Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №552/8358/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №552/8358/26

Суддя: Фалін І. Ю.

Справа №552/8358/26

Провадження № 2/552/4721/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Сіманової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Полтави надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 5682633 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов кредитного договору сторони домовилися, що сума кредиту складає 7 000 грн. (п. 1.2. Кредитного договору). Строк кредиту 360 днів, з 15.07.2025 року по 10.07.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 10 днів. Комісія за надання кредиту становить 700 грн. Тип комісія – разова комісія, нараховується при надання кредиту в день надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

16.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено додатковий договір до договору № 5682633 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.07.2025 року.

Згідно умов цього додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Додаткового договору). Сума кредиту, яка була надана згідно з додатковим договором складає: 7000 грн.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Враховуючи внесені зміни до договору, які оформлені додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за договором (п.п. 1.2-1.3 додаткового договору) сума кредиту на дату укладення додаткового договору, склала 14 000 грн.

27.02.2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 27/02/2026, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 5682633 від 15.07.2025.

Відповідно до укладеного договору факторингу від 27.02.2026 № 27/02/2026 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 5682633 від 15.07.2025 загальна сума заборгованості склала 52 591 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 14 000 грн. заборгованість за процентами - 30 191 грн., штрафні санкції - 7 000 грн., комісія за надання кредиту - 1 400 грн.

Також, в межах строку дії договору (п. 1.2 Договору), укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 28.02.2026 року по 10.07.2026 року (133 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 17 689,00 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5682633 від 15.07.2025 року загальною сумою 63 280 грн., яка складається з тіла кредиту – 14 000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 30 191 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 133 календарних днів 17 689 грн., комісії за надання кредиту 1 400 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 63 280,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Представник позивача, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив розглядати справу без його участі, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, в зв`язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, заслухавши в судовому засіданні пояснення відповідача доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засідання встановлено, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем 15.07.2025 було укладено кредитний договір № 5682633, відповідно до умов ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надав відповідачу кредит в сумі 7000 грн. на строк 360 днів.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені договором.

Пунктом 1.4.1 договору передбачена разова комісія за надання кредиту, яка становить 700 гривень.

Відповідно до п.1.4 вказаного кредитного договору стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%.

Підпунктом 5.1.3. кредитного договору передбачено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у будь-який спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування» та передбачений п. 8.5 Договору, що забезпечить доведення до відома Клієнта такого факту. Укладенням цього Договору Клієнт надає згоду на відступлення Товариством третім особам прав вимоги за даним Договором.

Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який 15.07.2025 підписано між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.

16.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено додатковий договір до договору № 5682633 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.07.2025 року, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 7000 грн.

27.02.2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 27/02/2026, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. До ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5682633.

Згідно з інформацією, що надана АТ КБ «ГЛОБУС», на виконання ухвали суду 27.08.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , по якій містяться зарахування на суму 7000,00 грн. від 15.07.2025 та на суму 7000,00 грн. від 16.07.2025.

Заборгованість відповідача за вказаними договорами становить 63 280,00 грн., яка складається з тіла кредиту – 14 000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 30 191 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 133 календарних днів 17 689 грн., комісії за надання кредиту 1 400 грн.

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 510 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту від 15.07.2025 та надало відповідачу кредит в сумі 7000,00 грн. та за додатковим договором від 16.07.2025 до договору від 15.07.2025 в сумі 7000,00 грн., однак відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 63 280,00 грн., яка складається з тіла кредиту – 14 000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 30 191 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 133 календарних днів 17 689 грн., комісії за надання кредиту 1 400 грн.

Позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 27/02/2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договору № 5682633 від 15.07.2025. У пункті 10 «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію». А також письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» додаткового договору від 16.07.2025 до договору № 5682633 від 15.07.2025. У пункті 4 «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію».

Будь-яких доказів на спростування того, що договори були укладені в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої обов`язки за договором № 5682633 про надання споживчого кредиту від 15.07.2025 та додатковим договором від 16.07.2025, в той час як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість в загальному розмірі 63 280,0 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 5682633 про надання споживчого кредиту від 15.07.2025 та додаткового договору від 16.07.2025, у розмірі 63 280,00 грн., яка складається з тіла кредиту – 14 000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 30 191 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 133 календарних днів 17 689 грн., комісії за надання кредиту 1 400 грн.

За правилами ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2660,40 грн.

Згідно з ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між Адвокатом Столітнім М.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»; заявку на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; рахунок на оплату до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; копію Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.

У зв`язку із дослідженими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги у конкретній цивільній справі, суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту надання відповідного виду правничої допомоги, а тому з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 207, 514, 526, 527, 510, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, суму заборгованості за кредитним договором 63 280 (шістдесят три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: тіло кредиту - 14 000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 30 191 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 133 календарних днів - 17 689 грн., комісії за надання кредиту - 1 400 грн., а також судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя І.Ю. Фалін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua