Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №758/8020/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/8020/26 Головуючий у суді І інстанції: Петров Д.В.

провадження №22-ц/824/13277/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Ратнікової В.М., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Костянчука Сергія Петровича, який представляє інтереси Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року про передачу справи на розгляд іншого суду у справі за позовом Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ДП «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» звернулося до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків, зокрема обґрунтування вибору підсудності справи саме Подільському районному суду міста Києва.

01.06.2026 року від представника позивача на адресу суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, де позивач вказує останнє відоме місце проживання відповідачки за адресою: АДРЕСА_1 та останнє відоме місце роботи відповідачки, яка була звільнена з посади директора 01.05.2023 на підставі наказу № 4-ЛК-К від 01.05.2023, - ДП «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року справу надіслано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Костянчук С.П., який представляє інтереси Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та справу направити до Подільського районного суду м. Києва для відкриття провадження та розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що позивачу не було відомо дійсне місце проживання відповідачки на час подання позовної заяви. Зважаючи на технічні особливості ЕСІТС, яка не дозволяє залишити пустими дані про місце проживання сторони по справі, відомості про зареєстроване місце проживання було зазначене в позовній заяві виходячи з даних, які були зазначені в копії паспорта відповідачки (відмітка містить дані про прописку 14.10.1977 за адресою: АДРЕСА_1 ).

В ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2026 року зазначено, що згідно відповіді №2757872 від 19.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру особу відповідача за вказаними у позовній заяві параметрами не знайдено, що підтверджує обгрунтовані сумніви позивача у відповідності даних про місце проживання відповідачки тим, що вказані в копії паспорта як прописка.

Останнім відомим позивачу місцем роботи відповідачки, яка була звільнена з посади директора 01.05.2023 року на підставі наказу від 01.05.2023 року № 4-ЛК-К, є ДП «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості», що зареєстроване та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , тому саме до Подільського районного суду м. Києва позивачем була подана позовна заява про стягнення з відповідачки матеріальної шкоди відповідно до норм процесуального права, встановлених ч. 9 ст. 28 ЦПК України. Диспозиція ст. 28 ЦЦПК України визначає саме альтернативну підсудність, зокрема останнє місце роботи відповідачки.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Передаючи дану справу на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що останнім відомим позивачу місцем проживання відповідачки у справі є адреса: АДРЕСА_1 . Згідно адміністративно-територіального поділу м. Києва та України зазначена адреса не відноситься до території Подільського району м. Києва, а відноситься до території Фастівського району Київської області.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що у травні 2026 року ДП «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» звернулось до Подільського районного суду м. Києва, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 480 037,85 грн, у зв`язку з її заподіянням колишнім працівником підприємства.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 травня 2026 року позовну заяву ДП «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» залишено без руху.

Ухвала Подільського районного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху обгрунтована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Однак як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначав, що зареєстрованим місцем знаходження відповідача є адреса: АДРЕСА_1 . Окрім цього, згідно відповіді № 2757872 від 19.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру особу відповідача за вказаними у позовній заяві параметрами не знайдено.

У зв`язку з викладеними обставинами суд першої інстанції вважав за необхідне запропонувати позивачу надати обґрунтування, з чого саме він виходив визначаючи підсудність поданої позовної заяви саме Подільському районному суду м. Києва.

26 травня 2026 року через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій посилався на положення ч. 9 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якого позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

У вказаній заяві позивач також зазначав, що останнім відомим позивачу місцем роботи відповідачки, яка була звільнена з посади директора 01.05.2023 року на підставі наказу від 01.05.2023 року № 4-ЛК-К, є ДП «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості», що зареєстроване та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , тому саме до Подільського районного суду м. Києва позивачем була подана позовна заява про стягнення з відповідачки матеріальної шкоди відповідно до норм процесуального права, встановлених ч. 9 ст. 28 ЦПК України. Диспозиція ст. 28 ЦЦПК України визначає саме альтернативну підсудність, зокрема останнє місце роботи відповідачки. У зв`язку з чим позивач просив суд першої інстанцїі прийняти заяву про усунення недоліків позовної заяви до розгляду та відкрити провадження у справі.

Однак, ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року суд дійшов висновку про передачу справи до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Згідно з ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 10 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд першої інстанції вирішуючи питання підсудності не звернув уваги на предмет спору, а саме що спір виник з приводу відшкодування шкоди, позивач має право на вибір між кількома судами і пред`явив позов до суду за місцем заподіяння шкоди (з урахуванням того, що шкоду заподіяно колишнім працівником підприємства за місцем його знаходження), а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про направлення справи за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не звернув уваги на ст. 28 ЦПК України, яка регламентує альтернативну підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч. 6 ст.28 ЦПК України).

Враховуючи те, що шкода майну позивача спричинена в Подільському районі міста Києва за адресою: АДРЕСА_2, м. Київ, що територіально віднесено до Подільському районі міста Києва і, справа підсудна Подільському районному суду м. Києва.

Зважаючи на правила альтернативної підсудності, заявником не порушено правила підсудності, навіть і у тому разі, якщо він не послався у позовній заяві на ч. 6 ст. 28 ЦПК України, оскільки за змістом норми п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд самостійно з`ясовує питання чи не належить справа до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суд першої інстанції не звернувши увагу на вищенаведені обставини, прийшов до помилкового висновку, що справа за підсудністю належить до Києво-Святошинського районного суду Київської області та підлягає направленню до нього на розгляд.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костянчука Сергія Петровича, який представляє інтереси Державного підприємства «Київський державний науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості» задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Подільського районного суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст постанови складено «08» жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.Г. Музичко

В.М. Ратнікова