Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №333/11113/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/11113/25

Провадження №2/333/1360/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., представника позивача Сполохова Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, за правилами загального позовного провадження, цивільну справи №333/11113/25 за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом, третя особа – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кияниця Надія Володимирівна, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом, третя особа – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кияниця Надія Володимирівна, в якому просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її матері – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 19.06.2025 року вона звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці Н.В. для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом Кияницею Н.В. 19.06.2025 року було зареєстровано спадкову справу № 74230461 відносно померлої ОСОБА_2 . Позивачка постійно проживала з матір`ю на час відкриття спадщини, заяву про відмову від спадщини не подавала. Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України позивачка прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті її матері. До складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 входить квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради народних депутатів Запорізької області від 17.05.1984 №171/8 про затвердження рішення загальних зборів ЖСК-12 про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_2 та закріплення за нею квартири АДРЕСА_2 та довідкою ЖСК-12 від 16.01.1992 року про те, що станом на 01.12.1991 року вартість квартири виплачена. Відповідно до реєстраційного посвідчення Мелітопольського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_1 , кооператив «Мирний», зареєстрована за ОСОБА_2 на праві приватної власності, запис в реєстровій книзі № 2 за реєстровим №58 від 05.05.1992 року. Разом з цим, у зв`язку з тимчасовою окупацією військовими рф м. Мелітополь, частина оригіналів вказаних документів, а саме: довідка ЖСК-12 від 16.01.1992 та реєстраційне посвідчення Мелітопольського бюро технічної інвентаризації були втрачені в умовах воєнного стану. У позивачки залишилися лише копії вказаних документів. Приватним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.07.2025 року №313/02-31, якою позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що нотаріусу не подані відомості (інформація) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відповідно до інформаційної довідки № 436760733 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформація щодо зареєстрованих прав ОСОБА_2 на вищезазначене нерухоме майно відсутня. У зв`язку з тимчасовою окупацією міста Мелітополь зробити запит до Мелітопольського бюро технічної інвентаризації на копію документів, що підтверджують право власності та реєстрацію права власності померлої ОСОБА_2 на вищевказане нерухоме майно неможливо. Таким чином, наразі існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 25.11.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження і з метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України постановлено розпочати підготовче провадження у справі (а.с.36).

Ухвалою суду від 29.06.2026 року підготовче провадження по цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.91).

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена судом своєчасно і належним чином.

Представник позивачки – адвокат Сполохов Є.О. у судовому засіданні, яке відбулося 28 вересня 2026 року, підтримав викладене в позовній заяві, а також просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений судом своєчасно і належним чином. 30 березня 2026 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, рішення ухвалити на підставі наявних у матеріалах справи документів (а.с.82).

Третя особа – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кияниця Н.В., у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена судом своєчасно і належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.41).

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим 29.07.1971 року матір`ю позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_2 (а.с.12).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.07.2019 року, серії НОМЕР_2 , виданим Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.13).

Приватним нотаріусом Кияницею Н.В. 19.06.2025 року було зареєстровано спадкову справу № 74230461 відносно померлої ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №81585917 (а.с.15).

Згідно з копією матеріалів спадкової справи №46/2025, наданої нотаріусом на запит суду, 19.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці Н.В. для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 (а.с.55-72).

Факт постійного проживання позивачки зі спадкодавцем на час смерті підтверджується інформацією Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області від 25.06.2025 року № 241 (а.с.24).

Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України позивачка прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті її матері.

До складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 входить квартира АДРЕСА_1 .

Вказана квартира належала ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради народних депутатів Запорізької області від 17.05.1984 №171/8 про затвердження рішення загальних зборів ЖСК-12 про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_2 та закріплення за нею квартири АДРЕСА_2 та довідкою ЖСК-12 від 16.01.1992 року про те, що станом на 01.12.1991 року вартість квартири виплачена (а.с.16, 17, 21-22).

Відповідно до реєстраційного посвідчення Мелітопольського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_1 , кооператив «Мирний», зареєстрована за ОСОБА_2 на праві приватної власності, запис в реєстровій книзі № 2 за реєстровим №58 від 05.05.1992 року (а.с.18, 19-20).

Позивачка зазначила, що у зв`язку з тимчасовою окупацією військовими рф м.Мелітополя, частина оригіналів вказаних документів, а саме: довідка ЖСК-12 від 16.01.1992 та реєстраційне посвідчення Мелітопольського бюро технічної інвентаризації були втрачені в умовах воєнного стану. У ОСОБА_1 залишилися лише копії вказаних документів.

Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.07.2025 року №313/02-31, якою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що нотаріусу не подані відомості (інформація) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (а.с.23, 71).

В мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що відповідно до п.п.4.14, п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі – Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно з п 4.16. розділу 4 глави 10 Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє в тому числі склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину та витребовує від спадкоємців документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п. 4.21 розділу 4 глави 10 Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до інформаційної довідки № 436760733 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформація щодо зареєстрованих прав ОСОБА_2 на вищезазначене нерухоме майно відсутня (а.с.25).

У зв`язку з тимчасовою окупацією міста Мелітополь зробити запит до Мелітопольського бюро технічної інвентаризації на копію документів, що підтверджують право власності та реєстрацію права власності померлої ОСОБА_2 на вищевказане нерухоме майно неможливо.

За інформацією з відкритих джерел, архів Мелітопольського бюро технічної інвентаризації на підконтрольну Україні територію не вивозився.

Як передбачено ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст.1296 ЦК України).

З вимог ст. 16 ЦК України випливає, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно з ч.2 ст.16 ЦК України, є визнання права.

Також, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає використанню національними судами України як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до якої Україна приєдналась 17.07.1997 відповідно до Закону від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та №11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

На підставі ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з ч. 2 та ч.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, територія міста Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області, яке входить до Мелітопольської міської територіальної громади, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, а тому встановлений особливий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зважаючи на те, що починаючи з лютого 2022 року територія міста Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області, яке входить до Мелітопольської міської територіальної громади, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, зазначене унеможливило надання нотаріусу інформації щодо містобудівельної, землевпорядної та іншої облікової документації певних видів, оскільки така документація залишилася на тимчасово окупованій території громади.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 як спадкоємець за законом після смерті матері ОСОБА_2 не може оформити своїх спадкових справ у нотаріальному порядку.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.317, 318, 1216, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст.10-13, 77-80, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом, третя особа – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кияниця Надія Володимирівна, – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 07 жовтня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков