Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/2443/2020 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 520/2443/2020

адміністративне провадження № К/990/26488/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Васильєвої І. А., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/2443/2020

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Макаренко Я. М., Любчич Л. В., Жигилій С. П.) від 12 червня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2020 року Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод (далі - ДП «ХМЗ «ФЕД», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2020 року:

- № 0000405406, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1 417 979 грн, а саме: 691 315 грн (за квітень 2019 року), 726 664 грн (за травень 2019 року);

- № 0000415406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну вартість на загальну суму 153 600 грн, а саме: сума податкового зобов`язання збільшена на 102 400 грн та 51 200 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000425406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 2 052 510,63 грн, а саме: сума податкового зобов`язання збільшена на 1 368 340,42 грн та 684 170,21 грн - штрафні (фінансові) санкції.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки Підприємства стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами спростовуються первинними документами, які підтверджують реальне вчинення господарських операцій підприємства з контрагентами та фактичний рух активів у межах господарської діяльності ДП «ХМЗ «ФЕД».

При цьому позивач звертав увагу на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки в частині доводів контролюючого органу стосовно недотримання принципу належної обачності під час обрання постачальників, не встановлення імпорту придбаних товарно-матеріальних цінностей підприємством через «обрив ланцюгу постачання» та через наявність відрізних талонів в паспортах (етикетках) на придбані товарно-матеріальні цінності, оскільки означені доводи жодним чином не свідчать про відсутність реального вчинення підприємством господарських операцій.

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог ДП «ХМЗ «ФЕД» в повному обсязі.

6. Постановою Верховного суду від 20 жовтня 2023 року замінено відповідача у справі Офіс великих платників податків ДПС його правонаступником Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

7. За наслідками нового розгляду справи, 15 травня 2024 року протокольною ухвалою Другий апеляційний адміністративний суд замінив позивача ДП «ХМЗ «ФЕД» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» (код ЄДРПОУ 14310052) у зв`язку з тим, що в результаті реорганізації ДП «ХМЗ «ФЕД» шляхом його перетворення було створено ТОВ «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», який є правонаступником першого (припиненого ДП «ХМЗ «ФЕД»), про що 15 лютого 2024 року внесено відомості до ЄДРПОУ.

8. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року по справі № 520/2443/2020 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2020 року № 0000405406, № 0000415406, № 0000425406.

Стягнуто на користь ДП «ХМЗ «ФЕД» за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 21 020 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 31 530 грн.

9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 26 червня 2024 року Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ДП «ХМЗ «ФЕД» в задоволенні позовних вимог.

10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

11. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

12. 05 серпня 2024 року до Верховного Суду від ДП «ХМЗ «ФЕД» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить закрити касаційне провадження у справі.

13. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

14. 07 жовтня 2026 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1319 призначено повторний автоматизований розподіл справи, з підстави обранням судді Дашутіна І.В. до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, який перебуває у складі колегії суддів, що унеможливлює його участь у розгляді справи.

15. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Васильєва І. А., Шишов О. О.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «ХБМЗ «ФЕД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за квітень-липень 2019 року, та податку на прибуток за півріччя 2019 року та 9 місяців 2019 року при взаємовідносинах з ТОВ «РАДІОЕЛЕКТРОННИЙ КОМПЛЕКС» за квітень 2019 року, травень 2019 року; ТОВ «ЕКСПРЕС-СИСТЕМА» за квітень 2019 року, травень 2019 року; ТОВ «ЮгТехМаш» за квітень 2019 року; ТОВ «НВП «Елко Плюс» за липень 2019 року, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2019 року № 22/28-10-54-06-12/14310052.

17. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2019 року в сумі 1 276 180,42 грн та за три квартали 2019 року на 1 368 340,42 грн, а також завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість на 1 417 978,25 грн за травень 2019 року та занижено податок на додану вартість на 102 400 грн за липень 2019 року.

18. Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що поставлені контрагентами товари на адресу платника є імпортного походження та мають відповідні коди згідно з УКТ ЗЕД. Проте, під час здійснення перевірки встановлено факт відсутності ввезення продукції на територію України за зазначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД, що підтверджується даними Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та свідчить про реалізацію вищевказаними постачальниками товарів невідомого походження, введених в обіг шляхом оформлення недостовірних документів. При цьому надані платником копії паспортів та етикеток оформлені на виготовлену продукцію в російській федерації, призначену тільки для внутрішніх поставок. Наявність же відрізних талонів у наданих паспортах та етикетках свідчить, що комплектуючі не призначені для експорту, а відтак і для ввезення на митну територію України.

19. На підставі висновків акта перевірки відповідачем 16 січня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000405406, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 417 979 грн;

№ 0000415406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 153 600 грн, з яких за податковим зобов`язанням 102 400 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 51 200 грн;

№ 0000425406, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на 2 052 510,63 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1 368 340,42 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 684 170,21 грн.

20. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що висновки, сформульовані в Акті перевірки є обґрунтованими та знайшли своє документальне підтвердження в ході судового розгляду цієї справи, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є законними та не підлягають скасуванню.

22. Зокрема, суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про те, що товари, які вказані у податкових накладних, наданих до перевірки позивачем, мають коди згідно з УКТ ЗЕД як товари імпортного походження, при цьому, факт ввезення даної продукції на територію України не підтверджено, що свідчить про недоведеність факту отримання зазначеного товару позивачем. Крім того зауважено, що підприємством не надано до суду належним чином оформлених документів, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій платника з ТОВ «РАДІОЕЛЕКТРОННИЙ КОМПЛЕКС», ТОВ «ЮгТехМаш», ТОВ «НВП «Елко Плюс», ТОВ «ЕКСПРЕС-СИСТЕМА».

23. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ДП «ХБМЗ «ФЕД», виходив із того, що господарські відносини між позивачем та його контрагентами були належним чином підтверджені відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.

24. Зокрема апеляційним судом встановлено фактичне надходження придбаних товарно-матеріальних цінностей у розпорядження позивача, їх оприбуткування на складському обліку, подальшу передачу у виробництво та використання у господарській діяльності підприємства. Частина придбаних ТМЦ була використана при ремонті агрегатів та виготовленні продукції, яка в подальшому реалізовувалася іншим підприємствам, у тому числі іноземним контрагентам.

25. Водночас апеляційний суд на виконання вказівки Верховного Суду дослідив обставини встановлення господарських зв`язків із контрагентами та допитав працівників позивача. Свідки підтвердили порядок проведення відбору постачальників, який передбачав тендерні процедури та попередню кваліфікацію контрагентів, порядок укладення договорів, отримання від постачальників первинної бухгалтерської документації, а також порядок фактичного отримання товарів.

26. Оцінюючи доводи контролюючого органу щодо відсутності відповідного імпорту товарів за даними АСМО «Інспектор-2006», апеляційний суд виходив із того, що спірні постачальники є резидентами України, а поставка товарів здійснювалася з території України. Тому відсутність у митній інформаційній системі відомостей про безпосередній імпорт товарів зазначеними контрагентами не спростовує факту їх поставки позивачу.

При цьому суд звернув увагу на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б дозволяли встановити відсутність відповідного імпорту за межами перевірюваного періоду, а також на те, що контролюючим органом не було надано відповідних витягів із митної системи чи офіційної інформації митного органу.

27. Апеляційний суд також зазначив, що контролюючим органом не проведено перевірок або зустрічних звірок безпосередніх контрагентів позивача, які здійснювали продаж відповідних ТМЦ, а висновки про діяльність контрагентів та їх постачальників зроблено переважно на підставі інформації з електронних баз даних без дослідження первинних документів безпосередніх учасників господарських операцій.

28. Щодо паспортів та етикеток на продукцію апеляційний суд виходив із того, що такі документи характеризують якість та технічні характеристики продукції, але самі по собі не підтверджують або не спростовують факт здійснення господарської операції. Наявність на продукції маркування російського виробництва також не свідчить про те, що позивач придбав її безпосередньо у російського виробника або що українські контрагенти не могли придбати таку продукцію на внутрішньому ринку України.

29. Апеляційний суд окремо оцінив доводи щодо відрізних талонів у паспортах та етикетках і встановив, що їх наявність була пов`язана із здійсненням контролю якості продукції НОМЕР_1 військовим представництвом Міністерства оборони України. Тому відповідні відомості не свідчать про нереальність господарських операцій.

30. Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що фактичний рух активів підтверджений належними доказами, а доводи контролюючого органу не спростовують реального характеру господарських операцій.

31. Суд також врахував, що контрагенти позивача були зареєстрованими юридичними особами та платниками ПДВ, не перебували у процедурі банкрутства, а в акті перевірки не зафіксовано порушень податкового законодавства безпосередньо позивачем. Відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що спірні договори були укладені без наміру створення реальних господарських наслідків або що господарські операції фактично не здійснювалися.

32. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що контролюючий орган не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, а тому такі рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

34. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

35. В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 5 П(С) БО № 9 «Запаси», пункт 5 П(С) БО № 11 «Зобов`язання», пункт 5 П(С) БО № 15 «Дохід», підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, абзаців 2, 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, статей 72, 73, 90, 242 КАС України при оцінці реальності господарських операцій позивача з ТОВ «РАДІОЕЛЕКТРОННИЙ КОМПЛЕКС», ТОВ «ЕКСПРЕС-СИСТЕМА», ТОВ «ЮгТехМаш» та НПВ «Елко Плюс».

36. При цьому скаржник вказує, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній висновок Верховного Суду з питання сукупного застосування пункту 5 П(С) БО № 9 «Запаси», пункту 5 П(С) БО № 11 «Зобов`язання», пункту 5 П(С) БО № 15 «Дохід», підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, абзаців 2, 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, у подібних правовідносинах. Також зазначає, що Судом не розглядались подібні правовідносини, які полягають в тому, що постановою КМУ від 09 серпня 2017 року № 635 затверджено Перелік товарів (їх обсяги), які ввозяться на митну територію України суб`єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

36. На думку скаржника, наявність у позивача товарно-матеріальних цінностей, їх оприбуткування та подальше використання у господарській діяльності не доводять факту придбання таких товарів саме у зазначених контрагентів.

37. Відповідач зазначає, що апеляційний суд не встановив належним чином джерело походження товару, його фактичний рух від постачальників до позивача, а також реальну можливість контрагентів здійснити відповідні поставки. При цьому, на думку скаржника, суд безпідставно не надав належної оцінки відомостям автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006», паспортам та маркуванню товарів, які, за твердженням відповідача, свідчать про їх російське походження та не узгоджуються із задекларованим ланцюгом постачання.

38. Крім того, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції не виконав у повному обсязі вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 жовтня 2023 року у цій справі, зокрема щодо встановлення фактичного та альтернативного руху активів, особистої участі відповідних осіб у господарських операціях та технічної можливості контрагентів виконати спірні поставки.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

39. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

42. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

43. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

44. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

45. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

46. Відповідно до визначення терміну «первинний документ», яке наведене в статті 1 Закону № 996-ХІV - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

47. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

48. У силу вимог статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

49. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

50. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

51. Статтею 1 Закону № 996-ХІV передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

52. Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

53. Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

54. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статі 134 ПК України визначає, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

55. Пункт 135.1 статті 135 ПК України закріплює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

56. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

57. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

58. За пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

59. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

60. За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

61. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

62. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

63. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

64. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

65. Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

66. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

65. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді права платника податків на формування в податковому обліку податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника. Господарські операції мають відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

66. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

67. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

68. Спірне у цій справі питання, в межах вирішення якого відкрито касаційне провадження, зокрема, пов`язане із необхідністю дослідження господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «РАДІОЕЛЕКТРОННИЙ КОМПЛЕКС», ТОВ «ЮгТехМаш», ТОВ «НВП «Елко Плюс», ТОВ «ЕКСПРЕС-СИСТЕМА».

69. Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з переліченими контрагентами, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, апеляційним судом встановлено наступне.

70. Між ДП «ХМЗ «ФЕД» (покупець) та ТОВ «РАДІОЕЛЕКТРОННИЙ КОМПЛЕКС» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 19 грудня 2018 року № 19/12-2018, за яким передбачалося придбання трьох електродвигунів МТ-8.5 загальною вартістю 532 562,36 грн, а також договори щодо придбання мембранного полотна різних модифікацій від 01 квітня 2019 року № 123/19-205 (на загальну суму 932 063,40 грн) та від 26 квітня 2019 року № 144/19-205 (на загальну суму 932 063,40 грн).

71. На підставі вказаних договорів та рахунків на оплату по замовленнях, позивачу поставлено товар.

72. В підтвердження факту отримання товару складено видаткові накладні, згідно яких працівником ДП «ХМЗ «ФЕД» за довіреністю отримано товар, який був оприбуткований на складі № 109 за відповідними прибутковими ордерами, і за лімітними картками видано в цехи для використання у виробництві та ремонті.

73. На підставі видаткових накладних постачальником були виписані податкові накладні від 04 квітня 2019 року № 1, № 2, від 10 квітня 2019 року № 6, від 26 квітня 2019 року № 7 та № 8, від 03 травня 2019 року № 1, від 22 травня 2019 року № 7.

