Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №309/3219/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3219/26

Провадження № 2/309/1732/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Росоха Д.І.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні

в м. Хуст за правилами спрощеного позовного провадження

цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення аліментів, додаткових витрат та коштів на утримання дружини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дружини. Посилається на те, що 18.11.2006 року, Виконкомом Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за актовим записом №48. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Молодший син ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю у зв`язку з наявністю у нього діагнозу дитячий аутизм з якісними порушеннями соціальної взаємності, комунікації, стереотипними формами поведінки, порушеннями рецептивної мови, порушеннями поведінки, активності та уваги, вторинною когнітивною недостатністю, що відповідає помірній розумовій відсталості. Після припинення шлюбних відносин позивачка з синами проживає окремо, самостійно утримує та виховує дітей. Всі обов`язки щодо піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом та дороговартісне лікування сина виконує самостійно. На даний час дитина проживає з матір`ю та знаходиться на повному її утриманні та вихованні. Позивачка здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та ніде не працює, так як залишати сина без нагляду не можна.

У зв`язку із складним матеріальним становищем, неможливістю працювати через здійснення постійного догляду за дитиною з інвалідністю позивачка потребує матеріальної допомоги на своє утримання.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 5 000 гривень на кожну дитину щомісяця, додаткові витрати, пов`язані з лікуванням дитини, у твердій грошовій сумі 8 000,00 гривень щомісячно та аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 у розмірі 4 000 гривень.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань та відзиву на позов не подавав.

Наявні у матеріалах справи докази дозволяють розглянути справу в межах заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що сторони по справі 18.11.2006 року уклали шлюб, який зареєстровано Виконкомом Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, за актовим записом №48, що стверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 . Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом (виданим повторно) серії НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3 . (а.с.4-5)

На даний час діти проживають з матір`ю та знаходяться на повному її утриманні та вихованні. Оскільки молодша дитина має діагноз – дитячий аутизм, то відповідно потребує затрат на лікування та утримання.

З матеріалів справи вбачається, що матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає.

До матеріалів справи долучено посвідчення серії НОМЕР_4 , консультаційний висновок спеціалістів №70 від 03 березня 2017 року, які свідчать про наявність захворювання, лікування, рекомендації.

Положеннями частини третьої статті 12 та частин першої статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17постанови від 15 травня 2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він неповинен перевищувати50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на утримання однієї малолітньої дитини суд враховує майновий стан позивачки, яка ніде не працює, сама проживає з дітьми та сама веде догляд за ними, стан здоров`я дитини, яка хворіє, встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також майновий стан відповідача.

Положеннями ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ч.1 ст.75 СК України - дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно ст.84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що у одного із подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю виникає право на утримання за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: проживання з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду і опікування нею, та наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу.

З огляду на той факт, що з відповідача слід стягнути аліменти на користь позивачки у розмірі 5 000 гривень щомісяця на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на отримання додаткових витрат, пов`язаних з лікуванням дитини у розмірі 8 000 гривень, а також враховуючи факт отримання позивачкою соціальних виплат від держави, суд приходить до переконання про стягнення з відповідача на користь позивачки на її утримання аліментів у розмірі 3 000 гривень.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд зазначає, що згідно положень ч.1, 3 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Також згідно вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 76-78, 80, 81, 209, 223, 247, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст. 79, 80, 81, 84, 88, 182, 183 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, додаткових витрат та коштів на утримання дружини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 20 серпня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 додаткові витрати, пов`язані з лікуванням дитини, у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 гривень щомісяця, починаючи з 20 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти на її утримання, як матері, з якою проживає дитина з інвалідністю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 000 гривень, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відмовити у задоволені решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь держави 1331, 20 гривень судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.