Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №420/35254/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 420/35254/25

адміністративне провадження № К/990/31663/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання Вітковcької К.М.,

представника позивачки Барвенка Я.В.,

представника відповідача Федіної В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року (суддя Свида Л.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року (судді: Шляхтицький О.І., Семенюк Г.В., Федусик А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2025: № 7381/15-32-24-05-20, № 7383/15-32-24-05-20, № 7384/15-32-24-05-20, № 7386/15-32-24-05-20, № 7387/15-32-24-05-20.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами безпідставно проведеної перевірки, на підставі акту перевірки, висновки якого сформовані на припущеннях, оскільки позивачка доходів іноземного походження від британського суб`єкта господарювання не отримувала. Позивачка зазначала, що між нею та Fenix International Ltd не проводилося транзакцій з переказу коштів, що підтверджується випискою з АТ КБ ПРИВАТБАНК за період 2021-2022 років. Наголошувала, що контролюючим органом не встановлено фактів реального отримання позивачкою доходів та не вжито жодних заходів щодо належного встановлення таких фактів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026, залишеним в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026, у задоволенні позову відмовлено.

Постановляючи такі рішення суди виходили з того, що перевірка проведена відповідачем правомірно, а податковою інформацією, отриманою від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у встановленому порядку підтверджується одержання позивачкою доходів від британського суб`єкта господарювання - Fenix International Ltd - за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2021-2022 років у сумі 55 576,00 доларів США, з яких протягом 2021 року у сумі 24 068,00 доларів США, протягом 2022 року у сумі 31 508,00 доларів США. Натомість позивачкою вказані обставини не спростовані та документи на спростування таких обставин під час перевірки надані не були.

Не погоджуючись з такими рішеннями судів ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають критеріям законності, обґрунтованості та об`єктивності, які закріплені у вимогах статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Наголошує на тому, що, ухвалюючи рішення, суди не звернули уваги на той факт, що контролюючий орган не надав жодного доказу, який би відповідав критеріям, що визначені у статтях 73-76 КАС України, в матеріалах як перевірки, так і судової справи відсутні докази, які б достеменно підтверджували факт провадження позивачкою діяльності зі створення контенту, а також відсутні відомості про банківські рахунки чи реальний рух коштів, які б дозволили встановити факт і момент набуття права власності на дохід.

Вказує, що судами було відмовлено у проханні позивачки витребувати інформацію від Fenix International Ltd щодо облікових записів, зареєстрованих на ім`я ОСОБА_1 , способів здійснення виплат, реквізитів рахунків або електронних гаманців, на які могли здійснюватися виплати, а також інформацію про суми фактично виплаченого доходу з урахуванням податків, зборів та комісій, у зв`язку з чим істотно обмежено можливість позивачки довести свою позицію та документально спростувати висновки контролюючого органу.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень з огляду на неспростування позивачкою обставин отримання доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі «OnlyFans», ані під час перевірки, ані під час розгляду справи в суді.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла такого висновку.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області направлено позивачці за адресою її реєстрації засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення запит про надання інформації та її документального підтвердження стосовно отримання доходів від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans № 13794/КПР/15-32-24-05-06 від 04.10.2024. Однак поштове відправлення повернуто 30.10.2024 за закінченням терміну зберігання. Відповіді на вказаний запит позивачкою надано не було.

Наказом від 05.12.2024 № 12567-п відповідач призначив проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з 15.01.2025 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Копія наказу про проведення перевірки, а також повідомлення про проведення перевірки від 05.12.2024 року № 1320/15-32-24-05 направлені позивачці засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 05.12.2024 № 0600990522607 на податкову адресу позивачки, однак поштове відправлення також повернуто 25.12.2024 за закінченням терміну зберігання.

ГУ ДПС в Одеській області в період з 15.01.2025 по 28.01.2025 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, за результатами якої складений акт від 29.01.2025 № 3480/15-32-24-05-15.

Під час проведення перевірки ГУ ДПС в Одеській області позивачці направлявся запит про надання інформації та її документального підтвердження від 22.01.2025 № 910/КПР/15-32-24-05-06, однак поштове відправлення повернулось за закінченням терміну зберігання.

Отже, ОСОБА_1 з підставами до початку проведення перевірки ознайомлена не була і жодного запиту про надання інформації не отримувала і скористатись правами, визначеними статтею 17 ПК України, не могла.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачкою п. 49.1, п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині неподання позивачкою декларації про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки, та недекларування сум отриманого доходу за 2021 рік - 656 531,72 грн, за 2022 рік - 1 152 203,45 грн; п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.1.3 п. 164.1, п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170, п. 179.7 ст. 179 ПК України в частині несплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб за 2021 рік - 118 175,71 грн, за 2022 рік - 207 396,62 грн; п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.1.3 п. 164.1, п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170, п. 179.7 ст. 179, п. п. 1.1, 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в частині несплати до бюджету військового збору за 2021 - 9 847,98 грн, за 2022 рік - 17 283,05 грн; п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України в частині зберігання та надання контролюючому органу первинних документів; п. п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України в частині ненадання позивачкою відповіді на письмовий запит про надання інформації.

На підставі акту перевірки від 29.01.2025 № 3480/15-32-24-05-15 ГУ ДПС в Одеській області 19.02.2025 винесені податкові повідомлення-рішення: № 7381/15-32-24-05-20, яким до позивачки застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680 грн за неподання декларацій про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки; № 7383/15-32-24-05-20, яким до позивачки застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 020 грн за ненадання контролюючому органу первинних документів; № 7384/15-32-24-05-20, яким до позивачки застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8 000 грн за ненадання контролюючому органу документів на запит; № 7386/15-32-24-05-20, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями в розмірі 325 572,33 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 81 393,08 грн; № 7387/15-32-24-05-20, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору за податковими зобов`язаннями в розмірі 27 131,03 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6782,76 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав до часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Положеннями пункту 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до підпунктів 78.1.1. та 78.1.2. пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Судами встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки позивачки був лист ДПС України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07 на адресу Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві, в тому числі і відповідача про направлення інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10.02.1993 укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11.08.1993 . Законом України від 30.10.2019 № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05.12.2019 (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25.01.1988, яку ратифіковано Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, і для України вона набула чинності 01.07.2009 (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того Міністерство фінансів України наказом від 16.04.2022 № 118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Виходячи з наведеного, інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. Наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.

Такий підхід був підтриманий Верховним Судом у постанові від 17.06.2026 у справі № 240/22077/25.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що податковим органом не надані суду докази, які б належно підтверджували факт провадження позивачкою діяльності зі створення контенту, а також відомості про банківські рахунки чи реальний рух коштів, які б дозволили встановити момент набуття права власності на дохід та звертає увагу на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, та має доступ до інструментів міжнародного обміну інформацією, під час перевірки не звернувся до третіх осіб із запитами щодо обставин, відповідно до яких було призначено перевірку, та не зазначив жодного належного та допустимого доказу, які б свідчили про реальність кожного з фактів отримання доходу позивачкою.

Також позивачка наголошує, що судами попередніх інстанцій їй було відмовлено у витребуванні інформації від Fenix International Ltd щодо облікових записів, зареєстрованих на ім`я ОСОБА_1 , способів здійснення виплат, реквізитів рахунків або електронних гаманців, на які могли здійснюватися виплати, а також інформації про суми фактично виплаченого доходу з урахуванням податків, зборів та комісій. Крім того позивачка просила витребувати інформацію від платіжної системи Paxum Bank Limited щодо власника рахунку або електронного гаманця, який міг бути пов`язаний з обліковим записом на платформі OnlyFans, а також щодо всіх вхідних та вихідних транзакцій за період 2021-2022 років.

Відповідно до підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.3. пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями пункту 164.1.3. статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, отримані фізичною особою доходи, отримані з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо позивачки, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання нею саме доходу, який відповідно до положень ПК України є об`єктом оподаткування, а також його розміру та періоду отримання.

Вказуючи про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суди попередніх інстанцій виходили з доказового значення інформації, вказаної у листі ДПС України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07.

Разом з тим суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні клопотання позивачки про витребування інформації від компетентного органу Сполученого Королівства та британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» не встановили, чи свідчить зазначена в інформації, отримана від компетентного органу Сполученого Королівства, сума про розмір фактично отриманого доходу платника податків чи відображає інший узагальнений показник діяльності облікового запису на платформі, сформований за результатами відповідного звітного періоду, чи належить позивачці банківський рахунок, реквізити якого мають бути вказані у налаштуваннях акаунту. Також суди не дослідили, чи містять матеріали справи відомості, які дозволяють визначити факт і момент отримання відповідного доходу, адже пункт 164.4 статті 164 ПК України пов`язує порядок перерахунку доходу, вираженого в іноземній валюті, саме з моментом його нарахування або отримання.

Зазначені обставини потребують ретельного, повного та всебічного дослідження для забезпечення правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а також для ухвалення законного й обґрунтованого рішення відповідно до статей 2, 242 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

В силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права щодо повноти встановлення обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанції, відтак, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року скасувати, справу

№ 420/35254/25 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська