Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №191/2215/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 191/2215/26

Провадження № 2/331/3188/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08.10.2026

Олександрівський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено кредитний договір № 240521-007 від 21.05.2024 року, за яким позивач надав відповідачу кредит в сумі 20000,00грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти.

ТОВ «Кредитсервіс» виконало своє зобов`язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором у розмірі 12% що в грошовому еквіваленті 2400,00 грн.

Як доказ перерахування коштів ТОВ «Кредитсервіс» надає разом із позовною заявою копію квитанції № 782 від 21.05.2024року на перерахування грошових коштів ОСОБА_1 у розмірі 17 600,00грн.

Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № 240521-007 від 21.05.2024 року станом на 12.01.2026 року заборгованість відповідача перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 17 700,36 грн. , яка складається з : заборгованість за сумою кредиту 9977,25 грн., прострочена заборгованість за процентами 7723,11 грн.

Станом на дату 12.01.2026 року ТОВ «Кредитсервіс» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором № 240521-007 від 21.05.2024 року не погашена.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.03.2026 року справу передано до Олександрівського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю.

Ухвалою Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 26.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

У судове засідання представник позивача не з`явився, долучив до матеріалів справи клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом оголошенням на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://gt.zp.court.gov.ua/sud0808/.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено кредитний договір № 240521-007 від 21.05.2024 року, за яким позивач надав відповідачу кредит в сумі 20000,00грн. яким ТОВ «Кредитсервіс» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі грн. строком на 365 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти за перший місяць користування кредитом -91,25% річних, проценти з другого по останній місяць користування кредитом -361,35 % Спосіб верифікації позичальника за допомогою системи BankID. Номер картки НОМЕР_1 .Сума кредиту на карту становить 17 600,00грн.

ТОВ «Кредитсервіс» виконало своє зобов`язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором у розмірі 12% що в грошовому еквіваленті 2400,00 грн.

Як доказ перерахування коштів ТОВ «Кредитсервіс» надає разом із позовною заявою копію квитанції № 782 від 21.05.2024року на перерахування грошових коштів ОСОБА_1 у розмірі 17 600,00грн.

Крім того, відповідач підписав одноразовим ідентифікатором F33193 паспорт споживчого кредитування в якому погоджено орієнтовану реальну річну процентну ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача, штрафні санкції та процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № 240521-007 від 21.05.2024 року станом на 12.01.2026 року заборгованість відповідача перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 17700,36 грн. , яка складається з : заборгованість за сумою кредиту 9977,25 грн., прострочена заборгованість за процентами 7723,11 грн.

Згідно довідки про укладення договору ідентифікація позичальника здійснювалась в інформаційно-телекомунікаційній системі https//recredit.ua Акцент оферти позичальником з ТОВ «Кредитсервіс» здійснювалась в інформаційно-телекомунікаційній системі https//recredit.ua: одноразовий ідентифікатор F33193 номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 2 ст.6 Закону України» про електронні документи таелектронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст.11 Закону України « Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені закономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» обґрунтований, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, беручи до уваги неналежне виконання відповідачем умов спірного договору, суд вважає за можливе позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,тому враховуючи задоволення позову у повному обсязі,з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір за подання позову до суду.

Крім того, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем під час звернення до суду були понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження вищезазначених витрат представник позивача до позовної заяви долучив договір про надання правничої допомоги № 21-01/2023 року, акт приймання передачі справи на надання правової допомоги від 01.2023 року, акт приймання -передачі надання правої допомоги за Договором про надання правової допомоги № 21-01/2023 року від 25.01.2023 року, згідно якої вартість надання послуг становить 7000,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі N 904/4507/18, провадження N 12-171гс19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі N 211/3113/16-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява N 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування у даній справі, відсутність необхідності збору доказів, складність застосування норм права, суд вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої ТОВ «Кредитсервіс» до відшкодування у розмірі 7000,00 грн є значно завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності.

В даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, даний позов для підготовки його до розгляду є однотипним, а тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу , оскільки такий розмір є об`єктивним, справедливим та співмірним зі складністю справи та наданим адвокатом послуг.

Частиною першою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

ТОВ «Кредитсервіс» при зверненні до суду з позовною заявою сплатило судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Отже, судові витрати, що підлягають позивачу до компенсації за рахунок відповідача за подання позовної заяви становлять 2 662,40 грн.

Керуючисьст.ст. 205, 207, 512, 514, 516, 526, 625, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 10 6-1, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, ст.ст.11,12,13 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст.12, 137,141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за Кредитним договором № 240521-007 від 21.05.2024 року у розмірі 17 700,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати пов`язані з наданням правової допомоги в розмірі 3 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Олександрівського районного суду м.Запоріжжя.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Відомості про сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Крдитсервіс», вул. Коновальця Євгена,буд.36-Д, приміщення 65-з, м.Київ, ЄДРПОУ 41125531.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 08.10. 2026року.

Суддя: Н.В.Фісун