07.2026 року призвано на військову службу до Збройних Сил України.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с.9) військовозобов`язаний ОСОБА_2 в період часу з 08.07.2026 року по 21.07.2026 року перебував у військовій частині НОМЕР_2 , однак був повернутий у зв`язку з морально-діловими якостями, про що зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення. Одночасно до матеріалів справи долучено листа військової частини НОМЕР_2 від 04.09.2026 року, згідно з яким ОСОБА_2 на обліку в цій військовій частині не перебував, відомості щодо його зарахування до списків її особового складу та проходження військової служби в цій військовій частині відсутні. Проте, вказана інформація спростовується скаргою від 20.07.2026 року гр. ОСОБА_4 , з якої вбачається, що на момент написання цієї скарги, тобто станом на 20.07.2026 року, ОСОБА_2 дійсно перебував у НОМЕР_5 окремій важкій механізованій бригаді « ІНФОРМАЦІЯ_8 », яка знаходиться в Дніпропетровській області (а.с.16-17) та входить до складу військової частини НОМЕР_2 .

Разом з тим, органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в гр. ОСОБА_2 не з`ясовано місце його перебування в період часу з 07.07.2026 року по 21.07.2026 року, письмові пояснення якого з цього приводу до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв протии Росії» та «Карелін проти Росії»), суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-14 КУпАП, то провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею слід закрити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 172-14, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-14 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Наталія ЧЕКАН