Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/5605/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 420/5605/25

касаційне провадження № К/990/1303/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року (головуючий суддя - Хурса О.О.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Градовський Ю.М.; судді - Бітов А.І., Єщенко О.В.)

у справі № 420/5605/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008»

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» (далі - ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2024 року № 52239/15-32-07-07-23.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 14 травня 2025 року позов задовольнив повністю.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 грудня 2025 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 42, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), дійшовши висновку, що неподання окремо повідомлення про дату та місце проведення перевірки є безумовною підставою для визнання перевірки незаконною, незважаючи на факт направлення копії наказу про її проведення на офіційну податкову адресу платника.

Верховний Суд ухвалою від 09 березня 2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» за період діяльності з 30 листопада 2023 року по дату закінчення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними угодами від 05 квітня 2022 року № 0504/20-TR, від 25 січня 2024 року № 2024/0125, за результатами якої складено акт від 16 жовтня 2024 року № 45994/15-32-07-07-18.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частин першої, другої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» з огляду на несвоєчасне надходження грошових коштів за договором від 05 квітня 2022 року № 0504/20TR, укладеним із нерезидентом «TRANS TRADE RK SA», за період з 28 травня 2024 року по 29 травня 2024 року (2 дні) в сумі 219408,01 дол. США, за період з 28 травня 2024 року по 29 травня 2024 року (2 дні) в сумі 192000,00 дол. США, за період з 28 червня 2024 року по 04 липня 2024 року (7 днів) у сумі 268046,16 дол. США, за період з 05 липня 2024 року по 08 липня 2024 року (4 дні) в сумі 142046,16 дол. США, за період з 28 червня 2024 року по 29 липня 2024 року (32 дні) в сумі 109240,00 дол. США, за період з 28 червня 2024 року по 29 липня 2024 року (32 дні) в сумі 96000,00 дол. США, за період з 29 липня 2024 року по 07 серпня 2024 року (10 днів) у сумі 294692,94 дол. США, за період з 27 серпня 2024 року по 03 вересня 2024 року (8 днів) у сумі 255249,48 дол. США, за період з 04 вересня 2024 року по 04 вересня 2024 року (1 день) у сумі 124574,98 дол. США, за період з 05 вересня 2024 року по 11 вересня 2024 року (7 днів) у сумі 98194,98 дол. США, за період з 27 серпня 2024 року по 11 вересня 2024 року (16 днів) у сумі 166800,00 дол. США, за період з 12 вересня 2024 року по 12 вересня 2024 року (1 день) у сумі 54994,98 дол. США, за період з 27 серпня 2024 року по 19 вересня 2024 року (24 дні) в сумі 144000,00 дол. США, за період з 27 серпня 2024 року по 19 вересня 2024 року (24 дні) в сумі 76759,32 дол. США, за період з 27 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року (4 дні) в сумі 104400,00 дол. США, за період з 27 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року (4 дні) в сумі 279000,00 дол. США, за період з 01 жовтня 2024 року по 02 жовтня 2024 року (2 дні) в сумі 240510,60 дол. США, за період з 27 вересня 2024 року по 02 жовтня 2024 року (6 днів) у сумі 16089,40 дол. США, та за Форвардним контрактом від 25 січня 2024 року № 2024/0125, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВА МАРКА» (продавець, Україна) з нерезидентом «TRANS TRADE RK SA» (покупець, Швейцарія), за умовами якого ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» є особою, відповідальною за фінансове врегулювання, за період з 12 травня 2024 року по 15 травня 2024 року (4 дні) в сумі 1184888,44 дол. США, за період з 16 травня 2024 року по 20 травня 2024 року (5 днів) в сумі 894888,00 дол. США, за період з 21 травня 2024 року по 29 травня 2024 року (9 днів) в сумі 394888,00 дол. США.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2024 року № 52239/15-32-07-07-23, згідно з яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 4683616,49 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Нормами статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена за наявності визначених ПК України підстав, однак право контролюючого органу на її початок пов`язане не лише з виданням наказу, а й із виконанням процедури повідомлення платника у спосіб, передбачений статтею 42 ПК України, за 30 календарних днів до початку здійснення контрольного заходу.

Так, пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У застосуванні положень пункту 79.2 статті 79 ПК України Верховний Суд дотримується усталеної позиції (постанови від 12 серпня 2020 року у справі № 160/2116/19, від 20 лютого 2025 року у справі № 380/23017/23, від 14 вересня 2026 року у справі № 380/434/24), що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Утім, у розглядуваній ситуації судами на підставі долученої контролюючим органом до матеріалів справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з`ясовано, що копію наказу про проведення перевірки скеровано на адресу платника 30 вересня 2024 року та вручено уповноваженому представнику ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» 21 жовтня 2024 року.

Водночас, відповідно до акта перевірки від 16 жовтня 2024 року № 45994/15-32-07-07-18 здійснення контрольного заходу розпочато 04 жовтня 2024 року, тобто без дотримання строку, встановленого пунктом 79.2 статті 79 ПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

За усталеною позицією Верховного Суду (постанови від 26 вересня 2023 року у справі № 400/1664/21, від 15 лютого 2024 року у справі № 640/9016/20, від 19 листопада 2024 року у справі № 640/10280/20) невиконання контролюючим органом вимог пункту 78.4 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Р. Ф. Ханова

В. П. Юрченко