Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №333/6383/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6383/26

Провадження №2/333/4948/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

прокурора Михайлової Ю.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Істоміної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Космічному району, -

В С Т А Н О В И В:

10.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Булдигіна М.С., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Космічному району.

В обґрунтування позову зазначається, що позивач та відповідачка по справі перебували у зареєстрованому шлюбу з 18.10.2008 року. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2016 року по справі № 333/6545/16-ц шлюб між сторонами розірвано. У шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_5 та майже одразу після їх розлучення донька почала проживати разом з батьком – позивачем по справі. На сьогоднішній день, відповідачка проживає на території російської федерації та є громадянкою рф, 15.12.2021 року на території рф уклала шлюб з іншим чоловіком у зв`язку з чим і змінила своє прізвище з « ОСОБА_6 » на ОСОБА_7 » та народила у іншому шлюбу дитину. Як зазначається у позові, на початку повномасштабного збройного нападу рф на територію України, відповідачка поверталась до своєї матері в України у місто Василівку, в тому числі для зміни документів у зв`язку зі зміною свого прізвища після реєстрації шлюбу у рф, однак, приїхавши на територію України після повномасштабного вторгнення рф остання зі своєю донькою навіть не зустрілась, не спілкувалась, не дивлячись на небезпечну ситуацію в країні та у 2023 році відповідачка остаточно виїхала на постійне місце проживання до рф, де і отримала в подальшому громадянство рф. Позивачем позову про стягнення аліментів з відповідачки подано не було, дитина проживає з ним та він самостійно утримує доньку. За період освітнього процесу 2024-2026 років відповідачка з вчителями дитини не спілкувалась, не відвідувала батьківські збори та не цікавилась шкільним життям доньки. Натомість позивач приходив до школи, спілкувався з класним керівником та вчителями, регулярно відвідував батьківські збори та цікавився шкільним життям своєї дитини, при зверненні до лікаря у випадку профілактичних оглядів та у разі захворювання завжди супроводжує дитину, контролює та виконує всі рекомендації лікаря. Також відповідач зазначає, що відповідачка не спілкується з донькою, починаючи з 2017 року, не виконує свої батьківські обов`язки, не утримує дитину, ніяк не піклується про її розвиток, не підтримує з нею зв`язок, не забезпечує здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя, не приділяє взагалі своєї уваги й часу, у зв`язку з чим, позивач вимушений піклуватися та забезпечувати доньку самостійно.

Посилаючись на викладені вище обставини та те, що відповідачка самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї дитини просить позбавити її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 15.06.2026 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті, залучено до участі у справі прокурора.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позові, просили позов задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду даної справи. При цьому позивач додатково пояснив, що з 2023 року зв`язку з відповідачкою не має.

Представник третьої особи та прокурор в судовому засіданні не заперечували проти позовних вимог та висловили думку щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її доньки.

Неповнолітня ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона після розірвання шлюбу батьків нетривалий час проживала разом з матір`ю, але потім переїхала до батька, приблизно з 2017 року проживає з ним. Саме батько нею опікується, забезпечує. З матір`ю спілкувалась до 2023 року, переважно засобами телефонного зв`язку та СМС-ками, ініціатором цього спілкування була вона, а не матір. Після 2023 року вона з матір`ю не бачилась і не спілкувалась. Номер телефону вона не змінювала, але зараз вже і вона не бажає спілкуватись з матір`ю. Підтримала позов щодо позбавлення матері батьківських прав.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожна окремо в судовому засіданні пояснила, що є сусідками родини ОСОБА_6 . Знають, що ОСОБА_10 проживає з батьком та бабусею по АДРЕСА_1 . Матір дитини після 2017 року не бачили за цим місцем проживання.

Відповідачка у жодне судове засідання не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток на адресу місця її реєстрації: АДРЕСА_1 , які були повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст.128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Причини неявки відповідачки у судові засідання суду невідомі, відзиву на позовну заяву відповідачка не подала.

За таких обставин, суд вважає відповідачку належним чином повідомленою та можливим, за згодою позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України

Заслухавши пояснення та доводи сторони позивача, прокурора, представника третьої особи та покази свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 08.02.2011 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, батьками неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .

З копії свідоцтва про укладення шлюбу виданого відділом запису актів цивільного стану Тихорєцького району управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю рф серія НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_11 15.12.2021 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 на території рф, у зв`язку з чим змінила свою прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та отримала громадянство рф, що підтверджується паспортом виданим 01.07.2025 року ГУ МВД росії по Краснодарському краю.

Відповідно до довідки Запорізької гімназії № 8 Запорізької міської ради за вих. 01-32/104 від 08.06.2026 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчалася в гімназії протягом 2024-2025 та 2025-2026 навчальних років. За повідомленням класного керівника, дівчина регулярно відвідувала шкільні заняття, мала охайний та доглянутий вигляд; з однокласниками встановила дружні та довірливі стосунки. Навчальні досягнення на середньому та достатньому рівні. За період освітнього процесу 2024-2026 років мати дитини, ОСОБА_11 , з вчителями не спілкувалася, не відвідувала батьківські збори та не цікавилася шкільним життям доньки. Батько, ОСОБА_1 , приходив до школи, спілкувався з класним керівником та вчителями, регулярно відвідував батьківські збори та цікавився шкільним життям своєї доньки.

З довідки виданої ФОП ОСОБА_13 , з яким укладена медична декларація, вбачається, що дитина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спостерігається протягом останніх п`яти років у ФОП ОСОБА_13 . При зверненні у випадку профілактичних оглядів та у разі захворювання, дівчинка завжди знаходилася у супроводі батька, який контролював та виконує всі рекомендації лікаря.

Неповнолітня ОСОБА_5 зареєстрована з 20.02.2011 року та мешкає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1753638-2025 від 04.03.2025 року та копією довідки виданої квартальним комітетом № 17 від 02.06.2026 року.

Суду надано висновок органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Космічному району, який надійшов до суду 24.09.2026 року, згідно з яким визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У висновку зазначено, що Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2016 року шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 було розірвано. Неповнолітня ОСОБА_5 проживає разом із батьком, який забезпечує належні умови для її проживання, виховання та навчання, тоді як мати тривалий час не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не цікавиться її життям та фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, у 2023 році виїхала за межі України в рф. У присутності батька дитина розповіла, що не спілкується з матір`ю з 2023 року, мати не виходить на зв`язок, не цікавиться її життям.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання обов`язків щодо виховання дитини. При цьому, як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р., ухилення має бути виявом винної поведінки - тобто свідомого небажання виконувати обов`язки батька чи матері.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не забезпечує дитину матеріально, не підтримує контакт з дитиною, відсутнє будь-яке спілкування. Не бере участі у вихованні - ігнорує освітній, моральний і духовний розвиток дитини.

Судом встановлено, що ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків має тривалий, системний та безперервний характер, триває вже три роки, починаючи щонайменше з 2023 року, та не зумовлене об`єктивними або поважними причинами. Відповідачка не вживала жодних дій, спрямованих на повернення дитини, забезпечення її потреб чи відновлення сімейних зв`язків, що свідчить про стійке і свідоме небажання виконувати обов`язки матері.

Положення ст.150 СК України, а також Конвенції ООН про права дитини (ст.18, 27, 29) покладають на батьків основну відповідальність за фізичний, духовний, моральний, інтелектуальний розвиток дитини.

У даному випадку поведінка відповідачки не є наслідком збігу тяжких життєвих обставин, а має ознаки усвідомленої бездіяльності, оскільки відповідачка знала про місце перебування дитини, мала можливість підтримувати контакт та виконувати хоча б мінімальні обов`язки матері, однак свідомо цього не робила.

Таким чином, в сукупності всі докази підтверджують систематичне, свідоме, тривале ухилення відповідачки від виконання обов`язків матері, що є підставою для позбавлення її батьківських прав згідно із законом.

Суд зазначає, що при вирішенні даної категорії справ права та інтереси дитини мають безумовний пріоритет над правами батьків. Формальне збереження за відповідачкою батьківських прав за відсутності реального виконання обов`язків не відповідає принципу найкращих інтересів дитини та створює для неї стан правової невизначеності.

На підставі викладеного, суд дійшов переконливого висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що повністю відповідає інтересам дитини.

Суд звертає увагу відповідачки на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України).

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на неї ст. 150 СК України, відносно неповнолітньої дитини. Позивач та його представник позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав підтримали, прокурор та представник органу опіки та піклування проти позовних вимог не заперечували.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем обґрунтовано необхідність застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав саме з точки зору забезпечення найкращих інтересів дитини.

Керуючись ст.ст.2, 4, 10-13, 77-80, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 08 жовтня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська