Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №380/22915/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 380/22915/24

адміністративне провадження № К/990/38663/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року (судді: Довга О.І., Запотічний І.І., Шинкар Т.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 2), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) (далі - відповідач 3), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) (далі - відповідач 4), в якому, з-поміж іншого, просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по січень 2019 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по січень 2019 року у розмірі 4 459,69 грн на місяць з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з лютого 2019 року по серпень 2019 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з лютого 2019 року по серпень 2019 року у розмірі 4 459,69 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по вересень 2021 року;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з вересня 2019 року по вересень 2021 року у розмірі 4 459,69 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 06 вересня 2024 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 06 вересня 2024 року у розмірі 4 459,69 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

На обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби відповідачі не здійснювали йому нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення. На думку позивача, у зв`язку з підвищенням грошового доходу у березні 2018 року в нього виникло право на визначення індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), розмір якої, за його розрахунком, становить 4 459,69 грн щомісяця.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року зазначені позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 березня 2018 по січень 2019 року та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по січень 2029 року у розмірі 4 459,69 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із лютого 2019 року по серпень 2019 року та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із лютого 2019 року по серпень 2019 року у розмірі 4 459,69 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації -різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по вересень 2021 року та зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із вересня 2019 року по вересень 2021 року у розмірі 4 459,69 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 4 459,69 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі безпідставно не нараховували і не виплачували позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення із 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Визначаючи розмір належної позивачу індексації-різниці, суд першої інстанції встановив, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 3,46 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року - 4463,15 грн. Відтак суд дійшов висновку, що індексація-різниця підлягала нарахуванню та виплаті позивачу починаючи з березня 2018 року до дня звільнення з військової частини з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 в розмірі 4 459,69 грн щомісячно.

Водночас суд першої інстанції урахував, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік, який визначає порядок проведення індексації грошових доходів громадян. З огляду на відновлення з 01 січня 2024 року дії зазначеного Закону суд дійшов висновку, що січень 2024 року є базовим місяцем для проведення індексації. У зв`язку з цим суд першої інстанції вважав, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за період із 01 січня 2023 року по 06 вересня 2024 року відсутні.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці грошового забезпечення позивачу мають здійснюватися відповідачами з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року змінено, замінивши у відповідних абзацах резолютивної частини рішення, розмір індексації-різниці грошового забезпечення з « 4459,69 грн» на « 444,71 грн», а у відповідних абзацах резолютивної частини рішення - період нарахування та виплати з «жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року» на «жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року та 01 січня 2024 року по 06 вересня 2024 року». У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру індексації-різниці, суд апеляційної інстанції виходив із того, що, визначаючи належний позивачу розмір такої індексації у сумі 4 459,69 грн щомісячно, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Так, визначаючи суму підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року, суд першої інстанції помилково виходив із сукупного розміру доходу, виплаченого позивачу у відповідному місяці, без виокремлення постійних складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру. Зокрема, суд першої інстанції безпідставно включив до складу грошового доходу позивача компенсацію за піднайм житла, яка не має постійного характеру.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у поточному місяці за минулий, унаслідок чого порівнянню підлягали складові грошового забезпечення, нараховані саме за лютий та за березень 2018 року, а не фактично виплачені в цих місяцях.

Здійснюючи перерахунок розміру індексації-різниці, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з архівною відомістю з особового рахунку позивача за 2018 рік розмір постійних складових грошового забезпечення за лютий 2018 року становив 7 081,16 грн, зокрема: посадовий оклад - 1 055,00 грн; оклад за військовим званням - 125,00 грн; надбавка за вислугу років - 295,00 грн; надбавка за таємність - 105,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 1 032,50 грн; виплата за ризик - 158,25 грн; премія - 4 220,00 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 89,91 грн.

Водночас розмір постійних складових грошового забезпечення за березень 2018 року, який є місяцем підвищення посадових окладів, становив 11 099,60 грн, зокрема: посадовий оклад - 4 510,00 грн; оклад за військовим званням - 1 340,00 грн; надбавка за вислугу років - 2 047,50 грн; надбавка за таємність - 451,00 грн; премія - 2 751,10 грн. Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року становив 4 018,44 грн (11 099,60 грн - 7 081,16 грн).

З урахуванням положень пунктів 5, 10-1 Порядку № 1078 суд апеляційної інстанції також встановив, що сума можливої індексації у березні 2018 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн та величини приросту індексу споживчих цін за березень 2018 року в розмірі 253,3 %, за умови застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу, становила 4 463,15 грн (1 762,00 грн Ч 253,3 %).

Оскільки розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року (4 018,44 грн) був меншим за суму можливої індексації (4 463,15 грн), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 розмір індексації-різниці становить 444,71 грн щомісячно (4 463,15 грн - 4 018,44 грн).

Разом із тим суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації-різниці за період із 01 січня 2024 року по 06 вересня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відновлення з 01 січня 2024 року дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не має наслідком визначення січня 2024 року як місяця підвищення доходу, оскільки в цей період підвищення посадових окладів позивача не відбулося.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 раніше визначена сума індексації-різниці в розмірі 444,71 грн щомісячно підлягала виплаті до наступного підвищення посадових окладів або до дати виключення позивача зі списків особового складу військової частини, тобто до 06 вересня 2024 року.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити оскаржувану постанову в мотивувальній і резолютивній частинах у частині визначення розміру індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 06 вересня 2024 року, замінивши визначений апеляційним судом розмір « 444,71 грн» на « 4 459,69 грн».

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при обчисленні розміру індексації-різниці неправильно застосував положення пункту 5 Порядку № 1078 в частині встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року, який визначається як різниця між сумою грошового забезпечення позивача в березні 2018 року та сумою його грошового забезпечення у лютому 2018 року, не урахувавши висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14 липня 2021 року у справі № 240/12040/19, від 11 листопада 2021 року у справі № 240/5760/19, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22.

На переконання скаржника, при визначенні розміру грошового доходу за лютий та березень 2018 року для цілей обчислення індексації-різниці визначальним є факт фактичної виплати відповідних складових грошового забезпечення у конкретному місяці, а не період, за який такі виплати були нараховані. Відтак, розмір грошового доходу позивача за лютий та березень 2018 року має визначатися виходячи із сум фактично нарахованих та виплачених йому у відповідних місяцях виплат.

Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про невідповідність дійсності відомостей, наведених в архівній відомості, щодо виплати йому щомісячної додаткової грошової винагороди у лютому 2018 року в розмірі 89,91 грн, а у березні 2018 року - у розмірі 0,00 грн. На цю обставину позивач, як зазначає скаржник, посилався у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та відзиві на апеляційні скарги.

Скаржник указує на те, що відповідно до відомостей системи бухгалтерського обліку за 2018 рік та виписки за рахунком в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» фактично виплачене позивачу грошове забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди становило: у лютому 2018 року - 11 018,21 грн з урахуванням утриманого військового збору, у березні 2018 року - 11 021,67 грн, з урахуванням виплаченої щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 89,91 грн та утриманого військового збору. Зазначені суми, за твердженням скаржника, підтверджуються зарахуванням відповідних коштів 14 лютого 2018 року та 19 березня 2018 року на рахунок позивача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У зв`язку з цим скаржник стверджує, що фактично у лютому 2018 року позивачу було нараховано та виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 4 194,75 грн, а не 89,91 грн, як зазначено в архівній відомості.

Згідно з графою 723 «Виплачено БАНК» витягу з архівної відомості автоматизованої системи бухгалтерського обліку за 2018 рік грошовий дохід позивача становив: у лютому 2018 року - 11 018,21 грн, з яких утримано військовий збір у сумі 167,79 грн; у березні 2018 року - 11 021,67 грн, з яких утримано військовий збір у сумі 167,84 грн.

Аналогічні відомості про дохід позивача за лютий та березень 2018 року, за твердженням скаржника, містяться у довідках за формами ОК-5 та ОК-7. Зокрема, дохід за лютий 2018 року становив 11 186,00 грн (11 018,21 грн + 167,79 грн), а за березень 2018 року - 11 189,51 грн (11 021,67 грн + 167,84 грн).

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 заперечила проти доводів скаржника, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що, оскільки розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року становив 4 018,44 грн, а сума можливої індексації - 4 463,15 грн, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці у розмірі 444,71 грн щомісячно.

У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_2 також заперечила проти доводів скаржника та просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Військова частина НОМЕР_2 зазначила, що нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 4 194,75 грн входить до складу грошового забезпечення за січень 2018 року, тоді як нарахована до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 89,91 грн входить до складу грошового забезпечення за лютий 2018 року. За таких обставин, на думку відповідача, розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, який підлягає врахуванню при визначенні індексації, становить 7 081,16 грн, а за березень 2018 року - 11 099,60 грн. Отже, у місяці підвищення посадового окладу позивача, тобто у березні 2018 року ,розмір його грошового забезпечення збільшився порівняно з лютим 2018 року на 4 018,44 грн (11 099,60 грн - 7 081,16 грн). У зв`язку з цим військова частина НОМЕР_2 вважає помилковим твердження скаржника про збільшення грошового доходу позивача лише на 3,46 грн та, відповідно, наявність у нього права на отримання індексації-різниці у розмірі 4 459,69 грн.

У відповідях на відзиви відповідачів скаржник наполягав на обґрунтованості доводів касаційної скарги та правильності викладених у ній висновків.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі № 380/22915/24.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 07 жовтня 2026 року (суддя: Загороднюк А.Г.) призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах прикордонної служби, зокрема:

з грудня 2015 року по серпень 2016 року - в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 );

з вересня 2016 року по березень 2017 року - у НОМЕР_6 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_7 );

з квітня 2017 року по січень 2019 року - в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 );

з лютого 2019 року по серпень 2019 року - в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 );

з вересня 2019 року по вересень 2021 року - НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 );

з жовтня 2021 року по 06 вересня 2024 року- в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29 березня 2021 року припинено юридичну особу військова частина НОМЕР_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 на даний час ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_5 )).

Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015- 2024 роки встановлено, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 із грудня 2015 року до часу звільнення не нараховувалася індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін.

У відповідь на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_4 надав розрахунок нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з грудня 2015 по серпень 2016 року, з вересня 2016 року по березень 2017 року, з жовтня 2021 року по вересень 2024 року відповідно до якого за періоди служби з грудня 2015 року по березень 2017 року ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення з урахуванням липня 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

НОМЕР_10 прикордонний загін на адвокатський запит повідомив, що інформацію про нараховану та не виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 направлено до військової частини НОМЕР_5 (лист №09/12529-24-Вих від 19 липня 2024 року).

Крім цього, НОМЕР_10 прикордонним надано довідку про нараховану та виплачену/невиплачену індексацію ОСОБА_1 за період проходження військової служби в НОМЕР_10 прикордонному загоні, відповідно до якої за період з квітня 2017 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення з урахуванням серпня 2016 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Уважаючи протиправними дії відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права та акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Частинами першою-третьою статті 9 Закону Закон №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За правилами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.

Так, абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 визначено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року (у новій редакції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141), і встановлював, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до нині діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції Постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців» (далі - постанова КМУ №1294).

Відповідно до пункту 13 указаної постанови Кабінету Міністрів України вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (к редакції постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103, що набрала чинності з 24 лютого 2018 року), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд нагадує, що згідно з положеннями статті 341 КАС України як суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання наявності або відсутності у позивача права на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 06 вересня 2024 року в розмірі 4 459,69 грн щомісячно.

Перевіряючи доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, та оцінюючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

З аналізу наведених правових норм убачається, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення шляхом підвищення його грошових доходів у зв`язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги.

Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. При цьому індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, що зумовлює універсальний характер механізму індексації.

Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19).

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 206/4411/16-а).

Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

Цією постановою були внесені зміни до Порядку № 1078.

Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою № 1013, з 01 грудня 2015 року, діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Унаслідок цих змін Порядок № 1078, у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість поняття «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078, у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від поняття «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення поняття «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу», індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Крім цього, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - це залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).

У цій справі питання нарахування та виплати позивачу поточної індексації не є предметом спору.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, у якій було наведено приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття «фіксованої суми індексації» не згадується.

З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття «індексації-різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати позивачу цієї суми індексації не є дискреційними. Відповідно, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 10 квітня 2024 року у справі № 200/564/23.

Як зазначав позивач у позовній заяві, відповідачі не нараховували і не виплачували йому індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 06 вересня 2024 року, проте позивач мав право на отримання індексації-різниці в щомісячному розмірі 4 459,69 грн.

У цьому контексті необхідно зазначити, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Від встановлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 160/19515/23.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, виходив з того, що згідно з архівною відомістю з особового рахунку ОСОБА_1 за 2018 рік розмір грошового забезпечення позивача за постійними складовими становив у лютому 2018 року 7 081,16 грн, зокрема: посадовий оклад - 1 055,00 грн; оклад за військовим званням - 125,00 грн; надбавка за вислугу років - 295,00 грн; надбавка за таємність - 105,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 1 032,50 грн; надбавка за ризик - 158,25 грн; премія - 4 220,00 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 89,91 грн, а у березні 2018 року - 11 099,60 грн, зокрема: посадовий оклад - 4 510,00 грн; оклад за військовим званням - 1 340,00 грн; надбавка за вислугу років - 2 047,50 грн; надбавка за таємність - 451,00 грн; премія - 2 751,10 грн.

За висновком суду апеляційної інстанції, оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року у зв`язку з підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно з Постановою № 704 склав 4 018,44 грн, то суд вважав, що наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 444,71 грн (4 463,15 грн - 4 018,44 грн) щомісячно, починаючи з 01 березня 2018 року по 06 вересня 2024 року, а не 4 459,69 грн, як зазначав позивач у позовній заяві.

Водночас у позовній заяві, відповіді на відзив та відповідях на апеляційні скарги позивач зазначав, що фактично виплачене йому грошове забезпечення з урахуванням утриманого військового збору становило у лютому 2018 року 11 018,21 грн, а у березні 2018 року - 11 021,67 грн. На підтвердження цих обставин ОСОБА_1 посилався, зокрема, на відомості, відображені у графі 723 «Виплачено БАНК» архівних відомостей з особового рахунку за 2018 рік, а також на виписку про надходження за карткою/рахунком в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Позивач доводив, що у лютому 2018 року йому було нараховано та виплачено щомісячну додаткову винагороду у сумі 4 194,75 грн, а не 89,91 грн, як зазначено в архівній відомості.

Відхиляючи посилання на відомості, відображені у графі 723 «Виплачено БАНК» архівних відомостей з особового рахунку за 2018 рік та у виписці про надходження за карткою/рахунком в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд апеляційної інстанції зазначив, що такі відомості відображають сукупний дохід позивача, виплачений йому у відповідному місяці, без виокремлення постійних складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

Разом з тим, апеляційний суд не надав оцінки доводам позивача, наведеним з посиланням на зазначені відомості, в розрізі того, що відображені в архівній відомості дані про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода виплачена позивачу в лютому 2018 року в сумі 89,91 грн, а у березні 2018 року - 0,00 грн не відповідають дійсності, оскільки, за твердженням позивача, у лютому 2018 року йому було нараховано та виплачено щомісячну додаткову винагороду у розмірі 4 194,75 грн.

У цьому контексті суд апеляційної інстанції не звернув увагу на відомості, відображені у графі «ВСЬОГО до видачі» архівних відомостей з особового рахунку ОСОБА_1 за 2018 рік, відповідно до яких за лютий 2018 року зазначено «- 4104,84», з урахуванням того факту, що за лютий 2018 року позивачу фактично виплачено більшу суму коштів, ніж нараховану у цьому місяці.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а (провадження №К/990/31574/22) зазначав, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Недотримання ж судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.

З огляду на наведене Суд вважає, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи в частині доводів позивача про отримання ним грошового забезпечення за лютий 2018 року в сумі 11 018,21 грн, а за березень в сумі 11 021,67 грн, що відображено в графі 723 «Виплачено БАНК» архівних відомостей з особового рахунку ОСОБА_1 за 2018 рік, виписці по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

З`ясування розміру отриманого ОСОБА_1 грошового забезпечення за лютий 2018 року та березень 2018 року є ключовим питанням для визначення належної для нарахування й виплати позивачу суми індексації-різниці.

Водночас у силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

На підставі викладеного Суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови та установити наведені в ній обставини, які входять до предмету доказування.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі № 380/22915/24 скасувати.

Направити справу № 380/22915/24 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов