Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №938/1560/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1560/26

Провадження № 3/938/876/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «Карпати Вест», зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 вчинив порушення порядку здійснення валютних операцій.

Зокрема, ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Карпати Вест», ухилився від повернення валютної виручки, внаслідок чого наявна прострочена дебіторська заборгованість станом на 31.07.2026 року по контракту №18-08від 18.08.2025 року, укладеного з нерезидентом UAB VIESVE (код країни 440), чим порушено ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та вчинено правопорушення, передбачене ч.1 ст. 162-1 КУпАП.

28.09.2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості ознайомитися з її матеріалами.

01.10.2026 року він ознайомився з матеріалами справи та повідомлений про відкладення її розгляду на 07.10.2026 року.

У судове засідання, призначене на 07.10.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився подав клопотання про відкладення розгляду справи на підставі його перебування за межами Верховинського району в зв`язку з виконанням виробничих обов`язків.

Суддя звертає увагу, що ч.2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Обов`язок щодо здійснення контролю за дотриманням розумного строку розгляду справи покладено на суддю. Зокрема, ч.7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя зобов`язаний своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У ч.2 статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.162-1 КУпАП, не є обов`язковою.

Відповідно до положень глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. У рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України», «Карнаушенко проти України».

Про рівень відповідальності судді з огляду на надані йому повноваження при дотриманні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення зазначено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення». Зокрема, у пункті 7 вказаної постанови пленуму зазначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено в тому числі через невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов`язків.

У ч.1 ст. 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

На дотримання вказаних положень при розгляді справ про адміністративні правопорушення суддя повинен реагувати на можливе зловживання учасниками справи їхніми процесуальними правами, а також вживати усі необхідні заходи для недопущення безпідставного затягування розгляду справ.

Згідно зі ст. 38 КУпАП до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтею 162-1 КУпАП, може бути застосовано заходи адміністративного примусу (накладено стягнення) не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Закінчення цього строку виключає можливість накладення адміністративного стягнення на особу, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, оскільки КУпАП не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення, та згідно з п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У такому випадку правопорушник за свою протиправну поведінку, не несе установленої законом відповідальності, яка застосовується, отже не досягається завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.162-1 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду даної справи.

Враховуючи вищевказане, а також той факт, що ОСОБА_1 вперше подав клопотання про відкладення розгляду цієї справи з метою ознайомлення з її матеріалами, а в подальшому, будучи ознайомлений з нею та завчасно повідомлений про наступну дату розгляду цієї справи, повторно подав клопотання про відкладення, мотивуючи неможливістю прибути до суду в зв`язку з перебуванням за межами району на підстві виконання виробничих обов`язків, то суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №1613 від 03.08.2026 року, ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Карпати Вест», ухилився від повернення валютної виручки, внаслідок чого наявна прострочена дебіторська заборгованість станом на 31.07.2026 року по контракту №18-08від 18.08.2025 року, укладеного з нерезидентом UAB VIESVE (код країни 440), чим порушено ч.2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та вчинено правопорушення, передбачене ч.1 ст. 162-1 КУпАП.

Відповідно до копії акта документальної позапланової виїзної перевірки № 17228/09-18-07-07/40508800 від 28.08.2026 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати Вест» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньо-економічним контрактом №18-08від 18.08.2025 року, встановлено порушення:статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" при здійсненні розрахункових операцій з нерезидентом VIESVE (код країни 440).

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст.162-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку здійснення валютних операцій.

Порядок здійснення валютних операцій врегульований Законом України «Про валюту і валютні операції». Оскільки матеріали перевірки органів ДПС є чинними, неусунутими та не скасованими у встановленому законом порядку, зафіксований у них факт порушення валютного регулювання є доведеним.

Санкція ч.1 ст.162-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення вказаного правопорушення шляхом накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя згідно вимог ст.23,33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

При таких обставинах до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому зі ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 гривень

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ч.1 ст. 162-1, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Наталія ЧЕКАН