Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №372/2753/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 372/2753/26 суддя в І-й інстанції Кравченко М.В.

Провадження № 33/824/3778/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича на постанову Обухівського районного суду Київської області від 22 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Черняхів Кагарлицького району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01 травня 2026 року серії ЕПР1 № 654853, 01 травня 2026 року о 21 год. 15 хв. у місті Обухів по вулиці Київська, 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ZEEKR 001», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мовлення. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння на газоаналізаторі драгер та в медичній установі Обухівський БЛІЛ в установленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамери 855528, 859953. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 22 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000.00 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000.00 грн. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Стельникович С.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду, лише просив поліцейських пояснити законні підстави для його проведення. Працівники поліції не повідомили, де буде проходити огляд: на місці зупинки чи у медичному закладі. Крім того, було порушено встановлену послідовність дій: у разі відмови на місці водій має бути направлений до медичного закладу. Дані протоколу про адміністративне правопорушення суперечать відеозапису, що ставить під сумнів достовірність зафіксованих поліцейськими обставин. Поліцейській не встановили, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі адвокат Стельникович С.А. також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та вказує, що вперше апеляційну скаргу було подано у межах встановлено строку. Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2026 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з відсутністю у матеріалах справи копії договору про надання правової допомоги. Проте, суд мав постановити ухвалу про усунення недоліків апеляційної скарги. Копію вказаної постанови адвокат Стельникович С.А. отримав 15 липня 2026 року. Дану апеляційну скаргу невідкладно було подано повторно, до якої додано копію договору про надання правової допомоги.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Стельниковича С.А. щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 22 червня 2026 року з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу було подано у межах строку на апеляційне оскарження.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2026 року апеляційну скаргу було повернуто, оскільки адвокатом не надано належних документів на підтвердження повноважень на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді.

Повторно адвокат Стельникович С.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу за допомогою системи «Електронний суд» 15 липня 2026 року.

За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.

Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров`я, а водій зобов`язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.

Судом встановлено, що 01 травня 2026 року о 21 год. 15 хв. у місті Обухів по вулиці Київська 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ZEEKR 001», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мовлення. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння на газоаналізаторі драгер та в медичній установі Обухівський БЛІЛ в установленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамери 855528, 859953.

Як було зазначено вище, відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія. Незгода останнього з наявністю у нього ознак сп`яніння не надає водієві права відмовлятися від запропонованого поліцейським огляду на стан сп`яніння.

В даному випадку пройти такий огляд водій зобов`язаний в силу вимог п. 2.5 правил, незалежно від того вважає він наявними чи відсутніми підстави до такого огляду.

Відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у його вчиненні.

ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 , не заперечуючи факт керування транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікарня-нарколога.

Доводи апеляційної скарги в частині не керування автомобілем ОСОБА_1 є безпідставними, виходячи з наступного.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ZEEKR 001», д.н.з. НОМЕР_2 підтверджується, як наданим суду відеозаписом (0-02-05-28916b1d7d5c809cef1f32f006485716ee974a19b306f7ad1f19) на якому зафіксовано як він паркується на даному автомобілі з пошкодженнями заднього лівого колеса та виходить з місця водія, так і поясненнями свідків, які на відео поліцейського в присутності ОСОБА_1 прямо вказали на ОСОБА_1 , як особу, яка керувала зазначеним транспортним засобом, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які долучені до матеріалів справи.

Зазначений відеозапис з камери відеоспостереження в сукупності з поясненням вказаних свідків та відео з камери поліцейського беззаперечно доводять, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ZEEKR 001», д.н.з. НОМЕР_2 , а, відтак, на вимогу працівника поліції зобов`язаний був пройти огляд на стан сп`яніння.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, зокрема, наявним у матеріалі справи відеозаписом, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Стельниковичу Сергію Анатолійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 22 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича залишити без задоволення.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 22 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення виготовлене 08 жовтня 2026 року.

Суддя В.О. Фінагеєв