Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №332/3668/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3668/26

Провадження №: 2-др/332/20/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 р. м.Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Левицької Юлії Василівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 16.09.2026 позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди – задоволено частково.

24.09.2026 ОСОБА_2 , яка є представником позивача Качнова Олександра Вікторовича, звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

В обґрунтування заяви зазначає, що 16 вересня 2026 року Заводським районним судом м. Запоріжжя винесено рішення по справі, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Інтереси позивача в судовому процесі представляла адвокат Левицька Ю.В., 01.03.2026 між позивачем та адвокатом договір про надання правничої допомоги. Актом наданих послуг від 10.06.2026, визначено, що адвокатом було надано наступні послуги: Консультація клієнта; Підготовка та направлення адвокатських запитів до ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» та до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці; підготовка та подання документів позову до суду; Представництво у суді (незалежно до кількості судових засідань в першій судовій інстанції). Загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 7000 грн.

Матеріалами цивільної справи підтверджується підготовка та подання позовної заяви, направлення адвокатських запитів, а також участь в судових засіданнях.

Пунктом 3 Додаткової угоди передбачено, що строк оплати наданих послуг протягом 30 днів з моменту винесення рішення судом.

Уважає, що визначений розмір витрат є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Крім того, зауважила, що у позовній заяві було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат.

Від представника відповідача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» – адвоката Львова А.Л. надійшло письмове заперечення. Узагальненими доводами чого є те, що позивачем не доведено необхідності понесення витрат на правничу допомогу, оскільки прав позивача порушено не було, відповідач не відмовлявся від виконання вимог законодавства, а лише просив продовжити строки для надання представника у зв`язку із поважними причинами. А тому і не було підстав для звернення до державних установ та адвокатів. Крім того, на думку представника відповідача, заявлений розмір гонорару на суму 7000 грн є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт. У зв`язку із чим просить зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, що передбачено ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право ,не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно ч. 4ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Адвокат Левицька Юлія Василівна представляла інтереси позивача у вказаній цивільній справі на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.06.2026 року. На виконання умов договору про надання правничої допомоги, були надані послуги на загальну суму 7000 грн, а саме: Консультація клієнта; Підготовка та направлення адвокатських запитів до ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» та до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці; підготовка та подання документів позову до суду; Представництво у суді.

На підтвердження виконаних умов договору адвокат Левицька Ю.В. надала акт наданих послуг від 10.06.2026, акт прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг за договором про надання юридичних послуг від 10.06.2026, квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 09.06.2026 на суму 7000 грн., а також копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, Ордер від 10.06.2026 та договір про надання правничої допомоги від 01.06.2026.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Отже, представником позивача надано належні докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи.

При цьому, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн є надто неспівмірними, та просить зменшити розмір відшкодування на правничу допомогу до 3000 грн, оскільки дана справа є нескладною справою, а робота виконана адвокатом є мінімальною. В акті зазначені вимоги не деталізовані і немає змоги визначити який обсяг робіт виконав адвокат у зазначений час.

Суд бере до уваги доводи відповідача щодо не співмірності заявлених витрат на правову допомогу із фактично понесеними, враховуючи складність справи та обсяг фактично виконаних робіт, а також відсутність деталізованої інформації про те, який обсяг робіт у зазначений час виконав адвокат.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 7000,00 гривень не є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 3000 гривень.

Керуючись ст.ст. 137, 259, 264, 265, 270 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Левицької Юлії Василівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, ЄДРПОУ 0019123.

Третя особа: Південно-Східне міжрегіональне Управління державної служби з питань праці, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Універсальний, буд. 12, ЄДРПОУ 44729283.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2026 року.

Суддя: Ю.І. Ретинська