Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №331/940/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

01 жовтня 2026 рокуСправа № 331/940/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. при секретарі судового засідання Татуковій А.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»

до:ОСОБА_1

про:стягнення заборгованості.

04 лютого 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором № 120/4960417-CK від 23.07.2018 у розмірі 16003,84;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

23.07.2018 між акціонерним товариством «Таскомбанк» та відповідачем було укладено договір № 120/4960417-CK.

У подальшому право вимоги за зазначеним договором перейшло позивачу.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №120/4960417-CK від 23.07.2018 становить 16003,84 грн, з яких: 9711,54 грн. – основна сума боргу; 6292,30 грн. – заборгованість за процентами.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 13.02.2026, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

03.07.2026 за результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Гасанбекову С.С.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що ціна позову не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з розрахунку на 01 січня 2026 року, дана справа має незначну складність та визнається судом малозначною, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

01.10.2026 відповідач повторно в судове засідання не з`явився.

Враховуючи неявку в судове засідання 01.10.2026 всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на те, що відповідач, який був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та не повідомив суд про причини неявки, а також не подав відзиву, беручи до уваги відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи, у судовому засіданні 01.10.2026 судом, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

23.07.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 120/4960417-СК, що підтверджується заявою-договором від 23.07.2018, відповідно до якої відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт 25000,00 грн строком на 12 місяців з можливістю пролонгації на той самий строк.

Первісний кредитор виконав своє зобов`язання в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовим рахункам кредитного договору №120/4960417-CK від 23.07.2018.

21.12.2023 було укладено договір факторингу №НІ/11/13-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитним договором № 120/4960417-CK від 23.07.2018.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект центр» відповідач має заборгованість за кредитним договором № 120/4960417-CK від 23.07.2018 у розмірі 16 003,84 грн, а саме: 9711,54 грн – основна сума боргу; 6292,30 грн – заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором від 23.07.2018 № 120/4960417-СК в розмірі 16 003,84 грн.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1).

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 29.01.2026 № 0604930042, якою підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн, отже, відповідна сума судових підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

Суд з власної ініціативи визнає за необхідне відмовити в стягненні з відповідача на користь позивача частини витрати на професійну правничу допомогу, зазначених у витягу з акта № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, у розмірі 3000,00 грн., оскільки надання усної консультації є складовою складання позовної заяви та за своєю суттю не може бути віднесена до правової допомоги як окрема послуга.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 17.01.2022 по справі № 756/8241/20 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 102562311) та в постанові від 02.04.2024 по справі № 910/9714/22 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 116828908), що підлягають застосуванню у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 9000 – 3000 = 6000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором від 23 липня 2018 року № 120/4960417-CK в розмірі 16003,84 грн. (шістнадцять тисяч три гривні 84 коп.), з яких: 9711,54 грн – основна сума боргу; 6292,30 грн – заборгованість за процентами.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору та 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код: 44276926;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем – протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков