Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №382/1356/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1356/26

Провадження № 2/382/1244/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася з позовом до Яготинського районного суду Київської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності.

Відповідно до позовних вимог просила визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_5 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка та відповідачі по справі являються спадкоємцями першої черги за законом. В передбачений законодавством термін позивачка звернулася до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. із заявою про прийняття спадщини за законом. В свою чергу відповідачі по справі із заявами про прийняття спадщини не зверталися та в силу вимог ст. 1272 ЦК України вважають таким, що спадщину не прийняли. Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивачка не може, оскільки оригінали документів на спадкове майно є втраченими.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 12.06.2026 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

Представник позивача направив на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутність та відсутність позивача, вимоги позиву підтримала та просила їх задоволити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, направила заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги визнали та не заперечують щодо успадкування житлового будинку позивачкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За положеннями статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, тобто згідно з визначеною законом черговістю спадкоємців.

Враховуючи встановлені судом конкретні обставини в справі, повно і всебічно дослідивши докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що спрямований на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, позовні вимоги доведені позивачем, та не спростовані іншими учасниками справи, а визнання позову відповідачем, в свою чергу, з урахуванням перевірених та досліджених судом доказів у цій справі, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1222,1223 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 07.10.2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О. А.