Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №243/288/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/288/26

Провадження № 2-а/552/160/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Сакун О.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Музикант Владислав Сергійович до Вінницької митниці, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026 позивач звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з дійсним позовом про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. На обґрунтування позову зазначив, що 08 липня 2025 року Вінницькою митницею було винесено постанову у справі про порушення митних правил 0202/UA401000/2025, за якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України та накладено стягнення відповідно до санкції статті у вигляді штрафу розміром 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день вчинення порушення становить 147 139,80 грн. Із змісту вказаної Постанови вбачається, що 13.02.2025 Вінницькою митницею отримано відповідь митних органів Республіки Молдова №28/25-1099 від 12.02.2025, згідно якої встановлено, що 08.09.2024 на прикордонному переході «Otaci» (код 112000), митниці «Nord», Р. Молдова гр. України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю були задекларовані і пред`явлені до митного контролю валютні цінності, а саме іноземні грошові знаки у вигляді банкнот на 29 000,00 доларів США. Валютні цінності були задекларовані гр. України ОСОБА_1 на бланку декларації встановленої форми Р.Молдова DECLARATIA VALORILOR VALUTARE від 08.09.2024. Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», громадянин України ОСОБА_1 декларував валютні цінності при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» 08.09.2024. За вказаних обставин, на підставі ст. ст. 459, 494 МК України посадовою особою митниці у відношенні позивача складено постанову про порушення митних правил 0202/UA401000/2025 від 08 липня 2025 року за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України.

Справа про порушення митних правил була розглянута за відсутності особи, яка притягалася до відповідальності, без належного своєчасного вручення їй протоколу та сповіщення про дату, час та місце розгляду справи, тобто, з порушенням вимог, встановлених ст. 498 МК України, а тому оскаржувана постанова є протиправною. Крім цього, протиправним та недоведеним вважає висновок митного органу про порушення позивачем митних правил, який ґрунтується з отриманої інформації на підставі листа митних органів іншої держави, та не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил і розглядатися як доказ вини особи. Про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 471 МК України, свідчить і той факт, що в основу оскаржуваної постанови покладено лист від Молдови, який не містять офіційного перекладу на державну мову, в тому числі з урахуванням положень, передбачених ст. 503 МК України про те, що перекладачем може бути посадова особа митного органу, оскільки в будь якому разі такою особою не може бути особа, яка складала у цій справі протокол про порушення митних правил та за відсутності у справі документу, який підтверджує володіння цією особою мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу. Розгляд справи без наявності офіційного перекладу документу фактично привели до того, що відповідач вирішив адміністративну справу на підставі недопустимого доказу. Наявні у справі докази, а саме лист та декларація, які надіслані митними органами Молдови, не підтверджують факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України через їх недостатність та недопустимість, оскільки вони зібрані з порушеннями.

Просив суд скасувати постанову Вінницької митниці у справі про порушення митних правил № 0202/UA401000/2025 від 08 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

16.02.2026 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позовну заяву без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

На обґрунтування заперечень зазначив, що 30.04.2025 головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Вінницької митниці Валігурською Н.К. складено протокол за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України, у відношенні гр. України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Матеріали справи свідчать, що Вінницькою митницею під час проведення перевірки, щодо дотримання митного законодавства України при переміщенні через митний кордон валютних цінностей громадянами, в рамках взаємодії з уповноваженими органами іноземних держав, направлено лист митним органам Республіки Молдова від 14.01.2025 №7.12-5/20-03/11/370, щодо наявності фактів декларування валютних цінностей громадянами під час в?їзду/входу на територію ОСОБА_3 , що переміщувались через пункти пропуску в зоні діяльності Вінницької митниці.

13.02.2025 Вінницькою митницею отримано відповідь митних органів Республіки Молдова №28/25-1099 від 12.02.2025, згідно якої отримано інформацію про те, що 08.09.2024 на прикордонному переході «Otaci» (код 112000), митниці «Nord», Р. Молдова гр. України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю були задекларовані і пред?явлені до митного контролю валютні цінності, а саме іноземні грошові знаки у вигляді банкнот на суму: 29 000,00 доларів США (двадцять дев?ять тисяч доларів США).

Валютні цінності були задекларовані гр. України ОСОБА_1 на бланку декларації встановленої форми Р.Молдова ОСОБА_4 від 08.09.2024.

В ході проведення перевірочних заходів з використанням інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» встановлено, що 08.09.2024 о 12:51 год. гр. України ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) виїхав за межі митної території України через пункт пропуску «Могилів-Подільський-Отач» Вінницької митниці в якості пасажира рейсового автобуса сполученням «Київ - Кишинів», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації P.Молдова.

Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», громадянин України ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) не декларував валютні цінності при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» 08.09.2024. Натомість, вказані кошти задекларовано гр. України ОСОБА_1 в митних органів Республіки Молдова на бланку Декларації від 08.09.2024.

Порядок заповнення вказаної Декларації визначено Розділом ІІ «Інструкції по заповненню, поданню декларації про валютні цінності, перевірці і здійсненню випуску», яка є Додатком №3 до Наказу директора Митної служби Р. Молдова №516-0 від 13.12.2023. Так, у розділі 4 Декларації гр. України ОСОБА_1 зазначено суму та назву валюти – 29 000 доларів США.

Громадянину України ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) за наявною в митних органах адресою, а саме: АДРЕСА_1 , надіслано запрошення від 14.03.2025, про необхідність прибуття до Вінницької митниці в термін до 28.04.2025, з метою проведення опитування та вирішення питання щодо складання протоколу про порушення митних правил.

В зазначений термін гр. України ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) до митниці не прибув, про обставини, які б перешкоджали прибуттю або перенесення опитування, не повідомив. Згідно інформації з офіційного трекінгу відправлень «Укрпошти» №0601124265510, лист Вінницької митниці від 14.03.2025 №7.12-5/20-03/10/1573 із запрошенням одержувачу не вручений та повернений відправнику 21.03.2025.

30.04.2025 Вінницькою митницею складено протокол про порушення митних правил №0202/UA401000/2025 у відношенні гр. України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Громадянин ОСОБА_5 не був присутній при його складанні.

08.07.2025 в.о. заступника начальника Вінницької митниці Данівим Р.І., відповідно до ч. 1 ст. 459 МК України, винесено постанову в справі про порушення митних правил №0202/UA401000/2025. Перш ніж прийняти рішення у відношенні гр. України ОСОБА_1 , Вінницькою митницею, двічі перенесено дати розглядів справи, які призначались на 03.06.2025 та 24.06.2025 з метою можливості ознайомлення з матеріалами справи та надання пояснень і їх документального підтвердження.

Постановою Вінницької митниці від 08.07.2025 у справі про порушення митних правил №0202/UA401000/2025 гр. України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що станом на 08.09.2024, згідно з офіційним курсом Національного банку Украни, сановило 147139,80 гривень. Із вищевказаної постанови вбачається, що її було винесено у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вінницькою митницею під час направлення позивачу примірника протоколу про порушення митних правил, який містив повідомлення про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом, а також ще двічі направлялися листи Вінницької митниці від 03.06.2025 №7.12-2/20-01/10/3423, від 25.06.2025 №7.12-2/20-01/10/3866, відправлених на ім?я гр. України ОСОБА_1 , щодо перенесення дати розгляду справи, які призначались 03.06.2025 та 24.06.2025. Згідно інформації з офіційного трекінгу відправлень «Укрпошти» за №0601164032012 та №0601155989240 стосовно вишевказаних листів Вінницької митниці, відправлених на ім?я гр. України ОСОБА_6 , вони повернені відправнику із позначками «закінчення встановленого терміну зберігання».

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає розгляд справи у відсутності гр.. України ОСОБА_7 правомірним

Також митний орган заперечує проти поновлення строків на оскарження постанови Вінницької митниці в справі про порушення митних правил №0202/UA401000/2025 від 08.07.2025 про накладення на гр. ОСОБА_1 стягнення.

На виконання вимог ч. 9 ст. 494 МК України, гр. України ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) за тією ж адресою направлено повідомлення про складання протоколу.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суд Донецької області від 09.01.2026р. у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 29.09.2026 Київський районний суд м. Полтави прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Суд, проаналізувавши встановлені обставини справи, вважає, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту позову вбачається, що позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що 28.12.2025 ОСОБА_1 дізнався від банку, що його банківські рахунки заблоковані на підставі постанови заступника начальника відділу Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фроловою Валерією Романівною, при примусовому виконанні від 09.12.2025 в межах виконавчого провадження ВП № 79725095 з примусового виконання Постанови 0202/UA401000/2025 виданої 08.07.2025. Через реєстр виконавчих проваджень 29.12.2025 позивач отримав копію оскаржуваної Постанови. До суду ОСОБА_1 звернувся 05.01.2026 року.

Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Суд зауважує, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення з поважних причин. Крім того, суд вважає за доцільне поновити строк звернення до суду з огляду на забезпечення основоположного права людини, гарантованого міжнародними нормативно-правовими актами-права на доступ до правосуддя.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0202/UA401000/2025 від 30.04.2025р. Вінницькою митницею під час проведення перевірки, щодо дотримання законодавства України при переміщенні через митний кордон валютних цінностей громадянами, направлено лист митним органам Республіки Молдова від 14.01.2025 №7.12-5/20-03/11/370 щодо наявності фактів декларування валютних цінностей громадянами під час в?їзду/входу на територію ОСОБА_3 , що переміщувались через пункти пропуску в зоні діяльності Вінницької митниці. 13.02.2025 отримано відповідь митних органів Республіки Молдова №28/25-1099 від 12.02.2025р., якою проінформовано Вінницьку митницю про те, що 08.09.2024 року на прикордонному переході «Otaci» код 112000, митниці «Nord», при прибутті громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на територію ОСОБА_3 , під час проходження митного контролю ним були задекларовані і пред`явлені до митного контролю валютні цінності, а саме грошові кошти (банкноти) на суму: 29000.00 (двадцять дев?ять тисяч) доларів США. Валютні цінності були задекларовані на бланку встановленої форми ОСОБА_3 (а.с. 53-57).

В ході проведення перевірочних заходів з використанням інформації, що міститься у базі даних ЄАІС Держмитслужби встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12:51:36 год., виїхав за межі митної території України в якості пасажира рейсового автобуса сполученням «Київ -Кишинів», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Молдова, через пункт пропуску «Могилів-Подільський - Отач» Вінницької митниці. Згідно інформації модуля «Валютні цінності» ЄАІС Держмитслужби, громадянин України ОСОБА_5 не декларував валютні цінності при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» 08.09.2024 року.

18.03.2025 року громадянину України ОСОБА_8 за наявною в митних органах адресою надіслано запрошення (лист №7.12-5/20-03/10/1573 від 14.03.2025 року) про необхідність прибуття до Вінницької митниці в термін до 28.04.2025 року з метою проведення опитування та складання протоколу про порушення митних правил. В зазначений термін громадянин України ОСОБА_9 до митниці не прибув, про обставини, які б перешкоджали прибуттю або перенесення опитування не повідомив, пояснень з підтверджуючими документами на адресу митниці не направив. Відповідно до інформації із офіційного сайту Укрпошти за трекінгом № 0601124265510, письмове відправлення не було отримано (повернуто за закінченням терміну зберігання).

Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 ( ОСОБА_10 ), 08.09.2024 року не задекларував валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 17905,00 (сімнадцять тисяч дев?ятсот п?ять) доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.09.2024 становило 735698.99 грн. (сімсот тридцять п?ять тисяч шістсот дев?яносто вісім грн. 99 коп.).

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого частиною 1 статті 471 Митного кодексу України.

На виконання вимог ч. 9 ст. 494 МК України, гр. України ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) направлено повідомлення про складання протоколу про порушення митних правил, листом Вінницької митниці №7.12-2/20-03/10/2652 від 01.05.2025 разом із другим примірником протоколу №0202/UA401000/2025 від 30.04.2025. Згідно позначки оператора поштового зв?язку «Укрпошти» на рекомендованому повідомленні про вручення рекомендованого відправлення №0601142469263, лист Вінницької митниці №7.12-2/20-03/10/2652 від 01.05.2025, відправлений на ім?я гр. України ОСОБА_7 , повернутий відправнику 20.05.2025 за закінченням встановленого терміну зберігання.

Постановою Вінницької митниці від 08.07.2025 у справі про порушення митних правил №0202/UA401000/2025 гр. України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що станом на 08.09.2024, згідно з офіційним курсом Національного банку Украни, сановило 147139,80 гривень. Із вищевказаної постанови вбачається, що її було винесено у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 15-20).

Відповідно до частини 3 статті 197 Митного кодексу України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".

Згідно частин 1, 3 статті 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Положення статті 8 Закону №2473-VIII кореспондуються з приписами пунктів 5, 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого Постановою Національного банку України від 02.01.2019 року №3, згідно яких фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Також, згідно пункту 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Національного банку України від 02.01.2019 року №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують:

1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро;

2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

За правилами частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Частинами 1, 2, 3, 7 статті 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовуються системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.

Відповідно до частини 1 статті 471 Митного кодексу України недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.

У Примітці до цієї статті Митного кодексу України визначено, що недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").

Слід враховувати, що відповідно до частин 1, 2 статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 491 Митного кодексу України передбачено, що підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Згідно статті 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складення; 2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Частиною 1 статті 495 Митного кодексу України визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до частини 1 статті 497 Митного кодексу України у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники митних органів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.

Також, у статті 498 Митного кодексу України передбачено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

За правилами статей 524, 525 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Відповідно до статті 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Повертаючись до обставин справи, суд враховує, що позивач заперечує допущення ним порушення митних правил, передбачене частиною 1 статті 471 Митного кодексу України, а отже відповідно до положень частини 2 статті 77 КАС України відповідач зобов`язаний довести правомірність своїх рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.

При цьому, позивач наголошує на тому, що розгляд справи про порушення митних правил відбувся без забезпечення його участі у розгляді справи про правопорушення. Зазначає, що у справі відсутні достовірні докази того, що митниця у встановленому порядку направляла кореспонденцію на адресу позивача.

Так положення частини 10 стаття 494 МК України передбачають, що протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Під час судового розгляду встановлено, що повідомлення ОСОБА_1 про час та місце вирішення питання щодо складання протоколу про порушення митних правил, а також розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювалися за адресою, повідомленою ним митним органам Р. Молдова.

Так у Розділі 2 «Персональні дані декларанта» декларації, заповненої на митниці Р. Молдови адреса ОСОБА_1 зазначена наступним чином: АДРЕСА_2 (а.с. 64-65, 66).

Однак зазначення у розділі декларації Митної служби Р. Молдови не є повідомленням такої адреси митним органам України, в розумінні частини 10 стаття 494 МК України.

Так, відповідно до пункту 34-1 статті 4 МК України митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Таким чином, митні органи Р. Молдови, які не є митними органами, в розумінні частини 10 стаття 494 МК України, не є органом якому особа може повідомити свою адресу зі слів, оскільки адреса має бути повідомлена митним органам України. А отже, митні органи України мали повідомляти ОСОБА_1 за місцем проживання чи фактичного перебування.

Необхідність встановлення таких адрес підтверджується також відсутністю спроб ПАТ «Укрпошта» здійснити доставку кореспонденції за адресою: Україна, м. Харків, вул. Вернадського, 25/18. Так, відповідно до трекінгу поштового відправлення №0601124265510 воно було прийняте 18.03.2025 у м. Вінниця, 21.03.2025 прибуло у відділення м. Харків, і одразу, того ж дня, виїхало з відділення, повернувшись 23.03.2025 у м. Вінниця. Тобто спроба доставки такої кореспонденції ПАТ «Укрпошта» по місту Харків не здійснювалась (а.с. 77).

Відповідно до статті 561 МК України митні органи під час виконання завдань, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, взаємодіють із міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Митні органи для цілей ідентифікації особи під час перевірки дійсності поданих документів мають право безоплатно отримувати інформацію з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

Під час пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, митні органи для цілей здійснення митного контролю мають доступ до інформації Єдиного державного демографічного реєстру щодо реквізитів другого паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Перетин кордонів 08.09.2024 здійснювався ОСОБА_1 з використанням закордонного паспорта громадянина України, відомості по який містить митна декларація Р. Молдови, а саме паспорт НОМЕР_2 (а.с. 67), який не має відомостей про зареєстроване місце мешкання, а отже особа ОСОБА_1 була встановлена з його слів.

Достовірність відомостей, наданих ОСОБА_1 іншій установі, не перевірялась, а отже підстави надіслання кореспонденції за адресою, повідомленою зі слів митним органам Р.Молдови були відсутні.

Згідно інформації про ВПО Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з 30.05.2022 ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 . Має паспорт громадянина України НОМЕР_4 від 28.03.1997, виданий Слов`янським МВ УМВС.

Згідно відомостей про місце проживання паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_4 , що підтверджується даними Єдиного державного демографічного реєстру, доступ до якого наявний в митних органах.

Виходячи з положень статей 495, 497, 498, 524, 525, 526 Митного кодексу України, суд зауважує на тому, що дотримання митним органом процедури розгляду справи про порушення митних правил входить до предмету доказування у цій адміністративній судовій справі. Відповідно, як вже зазначено вище, в силу частини 2 статті 77 КАС України на відповідача покладений обов`язок довести, що розгляд справи про порушення митних правил проведений згідно установленої законом процедури, серед іншого, із забезпеченням участі особи, що притягується до відповідальності, у відповідному засіданні.

Як свідчить зміст матеріалів адміністративної справи, позивач не був повідомлений про дату та час розгляду справи про порушення митних правил.

На переконання суду, не забезпеченням особі, яка притягується до відповідальності, правом на участь у провадженні у справі про порушення митних правил, у тому числі правом на подання пояснень чи заперечень тощо, не досягаються завдання провадження у справах про порушення митних правил стосовно всебічного, повного та об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення справи з дотриманням вимог закону, належного виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень митних правил.

Наведене порушення процедури вирішення справи, в частині не повідомлення особи, є суттєвим, перешкоджає подальшому провадженню у справі і вирішення її по суті обставин правопорушення, а відтак, спростовує обґрунтованість стягнення та правомірність підстав для притягнення особи до відповідальності.

Підсумовуючи, оскільки провадження у справі про порушення митних правил проведено не у відповідності до вимог митного законодавства, суд погоджується з обґрунтованістю адміністративного позову, неправомірністю оспорюваної постанови та наявністю підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Відповідно до положень пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають, слід стягнути з Вінницької митниці на користь ОСОБА_1 витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 532 грн. 50 коп.

Відповідно до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду,- задовольнити. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник заявника Музикант Владислав Сергійович до Вінницької митниці, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову Вінницької митниці у справі про порушення митних правил №0202/UA401000/2025 від 08 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України

Провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Стягнути з Вінницької митниці (ЄДРПОУ 13343233, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого ВПО: АДРЕСА_3 ) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 50 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 жовтня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О.Дюміна