74. Оплата підтверджена платіжними дорученнями від 10 квітня 2019 року № 2165 на загальну суму 532 562,36 грн, № 2166 на загальну суму 466 031,70 грн, від 26 квітня 2019 року № 2899 на загальну суму 466 031,70 грн, від 24 травня 2019 року № 3329 на загальну суму 466 031,70 грн та № 3332 на загальну суму 372 825,36 грн.

75. Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника KIA Magentis AX7933CP заступником директора Зайченко О. В. за відповідними товарно-транспортними накладними з пункту навантаження вул. Лозівська б. 5, м. Харків до пункту розвантаження вул. Сумська 132, м. Харків.

76. Між ДП «ХМЗ «ФЕД» (покупець) та ТОВ «ЕКСПРЕС-СИСТЕМА» (продавець) укладено договори купівлі-продажу від 01 березня 2019 року № 1/03-19, від 01 квітня 2019 року № 100/19-205, від 10 квітня 2019 року № 120/19-205, від 16 квітня 2019 року № 16/04-19, а також від 14 травня 2019 року № 160/19-205, за якими передбачалося постачання виконавчих механізмів ИМ-47 8Г4.030.004 ТУ, заготовок підшипників марки МСП ТУ 16-538.157-72, патронів термочутливих ПТ-5Т ТУ№С-33232 та сигналізаторів засорення фільтроелемента СЗФ ТУ СЗФ-79.

77. В підтвердження факту отримання товару за вказаними договорами складено видаткові накладні, згідно яких працівником ДП «ХМЗ «ФЕД» за довіреністю отримано товар, який був оприбуткований на складі № 109 за відповідними прибутковими ордерами, і за лімітними картками видано в цехи для використання у виробництві та ремонті.

78. Постачальником виписані податкові накладні від 02 квітня 2019 року № 1, від 04 квітня 2019 року № 3, від 05 квітня 2019 року № 4, від 10 квітня 2019 року № 5, від 17 квітня 2019 року № 7, від 03 травня 2019 року № 2, від 17 травня 2019 року № 12, № 10, від 22 травня 2019 року № 20 та від 30 травня 2019 року № 22.

79. Оплата за вказаними договорами підтверджена платіжними дорученнями від 04 квітня 2019 року № 2285 на суму 453 000 грн, від 10 квітня 2019 року № 2447 на суму 453 000 грн, від 17 квітня 2019 року № 2172 на суму 804 576 грн, від 07 травня 2019 року № 2987 на суму 906 000 грн, від 22 травня 2019 року № 3277 на суму 453 000 грн та від 30 травня 2019 року № 3502 на суму 181 200 грн.

80. Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника (Mitsubishi Lancer НОМЕР_2 ) за відповідними товарно-транспортними накладними з пункту навантаження проспект Московський, б. 273, м. Харків до пункту розвантаження вул. Сумська 132, м. Харків.

81. Між ДП «ХМЗ «ФЕД» (покупець) та ТОВ «НПВ «Елко Плюс» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 23 травня 2019 року № 23-05/19, предметом якого була поставка заготівок з мембранного полотна різних модифікацій.

82. В підтвердження факту отримання товару за вказаним договором складено видаткові накладні, згідно яких працівником ДП «ХМЗ «ФЕД» за довіреністю отримано товар, який був оприбуткований на складі № 109 за відповідними прибутковими ордерами, і за лімітними картками видано в цехи для використання у виробництві та ремонті.

83. Постачальником виписані податкові накладні від 02 липня 2019 року № 3, від 04 липня 2019 року № 6, від 30 липня 2019 року № 28.

84. Факт оплати підтверджено платіжними дорученнями від 12 вересня 2019 року № 5620 на суму 150 000 грн та від 17 вересня 2019 року № 5706 на суму 350 000 грн.

85. Перевезення здійснювалось працівником позивача ручною поклажею.

86. Між ДП «ХМЗ «ФЕД» (покупець) та ТОВ «ЮгТехМаш» (продавець) укладено договори купівлі-продажу від 12 лютого 2019 року № 25/219/21 та № 23/219/21, предметом яких була поставка електромагнітних клапанів МКТ-163 ТУ.6БО.325.020.

87. В підтвердження факту отримання товару за вказаним договором складено видаткові накладні, згідно яких працівником ДП «ХМЗ «ФЕД» за довіреністю отримано товар, який був оприбуткований на складі № 109 за відповідними прибутковими ордерами, і за лімітними картками видано в цехи для використання у виробництві та ремонті.

88. Постачальником виписані податкові накладні від 12 квітня 2019 року № 2 та № 3, від 21 червня 2019 року № 12 та № 13.

89. Факт оплати підтверджено платіжними дорученнями від 12 квітня 2019 року № 2543 на суму 439 740 грн № 2544 на суму 439 740 грн.

90. Перевезення здійснювалось автотранспортом постачальника за відповідними товарно-транспортними накладними з пункту навантаження вул. Космонавтів, буд.81/20, м. Харків до пункту розвантаження вул. Сумська 132, м. Харків.

91. При цьому апеляційним судом встановлено, що 30 листопада 2018 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та Wojskowe Zaklady Lotnicze Nrl S.A., Польща (замовник), укладено контракт № 02/FED/R/2018, відповідного до якого виконавець виконує ремонт насосів-регуляторів НР-3АМ, НР-3В, НР-3ВМ-Т, ремонт насосів-регуляторів НР-3В с перерегулюванням (модернізацією) в НР-3ВМ-Т, гарантійний ремонт насосів-регуляторів НР-3АМ, НР-3В, НР-В, НР-3ВМ, НР-3ВМ-Т, а замовник здійснює оплату за ремонт по номенклатурі, кількості, ціні та сумі вказаній в Специфікації №1, яке є невід`ємною частиною вказаного контракту.

92. Згідно до Специфікації № 1 до контракту № 02/FED/R/2018 від 30 листопада 2018 року виконавець (ДП «ХМЗ «ФЕД») виконує ремонт насосів-регуляторів НР-3АМ (3 одиниці), НР-3В (3 одиниці), НР-3ВМ-Т (1 одиниця), ремонт насосів-регуляторів НР-3В с перерегулюванням (модернізацією) в НР-3ВМ-Т (1 одиниця) на загальну суму 254 730 доларів США.

93. Відповідно до накладної від 08 травня 2019 року № 478 та митної декларації від 08 травня 2019 року № UA807200/2019/002091 означений товар був відвантажений замовнику.

94. 19 грудня 2016 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та акціонерним товариством «PAMCO INT.a.s.» (Чеська республіка) (замовник), укладено контракт № 90/16-237, предметом якого є виконання виконавцем капітального ремонту насосів-регуляторів НР-3АМ, НР-3В, НР-3ВМ, НР-3ВМ-Т, НР-3ВМА-Т, виконуючих механізмів ИМ-3А, гарантійний ремонт насосів-регуляторів НР-3АМ, НР-3В, НР-В, НР-3ВМ, НР-3ВМ-Т, виконуючих механізмів ИМ-3А.

95. Згідно до Специфікації №1 до контракту № 90/16-237 від 19 грудня 2016 року виконавець (ДП «ХМЗ «ФЕД») виконує ремонт виконуючих механізмів ИМ-3А (10 шт.), ремонт насосів-регуляторів НР-3АМ, НР-3В (10 шт.), ремонт насосів-регуляторів НР-3ВМ, НР-3ВМА, НР-3ВМ-Т, НР-3ВМА-Т (10 шт.) на загальну суму 616 200 доларів США.

96. Згідно до Специфікації №1 до контракту № 90/16-237 від 19 грудня 2016 року виконавець (ДП «ХМЗ «ФЕД») виконує ремонт виконуючих механізмів ИМ-3А (20 шт.), ремонт насосів-регуляторів НР-3АМ, НР-3В (20 шт.), ремонт насосів-регуляторів НР-3ВМ, НР-3ВМА, НР-3ВМ-Т, НР-3ВМА-Т (20 шт.) на загальну суму 1 232 400 доларів США.

97. Відповідно до накладних від 17 квітня 2019 року № 394 та від 01 вересня 2019 року № 905 та митних декларацій від 17 квітня 2019 року № UA807200/2019/001780 та від 03 вересня 2019 року № UA807200/2019/004118 вказаний товар був відвантажений замовнику.

98. 17 жовтня 2017 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (постачальник) та акціонерним товариством «PAMCO INT.a.s.» (Чеська республіка) (покупець) укладено контракт № 76/17-237, відповідно до якого постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує товар по ціні, номенклатурі та кількості згідно з Специфікацією № 1, що є невід`ємною частиною договору.

99. Згідно до Специфікації № 1 до контракту № 76/17-237 від 17 жовтня 2017 року постачальник поставляє покупцю: насоси-регулятори НР-3АМ (5 штук), насоси-регулятори НР-3В (5 штук), насоси-регулятори НР-3ВМ (5 штук), насоси-регулятори НР-3ВМА (5 штук), насоси-регулятори НР-3ВМ-Т (10 штук), насоси-регулятори НР-3ВМА-Т (10 штук), виконавчий механізм ИМ-3А (5 штук) на загальну суму 2 434 150 доларів США.

100. Відповідно до накладної від 31 жовтня 2019 року № 1143 та митної декларації від 31 жовтня 2019 року № UA807200/2019/005220 вказаний товар був відвантажений покупцю.

101. 07 серпня 2019 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (постачальник) та «Concord XXI Inc» (Канада) (покупець), укладено контракт № 20190807/85607, відповідно до якого постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує товар по ціні, номенклатурі та кількості згідно з Специфікацією № 1, що є невід`ємною частиною договору.

102. Згідно до Специфікації № 1 до контракту № 20190807/85607 від 07 серпня 2019 року постачальник поставляє покупцю: насос-регулятор НР-3ВМ-Т (1 шт.) на загальну суму 67 000 доларів США.

103. Відповідно до накладної від 27 листопада 2019 року № 1234 та митної декларації від 28 листопада 2019 року № UA807200/2019/005653 вказаний товар був відвантажений покупцю.

104. 22 жовтня 2019 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (постачальник) та ЗАТ АК «Aviabaltika» (Литовська Республіка) (покупець) укладено контракт № LK-10/19, відповідно до якого постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує товар по ціні, номенклатурі та кількості згідно з Специфікацією № 1, що є невід`ємною частиною договору.

105. Згідно до Специфікації № 1 до контракту № LK-10/19 від 22 жовтня 2019 року постачальник поставляє покупцю: насос-регулятор НР-3В (2 шт.), насос-регулятор НР-3ВМА (1 шт.) та насос-регулятор НР-3ВМА-Т (1 шт.) на загальну суму 199 100,00 Євро.

106. Відповідно до накладної від 12 грудня 2019 року № 1295 та митної декларації від 12 грудня 2019 року № UA807210/2019/800066, вказаний товар був відвантажений покупцю.

107. 21 грудня 2018 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (продавець) та «CHINA NATIONAL TECHNICAL IMPORT & EXPORT CORPORATION» (КНР) (покупець) укладено контракт № 18UA01GTAAIXD0004, відповідно до якого продавець продає, а покупець покупає на умовах СІР аеропорт «Столичний» м.Пекін, КНР авіаційне майно для вертольотів МІ по ціні, номенклатурі та кількості вказаним в Специфікації № 1.

108. Відповідно до накладної від 15 липня 2019 року № 740 та митної декларації від 16 липня 2019 року № UA807200/2019/003153 вказаний товар був поставлений покупцю.

109. 10 липня 2015 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (постачальник) та АТ «Мотор Січ» (покупець) укладено договір поставки № 38/15-237 (УЗ), відповідно до якого (з урахуванням подальших додаткових угод до цього договору) постачальник зобов`язується передати серійні агрегати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар по ціні, номенклатурі та кількості згідно з Специфікацією № 1, що є невід`ємною частиною договору.

110. Відповідно до накладних від 24 травня 2019 року № 551 та від 27 травня 2019 року № 559, насоси-регулятори НР3ВМ-Т та НР3ВМА-Т поставлені покупцю.

111. 20 лютого 2017 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та АТ «Мотор Січ» (замовник) укладено договір про надання послуг по ремонту продукції № 11/17-237 (УЗ), відповідно до якого (з урахуванням подальших додаткових угод до цього договору) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по здійсненню ремонту наступних виробів по кількості та ціні, згідно з Специфікацією № 1.

112. Відповідно до наявних в матеріалах справи накладних, відремонтовані агрегати відвантажені замовнику.

113. 12 березня 2019 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та АТ «Мотор Січ» (замовник) укладено договір на капітальний ремонт продукції виробничо-технічного призначення №3/19-237 (УЗ), відповідно до якого (з урахуванням подальших додаткових угод до цього договору) виконавець зобов`язується прийняти на себе обов`язки по проведенню капітального ремонту агрегатів по номенклатурі, кількості та ціні зазначеній у Специфікації № 1, а замовник прийняти та сплатити такі роботи на умовах викладених в Специфікації № 1, що є невід`ємною частиною договору.

114. Відповідно до наявних в матеріалах справи накладних, відремонтовані агрегати відвантажені замовнику.

115. 03 червня 2019 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та АТ «Мотор Січ» (замовник) укладено договір на капітальний ремонт продукції виробничо-технічного призначення № 51/19-237 (УЗ), відповідно до якого (з урахуванням подальших додаткових угод до цього договору) виконавець зобов`язується прийняти на себе обов`язки з проведення капітального ремонту агрегатів для потреб Міністерства оборони України по номенклатурі, кількості та ціні зазначеній у Специфікації № 1, а замовник прийняти та сплатити такі роботи на умовах викладених в Специфікації № 1, що є невід`ємною частиною договору.

116. Відповідно до накладної від 09 вересня 2019 року № 929 відремонтовані агрегати відвантажені замовнику.

117. 27 травня 2019 року ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та ТОВ «НВП «Спецсервіс» (замовник) укладено договір на виконання робіт № 46/19-237, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати роботи по перерегулюванню агрегатів НР-3ВМА-Т у модифікацію НР-3ВМ-Т у кількості та за ціною зазначеній у Специфікації № 1, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити такі роботи на умовах викладених в Специфікації № 1, що є невід`ємною частиною договору.

118. Згідно до Специфікації № 1 до договору № 46/19-237 від 27 травня 2019 року виконавець здійснює роботи по перерегулюванню агрегатів НР-3ВМА-Т у модифікацію НР-3ВМ-Т (2 шт.) на загальну суму 62 880 грн.

119. Відповідно до накладної від 24 червня 2019 року № 672, означені агрегати відвантажені замовнику.

120. 25 жовтня 2018 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «СОТИ» (замовник) укладено договір на капітальний ремонт продукції виробничо-технічного призначення № 80/18-237, відповідно до якого (з урахуванням подальших додаткових угод до цього договору) виконавець зобов`язується прийняти на себе обов`язки з проведення капітального ремонту агрегатів по номенклатурі, кількості та ціні зазначеній у Специфікації № 1, а замовник прийняти та сплатити такі послуги на умовах викладених в Специфікації № 1, що є невід`ємною частиною договору.

121. Відповідно до накладних від 05 липня 2019 року № 728 та № 729 відремонтовані агрегати відвантажені замовнику.

122. 24 квітня 2019 року між ДП «ХМЗ «ФЕД» (виконавець) та військовою частиною НОМЕР_3 Національної гвардії України (замовник) укладено договір на закупівлю послуг за державні кошти № 30/19-237, відповідно до якого виконавець зобов`язується у 2019 році в інтересах замовника надати послуги з капітального ремонту насоса-регулятора НР-3АМ №Ф02551099 (ДК 021-2015-50210000 - послуги з виконання капітального ремонту насоса-регулятора НР-3АМ) за номенклатурі, кількості та в термін, які зазначені у Специфікації № 1, а замовник прийняти та своєчасно оплатити послуги.

123. Згідно Специфікації № 1 до договору № 30/19-237 від 24 квітня 2019 року виконавець здійснює роботи по капітальному ремонту насоса-регулятора НР-3АМ №Ф02551099 (1 шт.) на загальну суму 579 446,64 грн.

124. Відповідно до накладної від 08 серпня 2019 року № 838 відремонтований агрегат відвантажено замовнику.

125. Апеляційним судом встановлено, що на час проведення перевірки у позивача була часткова заборгованість по певним договорам, між тим, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що вказана заборгованість була погашена протягом наступних періодів, що підтвердив представник відповідача.

126. Проаналізувавши такі документи на предмет їх належності та достатності апеляційний суд встановив, що надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, підтверджують фактичне надходження товару в розпорядження позивача та подальше його використання шляхом надання послуг з ремонту та реалізації іншим підприємствам-контрагентам, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

127. З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку, що господарські операції між ДП «ХМЗ «ФЕД» та його контрагентами ТОВ «РАДІОЕЛЕКТРОННИЙ КОМПЛЕКС», ТОВ «ЮгТехМаш», ТОВ «НВП «Елко Плюс», ТОВ «ЕКСПРЕС-СИСТЕМА» в дійсності відбувалися та носили реальний характер.

128. При цьому судом апеляційної інстанції досліджено не лише первинні бухгалтерські документи, а й обставини фактичного здійснення господарських операцій, порядок установлення господарських зав`язків між позивачем та його контрагентами, процедуру вибору постачальників, укладення договорів, поставки, прийняття та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

129. Апеляційний суд допитав працівників позивача, які безпосередньо брали участь у відповідних господарських операціях, та надав оцінку їхнім показанням у сукупності з іншими доказами.

130. Зокрема, зі встановлених судом обставин убачається, що вибір відповідних постачальників здійснювався у межах установленої на підприємстві процедури закупівель, що укладенню договорів із відповідними контрагентами передувала процедура їх перевірки та кваліфікації, що підтверджується відповідними довідками-аналізами. При цьому контрагенти ставали переможцями відповідних тендерних процедур.

131. Свідки підтвердили порядок отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників, їх передачу уповноваженим працівникам позивача, оформлення відповідних документів та подальше оприбуткування товарів.

132. При цьому апеляційний суд установив не лише формальне документальне оформлення спірних операцій, а й фактичний рух придбаних товарно-матеріальних цінностей: їх отримання, оприбуткування, передачу у виробництво та використання у господарській діяльності позивача.

133. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що сукупність наданих позивачем доказів у їх взаємному зв`язку та системному аналізі свідчить про фактичне здійснення спірних господарських операцій, реальний рух активів і використання придбаної продукції у власній господарській діяльності.

134. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції фактично ототожнив наявність первинних документів із реальністю господарських операцій, не відповідають змісту оскаржуваного судового рішення.

135. При цьому колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що сама по собі відсутність у інформаційних базах даних митного оформлення відповідних товарів безпосередньо за спірними контрагентами не свідчить про відсутність поставки товарів позивачу. У цьому випадку постачальниками позивача були українські юридичні особи, а тому встановлення факту відсутності їх безпосереднього імпорту товару не виключає можливості придбання ними відповідного товару на внутрішньому ринку та його подальшого продажу позивачу.

136. Контролюючим органом не наведено конкретних даних щодо неможливості відповідних контрагентів володіти та розпоряджатися спірними товарами, не встановлено конкретного альтернативного джерела їх походження та не доведено, що зазначені у первинних документах постачальники фактично не могли здійснити поставку. Натомість висновок контролюючого органу значною мірою ґрунтується на припущеннях щодо походження товарів, відомостях інформаційних баз та характеристиці контрагентів, які самі по собі не спростовують фактичного руху товарів, підтвердженого первинними документами, показаннями свідків та документами щодо їх подальшого використання.

137. Апеляційний суд обґрунтовано звернув увагу на те, що посилання контролюючого органу на інформацію АСМО «Інспектор-2006» не було підтверджене належними матеріалами, які дозволяли б установити період, за який здійснювався відповідний пошук, конкретний перелік товарів та його результати.

138. Посилання контролюючого органу на відомості, що містяться у паспортах виробів та на маркуванні товарів, також обґрунтовано не прийняті судом як достатній доказ нереальності господарських операцій, оскільки наявність у відповідних документах відомостей про російського виробника або посилань на російські стандарти сама по собі не підтверджує того, що позивач придбав відповідні товари безпосередньо у такого виробника або що українські постачальники не могли придбати ці товари іншим шляхом та здійснити їх подальший продаж.

139. Відповідні документи характеризують товар та його технічні або якісні властивості, однак самі по собі не є доказом відсутності господарських операцій між позивачем та зазначеними у первинних документах контрагентами.

140. При цьому апеляційний суд правильно виходив із того, що обставини щодо діяльності контрагентів позивача та їхніх постачальників, отримані контролюючим органом із інформаційних баз даних, самі по собі не можуть бути безумовним доказом безтоварності операцій позивача з його безпосередніми контрагентами, особливо за відсутності дослідження первинних документів безпосередніх учасників відповідних операцій.

141. Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не дослідив матеріально-технічні та трудові можливості контрагентів. Виконуючи вказівки Верховного Суду, апеляційний суд дослідив порядок налагодження господарських зв`язків, процедуру відбору постачальників, фактичні обставини поставки товарів та осіб, які брали участь у відповідних операціях.

142. Отже, за результатами дослідження всіх важливих обставин у цій справі на підставі відповідних доказів, оцінка яким надана з дотриманням процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

143. Колегія суддів також враховує, що суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам контролюючого органу та доводам позивача, дослідив надані сторонами докази, виконав вказівки Верховного Суду та навів мотиви, з яких погодився з одними доказами і відхилив інші.

144. Отже, підстав для висновку про неповне з`ясування апеляційним судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права не встановлено.

145. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

146. В контексті встановлених обставин у цій справі, суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 520/2443/2020 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. А. Васильєва

О. О. Шишов