Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №580/1931/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 580/1931/23

провадження № К/990/10929/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М.

розглянув у письмовому провадженні у суді касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року, постановленої у складі головуючого судді Бабич А. М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Мєзєнцева Є. І., суддів: Бужак Н. П., Епель О. В.

І. Обставини справи

1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (далі - Управління ДМС в Черкаській області) в особі Смілянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (далі - Смілянський відділ УДМС в Черкаській області), в якому просив:

1.1. визнати протиправним і скасувати рішення Управління ДМС в Черкаській області в особі Смілянський відділ УДМС в Черкаській області від 05 січня 2023 року № 71264300017709 про відмову позивачу у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину російської федерації;

1.2. зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17 жовтня 2021 року як громадянина російської федерації, про надання дозволу на імміграцію з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, в позові відмовлено.

3. 06 травня 2025 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 580/1931/23 за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заяви зазначив, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі № 712/2913/23, яка набрала законної сили 01 травня 2025 року, визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДСМ в Харківській області від 18 березня 2021 року про заборону ОСОБА_1 в`їзду на території України.

Позивач зазначив, що судове рішення у справі № 712/2913/23 набуло преюдиційного значення, адже суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у позові у справі № 580/1931/23, виходили з правомірності спірного рішення органу міграційної служби з огляду на існування рішення про заборону в`їзду.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

4. Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року, у задоволенні заяви позивача про перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року за нововиявленими обставинами - відмовив.

5. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що обставини та факти, які зазначив позивач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично не є такими в розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства Україна, оскільки такі обставини не існували під час розгляду справи по суті спору, а тому відповідно на дату ухвалення рішення суду були відсутні докази протиправного порушення відповідачем порядку, меж і способу дій.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. Позивач, вважаючи вказані судові рішення ухваленими з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить їхні рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити по суті спору.

Така позиція ґрунтується на тому, що суди не надали належної оцінки обставинам, які позивач зазначив у доводах заяви про перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Позивач стверджує, що фактичною підставою для ухвалення відповідачем оскаржуваного у цій справі рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на імміграцію в Україну слугувало рішення Головного управління ДСМ в Харківській області від 18 березня 2021 року про заборону ОСОБА_1 в`їзду на території України, яке скасовано у судовому порядку, а тому ці обставини, на переконання позивача, є нововиявленими в розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. До того ж, 02 травня 2023 року Головним управлінням ДМС у Харківській області прийнято рішення про відкликання позивачу заборони в`їзду на територію України.

7. Верховний Суд ухвалою від 30 квітня 2026 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та прийнята за результатом її апеляційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції; підставами касаційного оскарження є порушення цими судами норм процесуального права.

8. Представник Центрально-південного міжрегіонального Управління Державної міграційної служби подала відзив на касаційну скаргу, в якому, наголошуючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

9. Завданням адміністративного судочинства у силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

11. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

12. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

13. Так, за приписами частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

14. Аналіз наведеної норми свідчить, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

15. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

16. Отже, основними ознаками нововиявлених обставин є:

1) існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

3) істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

17. Водночас частиною четвертою статті 361 КАС чітко визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

18. Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 29 травня 2026 року у справі № 480/623/24.

19. Варто зауважити, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, адже перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді, оскільки вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

20. Повертаючись до обставин цієї справи, 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію», оскільки його дружина є громадянкою України, перебуває у шлюбі понад 2 роки.

22 грудня 2022 року Смілянський відділ УДМС у Черкаській області направив запити до Управління ДМС у Черкаській області та до Головного управління ДМС в Харківській області для перевірки інформації щодо наявності/відсутності інформації про заборону в`їзду в Україну позивачу.

23 грудня 2022 року відповідач у відповідь своїм листом повідомив, що позивач до адміністративної відповідальності на території Управління ДМС у Черкаській області не притягувався, рішення про заборону в`їзду на територію України та примусове повернення (видворення) з території України відносно нього не приймалися. Водночас повідомили, що згідно з архівними даними підсистеми «Незаконний мігрант» ЄГАС УМП наявна інформація про заборону в`їзду на територію України вищевказаному громадянину. Рішення про заборону позивачу в`їзду на територію України прийняте 18 березня 2021 року Головного управління ДМС у Харківській області на підставі статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Своєю чергою Головне управління ДМС у Харківській області 05 січня 2023 року надало відповідь на запит Смілянського відділу УДМС у Черкаській області та повідомило, що 18 березня 2021 року відносно позивача прийнято рішення про заборону в`їзду на територію України строком до 18 березня 2024 року.

05 січня 2023 року відповідач прийняв рішення № 71264300017709 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації позивачу на підставі пункту 5 частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію», а саме особам, яким на підставі закону заборонено в`їзд на територію України.

21. Не погоджуючись з указаним рішенням відповідача про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну, позивач у березні 2023 року звернувся з цим позовом.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 580/1931/23, в позові відмовлено.

Таке судове рішення фактично мотивовано тим, що дозвіл на імміграцію не надається особам, яким на підставі закону заборонено в`їзд на територію України.

22. Водночас позивач у квітні 2023 року також звернувся з іншим позовом (справа № 712/2913/23), в якому оскаржив рішення відповідача про заборону в`їзду на територію України.

23. Варто зауважити, що у доводах заяви про перегляд рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року позивач вказує на судове рішення у вказаній вище справі № 712/2913/23, предметом якого була фактична підстава, яка зумовила ухвалення відповідачем спірного рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну.

24. Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі № 712/2913/23, яка набрала законної сили 01 травня 2025 року, визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДСМ в Харківській області від 18 березня 2021 року про заборону ОСОБА_1 в`їзду на території України.

25. Вважаючи, що рішення Головного управління ДСМ в Харківській області від 18 березня 2021 року про заборону ОСОБА_1 в`їзду на території України, яке слугувало підставою для ухвалення відповідачем рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну, скасовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі № 712/2913/23, є нововиявленою обставиною, позивач звернувся з відповідною заявою до суду.

26. Однак вказана обставина виникла після ухвалення Черкаським окружним адміністративним судом рішення від 19 травня 2023 року, а тому не може визнаватися нововиявленою.

27. Водночас Верховний Суд зауважує, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року за нововиявленими обставинами, суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на доводи позивача, які полягли у тому, що 02 травня 2023 року Головне управління ДМС України в Харківській області прийняло рішення про відкликання згаданого вище рішення про заборону позивачу в`їзду в Україну.

28. При цьому під час розгляду судом цієї справи по суті спору обставини щодо відкликання рішення про заборону позивачу в`їзду в Україну встановлено не було та, зважаючи на те, що справа розглядалась судами у письмовому провадженні та рішення судом першої інстанції ухвалено 19 травня 2023 року, а як стверджує позивач, 02 травня 2023 року, тобто до ухвалення рішення суду, Головним управлінням ДМС України в Харківській області прийнято рішення про відкликання рішення про заборону позивачу в`їзду в Україну, то фактично вказана обставина існувала на момент ухвалення судового рішення від 19 травня 2023 року, про перегляд якого подано позивачем заяву. Крім того, ця обставина для розгляду справи є істотною, адже внаслідок урахування її суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте.

Разом з цим, зважаючи на дату виникнення цієї обставини (02.05.2023) та дату ухвалення судового рішення у письмовому провадженні (19.05.2023), на час розгляду справи ця обставина об`єктивно могла бути невідома суду та заявнику, адже у доводах відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на оскаржувані судові рішення у справі № 580/1931/23, які переглядаються у касаційному порядку, представник відповідача стверджує, що на час розгляду цієї справи рішення про заборону позивачу в`їзду в Україну було чинне та не скасовано.

Враховуючи, що відповідач заперечує існування обставини, яка може бути істотною для розгляду справи, судам необхідно здійснити додаткову перевірку зібраних у справі доказів.

29. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

30. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

31. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

32. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

33. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

VІ. Судові витрати

34. З огляду на результат касаційного розгляду у силу частини шостої статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року скасувати, а справу № 580/1931/23 направити на новий судовий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

Ж. М. Мельник-Томенко