Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №380/25423/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа №380/25423/25 пров. №А/857/19193/26

суддя в 1-й інстанції – Крутько О.В.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В, Ільчишин Н.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.10.2025 року №1159/12/19789, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.10.2025 року №1159/12/19789, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 року , з урахуванням проведених раніше виплат.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/19789 від 22.10.2025 про розмір грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/19789 від 22.10.2025 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що зміна розміру прожиткового мінімуму та зміни мінімальної заробітної плати за відповідний рік не може бути підставою для перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262. Також, вказав, що в період з 01.01.2018 до дати розгляду справи Уряд не приймав будь-яких рішень, що призвели до збільшення розміру посадових окладів відповідних категорій військовослужбовців, а тому, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено довідку №1159/12/19789 від 22.10.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018.

На заяву позивача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі такої довідки відповідач листом від 03.12.2025 повідомив позивачу про те, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103, якими було передбачено проведення перерахунку пенсії відповідно до Постанови №704, інших рішень Уряд про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням 100 відсотків суми підвищення відповідно до довідки №1159/12/19789 від 22.10.2025 відсутні.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно виходив із того, що правовідносини, які виникли між сторонами, пов`язані з реалізацією позивачем права на належне пенсійне забезпечення як особи, звільненої з військової служби, та регулюються, зокрема, Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), Законом України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII), а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), а також одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розмір грошового забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов проходження військової служби, кваліфікації, наукового ступеня та вченого звання військовослужбовця. При цьому грошове забезпечення виплачується у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування військових формувань і правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер та умови служби, а також стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За змістом частини першої статті 15 Закону №2011-XII пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення з військової служби здійснюється відповідно до Закону №2262-XII.

Преамбулою Закону №2262-XII визначено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій та вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається, зокрема, із цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до зазначених законів.

При цьому зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, законодавець установив спеціальний порядок регулювання правовідносин у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, за яким зміст та обсяг відповідного права не можуть бути змінені підзаконним нормативно-правовим актом усупереч положенням Закону №2262-XII.

Правовою підставою для перерахунку вже призначених пенсій у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців є, зокрема, положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.

Так, відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, а також членам їх сімей у зв`язку з введенням у дію цього Закону здійснюється за документами, що є в пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер надалі подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок за минулий час здійснюється не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені відповідно до Закону №2262-XII пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Якщо внаслідок такого перерахунку розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій, однак таке делегування не означає надання Кабінету Міністрів України повноважень змінювати встановлений законом склад грошового забезпечення, який враховується при обчисленні та перерахунку пенсії.

Саме Закон №2262-XII визначає склад грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, тоді як урядовим нормативним актом може бути врегульовано механізм реалізації відповідного права.

При цьому частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із запровадженням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, установлених законодавством, який не проведено з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, що видають довідки для перерахунку пенсії, здійснюється з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).

Згідно з пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою визначено нові розміри та структуру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Постанова № 704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

Пунктами 1, 2 Постанови №103 передбачалося проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII до 1 березня 2018 року, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та процентної надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням, визначених станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.

Одночасно Постановою №103 було внесено зміни до пункту 5 Порядку №45, якими фактично звужено перелік складових грошового забезпечення, що враховувалися при перерахунку пенсій, до посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та процентної надбавки за вислугу років.

Внаслідок внесення зазначених змін до додатка 2 Порядку №45 із форми довідки про розмір грошового забезпечення було виключено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема надбавки, доплати, підвищення та премії.

Разом із тим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103, а також зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.

Отже, положення підзаконного нормативно-правового акта, якими було фактично обмежено склад грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій, визнано такими, що не відповідають актам вищої юридичної сили.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування при визначенні розміру пенсії положень Постанови №103 у частині виключення зі складу грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів не ґрунтується на законі.

Такий висновок відповідає правовій позиції, сформованій у судовій практиці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 червня 2022 року у справі №520/2098/19 виходила з того, що підзаконним нормативно-правовим актом не може бути звужено встановлений законом склад грошового забезпечення, який враховується для обчислення пенсії військовослужбовців.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 7 вересня 2022 року у справі №520/2728/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до загального принципу пріоритетності нормативно-правових актів вищої юридичної сили суд не може застосовувати положення підзаконного акта, які суперечать Конституції України та закону.

Саме така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18 та від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19.

Зазначений підхід узгоджується також із положеннями статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено правила вирішення питання про застосування нормативно-правового акта у разі його невідповідності акту вищої юридичної сили.

Таким чином, незалежно від формального статусу відповідного підзаконного нормативно-правового акта суд при вирішенні конкретного спору повинен застосовувати норму акта вищої юридичної сили, якщо положення підзаконного акта їй суперечать.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-XII) наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, тоді як Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права таких осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, з огляду на наведені правові висновки обмеження виплати пенсії, нарахованої у порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

При цьому системний аналіз частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) дає підстави для висновку про те, що у разі невідповідності підзаконного нормативно-правового акта закону або іншому акту вищої юридичної сили застосуванню підлягає акт вищої юридичної сили.

З огляду на це оскаржувані положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 та внесені нею зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45, є такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19, а також Верховним Судом у постанові від 07 вересня 2022 року у справі №520/2728/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції України та законам України, незалежно від того, чи були такі нормативно-правові акти оскаржені у судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду відповідної справи.

Так, у постановах від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18 та від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19 Верховний Суд виходив із того, що нормативно-правові акти, які не відповідають актам вищої юридичної сили, не підлягають застосуванню судом навіть у тому випадку, якщо на момент розгляду справи вони формально залишаються чинними.

Крім того, постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановлено протиправність пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 як таких, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Відтак, з урахуванням положень статті 7 КАС України та наведених правових висновків Верховного Суду, у період чинності відповідних положень постанови Кабінету Міністрів України суди повинні застосовувати приписи Закону № 2262-XII, незалежно від того, чи були на відповідний момент зазначені положення підзаконного нормативно-правового акта скасовані в судовому порядку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком про те, що право позивача на обчислення пенсії з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавок, доплат, підвищень та премії, станом на 01 березня 2018 року, виникло з 01 січня 2018 року та є беззаперечним.

Разом із тим колегія суддів враховує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідна заява пенсіонера з доданими до неї документами, так і рішення Кабінету Міністрів України про проведення такого перерахунку, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.

Такий правовий висновок, зокрема, міститься у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13 та постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.

Водночас до моменту отримання пенсійним органом належної довідки про розмір грошового забезпечення у такого органу не виникає обов`язку здійснювати перерахунок пенсії особи.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення права на такий перерахунок та проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII.

Частиною другою статті 51 Закону №2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різниця в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більш як за 12 місяців.

Водночас частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із запровадженням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, який не проведено з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, що видають довідки для перерахунку пенсії, здійснюється з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, з урахуванням наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/19789 від 22 жовтня 2025 року про розмір грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог у відповідному обсязі.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №380/25423/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяВ. О. Кушнір

суддіВ. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин