Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №300/2702/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/2702/24 пров. № А/857/48958/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Глушка І.В. та Глазька С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – Черненко Т.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника адвоката Черненко Тетяни Юріївни, діючої на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026р. про відмову в зміні способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом представника адвоката Черненко Тетяни Юріївни, діючої на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, грошове забезпечення та похідні виплати з урахуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік (суддя суду І інстанції: Микитин Н.М., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 02.09.2026р., м.Івано-Франківськ; дата складання повної ухвали суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026р. відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі № 300/2702/24 (Т.2, а.с.62-64).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила представник адвокат Черненко Т.Ю., діюча на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду (Т.2, а.с.67-71).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в ході примусового виконання судового рішення, вжиття судом заходів контролю за виконанням судового рішення та позасудового листування щодо виконання судового рішення було встановлено, що фактично на виконання рішення суду боржником складено лише відповідні розрахунки. Останні подаються до органів військового управління для здійснення реальної виплати коштів.

Так, боржником нараховано до виплати ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 607614 грн. 12 коп., що свідчить про часткове виконання рішення суду в частині зобов`язання нарахувати певні види коштів.

При цьому, реальне виконання рішення за такого формулювання («зобов`язати виплатити») вкрай ускладнено.

Рішення суду не виконується боржником через ускладнену процедуру замовлення бюджетних коштів. Щомісячне подання заявок на отримання бюджетних коштів не призводить до реального виконання рішення суду.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Під час прийняття спірної ухвали суд першої інстанції врахував, що відповідач визнає наявність судового рішення в справі № 300/2702/24, яке набрало законної сили, а також ним розраховано заборгованість на виконання такого рішення, що свідчить про неухилення останнього від його виконання.

При цьому, представником позивача не надано суду доказів того, що відповідач у справі, який є боржником, відмовляється виплачувати позивачу вказану заборгованість.

Також Військова частина НОМЕР_1 фінансується виключно з державного бюджету та в умовах воєнного стану у військової частини відсутня фактична можливість впливати на терміновість виділення бюджетних коштів для виконання рішення суду.

Зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати належних грошових коштів і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення.

Резолютивна частина рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025р. в адміністративній справі № 300/2702/24 має зобов`язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та заборгованості по грошовому забезпеченні позивача.

Таким чином, оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по нарахуванню додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та по грошовому забезпеченні судом не здійснювався, тому зміна способу виконання судового рішення у цій справі на стягнення конкретної суми заборгованості фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом за межі позовних вимог та вирішення питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено ст.378 КАС України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті грошового забезпечення, суд вважав безпідставними доводи представника позивача про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.

За таких умов заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025р. в адміністративній справі № 300/2702/24, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025р., позов представника адвоката Черненко Т.Ю., діючої на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров`я, за період з 26.09.2023р. по 18.10.2023р., з 28.11.2023р. по 06.12.2023р., з 08.12.2023р. по 05.01.2024р., з 09.01.2024р. по 18.01.2024р., з 06.02.2024р. по 14.02.2024р. та за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 24.08.2023р. по 25.09.2023р., з 21.10.2023р. по 22.11.2023р.; зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров`я, за період з 26.09.2023р. по 18.10.2023р., з 28.11.2023р. по 06.12.2023р., з 08.12.2023р. по 05.01.2024р., з 09.01.2024р. по 18.01.2024р., з 06.02.2024р. по 14.02.2024р. та за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 24.08.2023р. по 25.09.2023р., з 21.10.2023р. по 22.11.2023р.; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та всіх похідних від нього виплат за період з 27.02.2022р. по 20.05.2023р. без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та всі похідні від нього виплати за період з 01.02.2020р. по 26.10.2021р. та з 28.02.2022р. по 30.04.2023р. з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (Т.1, а.с.213-225, 267-276).

Згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2026р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025р. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025р. у справі № 300/2702/24.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026р. замінено відповідача в справі - Військову частину НОМЕР_2 на її правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 (Т.2, а.с.20-21).

02.04.2026р. на адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в справі, яка мотивована частковим виконанням рішення суду (Т.2, а.с.29-31).

Згідно ухвали суду від 15.04.2026р. вказану заяву, подану в порядку ст.382 КАС України, задоволено; встановлено судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025р. в справі № 300/2702/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 в строк протягом двох місяців з моменту отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025р. в справі № 300/2702/24 (Т.2, а.с.43-45).

16.06.2026р. Військова частина НОМЕР_1 подала до суду звіт про часткове виконання рішення суду, згідно якого фінансово-економічною службою військової частини проведено розрахунок коштів на виконання судового рішення, в подальшому направлено клопотання про погодження виконання рішення суду (Т.2, а.с.49-51).

Ухвалою суду від 29.06.2026р. продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025р. в справі № 300/2702/24 (Т.2, а.с.58-59).

18.06.2026р. представник позивача звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, згідно якої просила змінити з формулювання - зобов`язати виплатити - у всій відповідній частині задоволених вимог на - стягнути з військової частини на користь позивача нараховану, але не виплачену, суму грошових коштів у розмірі 607614 грн. 12 коп. (Т.2, а.с.53-55).

Вказана заява мотивована тим, що боржником вже фактично нараховано суму коштів на виконання рішення суду, тому залишається виключно питання реальної виплати цих коштів; механізм судового захисту у вигляді стягнення нарахованих коштів буде сприяти швидшому виконанню рішення суду.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті, самого судового рішення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником.

Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

Згідно матеріалів справи № 300/2702/24 відповідно до рішення суду відповідач провів розрахунок коштів на виконання судового рішення, направив клопотання до Військової частини НОМЕР_3 про погодження виконання рішення суду, при цьому сума заборгованості становить 607614 грн. 12 коп. (Т.2, а.с.49).

Отже, з метою виконання рішення суду в справі № 300/2702/24 відповідач здійснив конкретно-визначені дії: провів перерахунок грошового забезпечення позивача та направлено клопотання про погодження виконання рішення суду.

При цьому, заявник не надав доказів того, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання судового рішення.

В частині доводів апелянта про неправильне застосуванням судом ч.3 ст.378 КАС України колегія суддів враховує, що буквальний зміст цієї норми вказує саме на невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, у відповідній категорії справ (тобто, відсутність будь-яких дій на виконання рішення суду).

У розглядуваному випадку рішення суду виконується зі сторони Військової частини НОМЕР_1 , а виплата нарахованої заборгованості буде проведена після надходження відповідного бюджетного фінансування.

В свою чергу, невиконання судового зобов`язання в частині виплати нарахованої доплати на виконання рішення суду через відсутність відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки така виплата здійсниться після надходження коштів із Державного бюджету України.

Одним із принципів бюджетної системи України, що визначений Бюджетним кодексом /БК/ України, є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період (п.2 ч.1 ст.7 БК України).

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Із змісту ст.116 БК України слідує, що взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства (п.20 ч.1 згаданої статті).

З викладеного висновується, що виплата нарахованих (перерахованих) сум грошового забезпечення за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду та в порядку черговості.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Отже, виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення, залежить від отримання Військовою частиною НОМЕР_1 коштів для фінансування відповідної виплати позивачу.

Таким чином, в межах наданої компетенції відповідач вживає комплекс заходів для виконання рішення суду в справі № 300/2702/24, а виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування виплат за судовим рішенням, проводиться відповідачем за умови наявності відповідного бюджетного фінансування.

Отже, наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, під час розгляду заяви представника позивача не встановлено.

Окрім цього, порядок виконання судового рішення означає визначену в рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, які раніше встановлені судом. Зміна способу і порядку виконання рішення суду не передбачає зміну суті самого рішення суду.

Разом з тим, зміна способу і порядку виконання рішення суду в цій справі з зобов`язання здійснити виплату грошового забезпечення на стягнення конкретної суми такої доплати за певний період, призведе до зміни рішення суду по суті.

Покликання апелянта на абз.2 ч.3 ст.378 КАС України, яким статтю було доповнено згідно з Законом № 4094-ІХ від 21.11.2024р. є помилковими, оскільки вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин. Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців і не належить до категорії справ щодо захисту соціальних (пенсійних) прав.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були відсутніми достатні і належні підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 300/2702/24 на підставі ст.378 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи результат апеляційного розгляду, та керуючись приписами ст.139 КАС України, правові підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат є відсутніми.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника адвоката Черненко Тетяни Юріївни, діючої на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026р. про відмову в зміні способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 300/2702/24 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяР. М. Шавель

суддіІ. В. Глушко

С. М. Глазько

Дата складання повного судового рішення: 08.10.2026р.