Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №331/3615/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 рокуСправа № 331/3615/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гасанбекова С.С., при секретарі судового засідання Татуковій А.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»

до:ОСОБА_1

про:стягнення заборгованості.

29 квітня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором №537030-КС-002 про надання кредиту від 05.06.2025, що становить 14150,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 5000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 5650,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 2500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 1000,00 грн.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

05.06.2025 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання кредиту № 537030-КС-002.

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та перерахував грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. на банківську картку відповідача.

Станом на 07.04.2026 у відповідача утворилась заборгованість за договором № 537030-КС-002 про надання кредиту в розмірі 14150,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 5000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 5650,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 2500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 1000,00 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 04.05.2026, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

03.07.2026 за результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Гасанбекову С.С.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що ціна позову не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з розрахунку на 01 січня 2026 року, дана справа має незначну складність та визнається судом малозначною, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

30.09.2026 відповідач повторно в судове засідання не з`явився.

Враховуючи неявку в судове засідання 30.09.2026 всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на те, що відповідач, який був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та не повідомив суд про причини неявки, а також не подав відзиву, беручи до уваги відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи, у судовому засіданні 30.09.2026 судом, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

05.06.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) було укладено договір про надання кредиту № 537030-КС-002, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн на строк 16 тижнів – до 25.09.2025 зі сплатою процентів за ставкою 1% на день.

Позивач виконав своє зобов`язання в повному обсязі та надав відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «НоваПей» від 08.06.2026 № 08-06/2026/18/50-Т та випискою по рахунку за період з 05.06.2025 по 25.09.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним позивачем, станом на 07.04.2026 відповідач має заборгованість за договором про надання кредиту № 537030-КС-002 від 05.06.2025 у розмірі 14150,00 грн., з яких: 5000,00 грн. – основна сума боргу; 5650,00 грн. – заборгованість за процентами; 1000,00 грн. – заборгованість за комісією; 2500,00 грн. – заборгованість за процентами, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Розрахунок заборгованості, складений позивачем, суд визнає частково необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України № 1734-VIII, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз змісту договору про надання кредиту №537030-КС-002 від 05.06.2025 свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які встановлена щомісячна комісія. Отже, умови договору про надання кредиту №537030-КС-002 від 05.06.2025, який укладений після набуття чинності Законом України № 1734-VIII, тобто після 10 червня 2017 року, щодо комісії, є нікчемними, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України № 1734-VIII.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 (реєстраційний номер рішення у ЄДРСР 122407044), що враховується судом у даній справі, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Отже, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії в розмірі 1000,00 грн.

Суд також відхиляє позовні вимоги в частині стягнення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, з огляду на наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває, а тому підстави для стягнення з відповідача процентів, нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України, в розмірі 2500,00 грн. за договором про надання кредиту №537030-КС-002 від 05.06.2025 відсутні.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за договором про надання кредиту №537030-КС-002 від 05.06.2025 становить 10650,00 грн., а саме: 5000,00 грн. – основна сума боргу; 5650,00 грн. – заборгованість за процентами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 10650,00 грн.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1).

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 09.04.2026 №9663, якою підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн., отже, враховуючи часткове задоволення позову на суму 10650,00 грн., що становить 75,27% від ціни позову, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 2662,40*75,27% = 2003,99 грн.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту від 05 червня 2025 року № 537030-КС-002 в розмірі 10650,00 грн. (десять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 коп.), з яких: 5000,00 грн. – основна сума боргу; 5650,00 грн. – заборгованість за процентами.

3. В задоволенні решти позову – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2003,99 грн. (дві тисячі три гривні 99 коп.) витрат по сплаті судового збору.

5. Реквізити учасників справи:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», б. Лесі Українки, 26, офіс 411 м. Київ, 01133, ідентифікаційний код: 41084239;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем – протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков