Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №297/2202/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2202/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О. А.,

за участю представника позивача Садварі О.В. , прокурора Токарська О.В., представника служби у справах дітей Завадяк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Берегівської міської ради, як орган опіки та піклування до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей Берегівської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Представник Берегівської міської ради, як орган опіки та піклування звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей Берегівської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов мотивований тим, що Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Берегове, Берегівського району перебуває на повному утриманні Благодійної організації «Будинок Милосердя «Добрий Самаритянин», с.Велика Добронь, вул. Чонгорська, буд.120 Ужгородського району Закарпатської області. Мати неповнолітньої: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка . АДРЕСА_1 . Не працює, веде асоціальний спосіб життя. Батько дитини: ОСОБА_4 , помер. Малолітня ОСОБА_3 на підставі заяви матері ОСОБА_2 з 16 жовтня 2025 року влаштована на цілодобове перебування до Благодійної організації «Будинок Милосердя «Добрий Самаритянин» у зв?язку зі складними життєвими обставинами. Згідно з інформацією, наданою вище вказаною Благодійною організацією, за час перебування дитини у закладі мати, родичі не навідували та не цікавилася нею навіть в телефонному режимі. ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні закладу з 2025 року. Мати жодного разу не відвідувала свою доньку, не цікавилися станом її здоров?я, фізичним та духовним розвитком з часу її влаштування. Родинні зв?язки з дитиною жодним чином матір?ю не підтримуються. Це свідчить про те, що мати дитини ОСОБА_2 фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов?язків.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Берегівського районного суду від Закарпатської області від 14 вересня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача органу опіки та піклування Берегівської міської ради Закарпатської області Садварі О.В. в судовому засіданні підтримала позовну заяву та просила задовольнити, з підстав викладених у ній.

Представник служби у справах дітей Берегівської міської ради Закарпатської області Завадяк В.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та висновок органу опіки щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав над донькою ОСОБА_3 ..

Прокурор Берегівської окружної прокуратури Токарська О.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги підтримала та вважала за доцільне позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_2 ..

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд і не подав відзиву, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд згідно вимог ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які заявник посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає заяву задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Берегове, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.09.2021 року. Матір`ю дитини записана ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_6 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00059803633 від 16.07.2026 року встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З копії заяви від 16 жовтня 2025 року, адресованої директору благодійного закладу, встановлено, що ОСОБА_2 просила тимчасово влаштувати її дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до закладу. Заява містить ім`я матері та її підпис.

Заява підтверджує, що відповідачка знала місце перебування дитини та сама ініціювала її тимчасове влаштування. Водночас ця заява не є відмовою від дитини або батьківських прав і не може самостійно доводити винне ухилення від виховання. Тимчасове звернення по допомогу за складних життєвих обставин саме собою не є підставою позбавлення батьківських прав. Оцінці підлягає подальша поведінка матері.

У листі Благодійної організації «Будинок Милосердя «Добрий Самаритянин» від 22 травня 2026 року, вих. № 099/2026, наданому Службі у справах дітей, зазначено, що дитина перебуває у закладі цілодобово з 16 жовтня 2025 року на підставі заяви матері, у зв`язку зі складними життєвими обставинами.

Заклад повідомив, що за період перебування дитини до дати листа мати жодного разу не відвідала її та не цікавилася її станом ані телефоном, ані в інший спосіб.

У листі також зазначено, що 31 березня 2026 року дитину відвідали тітки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за спостереженнями закладу емоційний зв`язок із ними відсутній, оскільки дитина їх не пам`ятає.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради від 03 серпня 2026 року № 03-11/660 встановлено, що за час перебування малолітньої в закладах охорони здоров`я та соціального захисту відповідачка жодного разу її не відвідала, станом її здоров`я і фізичним розвитком не цікавилася, батьківського піклування не здійснювала. Орган опіки вважає позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини.

Наведені докази походять від компетентних органів і закладів, узгоджуються між собою щодо часу, місця й послідовності подій та в сукупності підтверджують факт залишення дитини матір`ю в закладі охорони здоров`я і повну відсутність материнського піклування упродовж строку, що перевищує шість місяців. Доказів поважних причин, які перешкоджали відповідачці забрати дитину, підтримувати з нею контакт, цікавитися її здоров`ям або брати участь у її утриманні, суду не надано.

Згідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За статтею 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статей 7, 9, 18 і 27 цієї Конвенції дитина має право, наскільки це можливо, знати своїх батьків і користуватися їхнім піклуванням, а батьки несуть основну відповідальність за її виховання, розвиток і забезпечення належного рівня життя.

Частини друга і третя статті 51 Конституції України, встановлюють, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття, а сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтями 150, 155 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини, а ухилення від виконання батьківських обов`язків є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 1 частини першої статті 164 СК України, передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування. За пунктом 2 цієї ж норми підставою є також ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини.

За частинами 4-6 статті 19 СК України, при розгляді судом спору щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає письмовий висновок щодо розв`язання спору. Висновок органу опіки не має наперед установленої сили й оцінюється разом з іншими доказами. У цій справі він є достатньо обґрунтованим, узгоджується з актом про покинуту дитину, рішеннями про надання статусу та влаштування дитини, тому підстав не погоджуватися з ним суд не встановив.

Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом втручання у сімейне життя. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року та «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року наголошено, що розірвання сімейних зв`язків може бути виправдане лише за виняткових обставин; при визначенні найкращих інтересів дитини необхідно зважати як на збереження зв`язків із сім`єю, так і на потребу розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Верховний Суд послідовно виходить із того, що позбавлення батьківських прав допускається за наявності доведеного свідомого нехтування батьківськими обов`язками та після оцінки можливості зміни поведінки батьків (зокрема, постанови від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 та від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21). Водночас оцінка має здійснюватися з огляду на конкретну законну підставу та фактичну перспективу дитини.

Відповідачка не надала доказів об`єктивних перешкод або наміру приступити до виконання батьківських обов`язків. Така тривала повна бездіяльність за обставин, коли дитина в силу віку цілком залежить від дорослого піклування, свідчить про свідоме залишення батьківських обов`язків та неможливість забезпечення інтересів дитини менш суворим заходом.

Збереження за відповідачкою формального статусу матері за відсутності будь-якого фактичного сімейного зв`язку не забезпечує дитині жодної переваги, натомість створює правову невизначеність і може перешкоджати її своєчасному влаштуванню в сімейну форму виховання. Позбавлення батьківських прав у встановлених обставинах має легітимну мету захисту прав дитини, є необхідним та пропорційним, а тому відповідає її найкращим інтересам.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; одночасно із задоволенням позову про позбавлення батьківських прав суд вирішує питання про стягнення аліментів.

За статтями 180, 181, 182, 183, 191 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за рішенням суду аліменти можуть присуджуватися у частці від доходу платника; їх розмір має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, але не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Відомостей про інших дітей відповідачки, її непрацездатність, тяжкий стан здоров`я або інші обставини, які б об`єктивно обмежували можливість виконувати обов`язок з утримання дитини, матеріали справи не містять. З урахуванням віку та потреб малолітнього, принципу рівності обов`язків батьків і гарантованого мінімального розміру аліментів суд вважає обґрунтованим стягувати з відповідачки 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. 122 п. 2 ч. 1 ст. 164, 165, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Берегівської міської ради, як орган опіки та піклування до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей Берегівської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав щодо її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.08.2026 року і до повноліття дитини.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 копійок.

Копію рішення надіслати Берегівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Іван ІЛЬТЬО