Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №524/10862/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №524/10862/26

Суддя: Предоляк О. С.

Справа № 524/10862/26

Провадження №2/524/8098/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши у м Кременчуці в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов"язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ

У вересні 2026 року ОСОБА_2 в системі «Електронний суд » сформована позовна заява ОСОБА_1 до комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов"язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. Позивач свої вимоги мотивувала тим, що з 11 липня 2025 року на підставі договору дарування є власником частки квартири АДРЕСА_1 . 05 лютого 2026 року керуюча компанія ТОВ «Житлорембудсервіс» зазначила, що особовий рахунок на квартиру є номерним, що дозволяє ідентифікувати його відповідно до конкретного житлового приміщення та являє собою сукупність даних про житлове приміщення. Відкриття нового особового рахунку відбувається лише в разі новозбудованого житлового приміщення на підставі ордеру або іншого документу, що засвідчує його право на те чи інше житлове приміщення. 15 липня 2026 року відповідач повідомив позивача, що особовий рахунок № НОМЕР_1 , оформлений на ОСОБА_1 16 липня та 06 серпня 2026 р. на запит щодо поділу особових рахунків відповідач надав довідку № 17 від 13.07.2026 р. та виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 та зазначив, що заборгованість за період з 01.09.2011 р. по 30.06.2026 р. становить 7325,47 грн. 26 серпня 2026 року позивач звернулась із заявою про перерахунок та виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості попередніх власників за період з 01.09.2011 по 11.07.2025 р. та додатково надав копію витягу з Державного реєстру речових прав № 435138872 від 11.07.2025 р.

01 вересня 2026 року відповідач повідомив позивача, що не має можливості виключати заборгованість з обліку по особовому рахунку.

Позивач вважає, що дії відповідача порушують її права, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Вважає, що внаслідок неправомірних дій КП «Кременчуцьке КАТП 1628», які полягають в обрахуванні за особовим рахунком позивача заборгованості попереднього власника квартири, позивач позбавлена можливості отримати житлову субсидію, що призведе до додаткових матеріальних витрат, які вона як пенсіонер зазнає внаслідок не

отримання соціальної допомоги, оскільки її пенсія наразі становить – 3 406 грн. Отже зазнала певного дискомфорту та душевних страждань, внаслідок неможливості оформлення передбачених законодавством пільг та отримання відмови у виключенні з обліку заборгованість попереднього власника у розмірі у розмірі 7126,96 грн. та оцінює моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Просить, з врахуванням уточнень, зобов`язати КП Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 за квартирою АДРЕСА_1 , заборгованість попереднього власника за період до 11.07.2025 року. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000 грн

Ухвалою судді від 11.09.2026 року відкрито спрощене провадження у справі за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов.

22.09.2026 року відповідачем в системі «Електронний суд» сформовано відзив на позов. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначають, що особовий рахунок є номерним, що дозволяє його ідентифікувати відповідно до конкретного житлового приміщення та являє собою сукупність даних про житлове приміщення. При зміні власника житлового приміщення відбувається переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку із наявною на ньому заборгованістю, якщо така є, на іншого власника. Відповідач не вимагав від позивача сплати заборгованості, яка обліковується на особовому рахунку відкритому на житлове приміщення. Оскарження дій відповідача щодо нарахування плати за використані послуги є різновидом претензії та не передбачені законодавством як спосіб захисту. Доводи позову є запереченнями у разі пред`явлення позову про стягнення заборгованості. Однак, таких вимог станом на сьогодні до нього не заявлено. Разом з тим, згідно ч.1 п.6 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Листом Міністерства з питань ЖКГ України № 12/1-64 від 17.05.2007 року зазначено, що списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено. Виходячи з положень ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку

«Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства. Зобов`язання споживача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Будь-яких доказів вини КП «Кременчуцьке КАТП 1628», його протиправної поведінки в завданні позивачу моральної шкоди та причинно- наслідкового зв`язку з діями відповідача, суду не надано, виникнення спору з приводу нарахування коштів за житлово-комунальні послуги не може вважатися підставою для стягнення моральної шкоди в розумінні ст.23 ЦК України.

25.09.2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Логіновим Д.В. в системі «Електронний суд» сформована відповідь на відзив. Наполягає на задоволенні позовних вимог. Звертає увагу, що зобов`язання комунального підприємства виключити з обліку по особовому рахунку позивача заборгованість попередніх власників квартири за період до набуття позивачем права власності на нерухоме майно, як ефективний спосіб захисту,зазначений у Постанові Верховного Суду від 26.01. 2022 р. у справі № 201/11406/20 (провадження № 61-18079св21). Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.10.2022 р. у справі №369/8564/16-ц (провадження № 61-15160св20) суд зазначив, що моральна шкода як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Заяви з процесуальних питань від сторін до суду не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Комунальним підприємством «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким рахується заборгованість за спожиті послуги з управління побутовими відходами станом на 01.07.2026 року у розмірі 7325, 47 грн, яка обліковується з вересня 2011 року.

Позивач ОСОБА_1 з 11 липня 2025 року є власником частки квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування , посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №850

Встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до відповідача із заявами про здійснення перерахунку нарахувань за комунальні послуги з дати набуття права власності.

Натомість, відповідач повідомив позивача, що заборгованість за період з 01.09.2011 по 30.06.2026 р. становить 7325,47 грн. та, що не має можливості виключати заборгованість з обліку по особовому рахунку.

З доводів відзиву особові рахунки, відкриті керуючою компанією є внутрішніми обліковими документами, які мають номерну прив`язку до приміщення, а не до конкретного власника. Списання заборгованості за житлово-комунальні послуги законодавством України не передбачено.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право в т.ч. на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про захист прав споживачів» правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені правила не можуть суперечити законодавчим актам.

А згідно ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Зі ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно п. 1,6 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач комунальних послуг має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Отже, за змістом вказаної норми п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач не має сплачувати заборгованість по сплаті комунальних послуг, які йому фактично не надавались.

За приписами статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Діючим законодавством не передбачено обов`язку нового власника квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Постанова Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-604св20), та від 15 жовтня 2020 року у справі № 522/19127/18 (провадження № 61 - 20547св19).

За адресою АДРЕСА_2 відкрито 2 особових рахунки

Особовий рахунок № НОМЕР_1 , оформлений на позивача ОСОБА_1 по якому нарахування на послуги з управління побутовими відходами здійснюється відповідно до наданої обслуговуючою організацією кількості зареєстрованих особі в житловому приміщенні, а саме 0 осіб, нараховується лише плата за абонентське обслуговування. Станом на 01.07.2026 року заборгованість за послугу з управління побутовими відходами становить 7325, 47 грн.

Особовий рахунок № НОМЕР_2 , оформлений на ОСОБА_3 нарахування за послуг з управління побутовими відходами за даним особовим рахунком здійснюється з квітня 2013 року відповідно за наданою обслуговуючою організацією кількості зареєстрованих осіб у житловому приміщенні – на 1 особу. Станом на 01.07 2026 року заборгованість за послугу з управління побутовими відходами становить 186, 79 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач набула та зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 - 11 липня 2025 року, та тільки з чого часу фактично стала споживачем послуг, що надаються КП «Кременчуцьке КАТП 1628», а тому саме з цього часу у позивача виник обов`язок утримання майна, зокрема сплати вартості послуг наданих комунальною установою.

Отже, за встановлених обставин, відповідачем не доведено факт надання послуги з управління побутовими відходами позивачу у спірний період з 01 вересня 2011 року до 10 липня 2025 року. Вказане свідчить про необґрунтоване нарахування ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованості за управління побутовими відходами за адресою АДРЕСА_2 за період з 01.09.2011 до 10.07.2025

Новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другої статті 16 ЦК України).

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)).

Ефективним способом захисту прав позивача є і вимога зобов`язати відповідача списати з її особового рахунку донараховану заборгованість. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника послуг виключити з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника послуг виключити з особового рахунку споживача донараховану заборгованість унеможливить виставлення цим постачальником рахунків на суму боргу.

Щодо доводів відзиву необхідно зауважити, що списання постачальником суми боргу з особового рахунку споживача на письмову вимогу останнього (у позасудовому порядку) не позбавляє постачальника права звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу, якщо суд не визнав цей борг безпідставним.

На підставі наведеного наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині виключення з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 суму заборгованості, яка нарахована до 10 липня 2025 року, та надати на ім`я позивача квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих відповідачем з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 11 липня 2025, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн, суд зазначає, що відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).

Суд зазначає, що витрачений час та зусилля, ОСОБА_1 на звернення до відповідача щодо роз`яснень існування боргу, не можна вважати такими, що спричинили душевні переживання та страждання позивачу.

Дії відповідача, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до необхідності застосування позивачем додаткових зусиль для пристосування та організації свого побуту, переживання дискомфорту, порушення усталеного повсякденного порядку.

Відтак, вказані фактори не свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди і не дають їй право на відшкодування такої шкоди.

Заявлені вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Судові витрати необхідно розподілити згідно ст. 141 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 258, 264, 265, 270-279, 352, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов"язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - задовільнити частково.

Зобов`язати комунальне підприємство «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області виключити з обліку по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 суму заборгованості, яка нарахована до 10 липня 2025 року та надати на ім`я ОСОБА_1 квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих комунальним підприємством Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 11 липня 2025, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на корись держави судовий збір у розмірі 1064, 96 грн

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2

Відповідач комунальне підприємство «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області , код ЄДРПОУ 03351898 м Кременчук вул. Левка Лук`яненка буд 48/75

Суддя Олена Предоляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua