Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №373/163/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/163/26

Провадження № 2/373/721/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої судді Хасанової В.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Логош Т.В. у січні 2026 року звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 11.01.2025-100002380 від 11.01.2025 у загальному розмірі 6050,00 грн. Також просить стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 11.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 11.01.2025-100002380 шляхом пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 03.04.2025 та надсилання відповідачкою відповіді про прийняття пропозиції (акцепт). Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Позичальником під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку, під час якого з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Відповідно до умов договору відповідачці 11.01.2025 надано кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 147 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 06.06.2025.

Сторони договору погодили фіксовану незмінну процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1,0 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Також встановлено процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Також умовами договору встановлено розмір комісії за надання кредиту, що становить 7,00 % від суми кредиту та дорівнює 350,00 грн. Комісія за надання кредиту нараховується та обліковується в день видачі кредиту та сплачується відповідно до графіку платежів за кредитом. Умовами договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 350,00 грн, яка нараховується та сплачується у кожному з двох чергових періодів наступних за першим черговим періодом згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Відповідно до п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії.

Пунктом 4.1 Договору врегульовано надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-3368.

Всупереч вимог договору відповідачка належним чином не виконала взяті на себе договірні зобов`язання. 31.01.2025 частково нею було сплачено 1400,00 грн, 12.04.2025 – 6350,00 грн, 27.04.2025 – 1050 грн. Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідачки перед ТОВ «Споживчий центр» складає 6050,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 5000,00 грн; заборгованість по процентам – 1050,00 грн.

Ухвалою від 07.04.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та роз`яснено право подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Поштове відправлення на ім`я відповідачки ОСОБА_1 з копією ухвали про відкриття провадження надіслане за адресою зареєстрованого місця проживання повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б). На підставі викладеного відповідачка вважається належним чином повідомленою про розгляд справи в суді.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 11.01.2025 було укладено електронний кредитний договір № 11.01.2025-100002380, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) розміщеної на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявки сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання нею конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода).

Відповідно до кредитного договору № 11.01.2025-100002380 від 11.01.2025 кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на суму 5000,00 грн на строк – 147 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту – 06.06.2025. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту не передбачена.

Сторони договору погодили фіксовану незмінну процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1,0 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Також умовами договору сторони погодили процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Договором встановлено розмір комісії за надання кредиту, економічна сутність якої плата за надання кредиту, що становить 7,00 % від суми кредиту та дорівнює 350,00 грн. Комісія за надання кредиту нараховується та обліковується в день видачі кредиту та сплачується відповідно до графіку платежів за кредитом.

Умовами договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 350,00 грн, яка нараховується та сплачується у кожному з двох чергових періодів наступних за першим черговим періодом згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Умовами договору врегульовано порядок повернення кредиту відповідно до графіку платежів, який є невід`ємною частиною договору.

Також погоджено сплату неустойки у розмірі 75,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми не виконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 10.1 пропозиції на укладення кредитного договору зазначений договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.

Відповідно до Розділу 3 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Згідно з п. 2.1 Договору електронний кредитний договір, частиною якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктом 4.1 Договору передбачено надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-3368.

Судом встановлено, що відповідачкою документи, які складають кредитний договір, були підписані за допомогою одноразового ідентифікатора Е516, який був надісланий їй смс-повідомленнями на номер телефону НОМЕР_1 зазначений нею як фінансовий.

Інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0601 від 06.01.2026, яке надає ТОВ «Споживчий центр» послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків на підставі договору про переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 встановлено, що відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано 11.01.2025 21:47:10 кошти в сумі 5000,00 грн на платіжну картку клієнта 5168-7451-9122-3368, номер транзакції в системі iPay.ua – 621735454, призначення платежу: видача за договором кредиту № 11.01.2025-100002380.

Позивачем також надано розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 11.01.2025-100002380 від 11.01.2025 позичальника ОСОБА_1 станом на 06.01.2026. З розрахунку встановлено, що в першу дату обов`язкового платежу 31.01.2025 відповідачкою відповідно до Графіку платежів сплачено 1400,00 грн, які були зараховані на сплату комісії за надання кредиту у розмірі 350,00 грн та на погашення процентів за користування кредитом у розмірі 1050,00 грн.

В подальшому відповідачкою були порушені строки погашення кредитної заборгованості відповідно до Графіку платежів, а тому кредитодавцем з 22.02.2025 по 27.03.2025 нарахована неустойка у загальному розмірі 2500,00 грн відповідно до п. 17 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору.

12.04.2025 відповідачкою було сплачено 6350,00 грн, які були зараховані: на погашення комісії за обслуговування заборгованості у розмірі 700,00 грн; на погашення неустойки у розмірі 2500,00 грн; процентів у розмірі 3150,00 грн.

27.04.2025 відповідачкою було сплачено 1050,00 грн, які були зараховані на погашення процентів.

В підсумковому значенні позивачем визначено загальну заборгованість за кредитом у розмірі 6050,00 грн, з яких 5000,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 1050,00 грн – заборгованість по процентам.

Відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10741020000038148 від 11.11.2010 ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) здійснює економічну діяльність з інших видів кредитування (основний) (код 64.92).

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Зі змісту частин 2, 3 ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень викладених у ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами. Моментом його підписання є використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність (ч. 1 ст. 536 ЦК України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет – грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» є надання послуг з інших видів кредитування, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер запису 10741020000038148 від 11.11.2010.

11.01.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитний договір № 11.01.2025-100002380.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації системи BankID Національного банку пройшла автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що оспорюваний кредитний договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора Е516, який був надісланий у SMS-повідомленні на номер телефону, що був зазначений нею як фінансовий 0635312405.

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або SMS-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Відтак, між відповідачкою та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору) та підписано договір та додаткові угоди до нього відповідачкою одноразовими ідентифікаторами, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши за допомогою системи iPay.ua на картковий рахунок відповідачки, номер якого зазначений нею у кредитному договорі (заявці), суму кредиту в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0601 від 06.01.2026.

Суду надано в електронній формі роздруківку тексту заявки кредитного договору № 11.01.2025-100002380 (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 11.01.2025-100002380 (кредитної лінії) підписані одноразовим ідентифікатором, які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідачки 5168-74XX-XXXX-3368. Таким чином, електронний платіжний засіб відповідачка зазначила самостійно в системі.

Відповідно до норм статті 46 Закону України «Про платіжні послуги» виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; не уточнювати номер рахунку та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення. Зважаючи на наведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

У зв`язку з наведеним, довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів кредиту за допомогою системи iPay.ua, які містяться в матеріалах справи, є належними доказами, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування, як доказ перерахування грошових коштів за кредитним договором.

Окрім того, відповідачкою здійснено часткове погашення кредитної заборгованості, що встановлено розрахунком заборгованості.

Верховний суд у постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зауважив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може належати зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Таким чином, здійснивши три платежі на погашення заборгованості за кредитом, відповідачка ОСОБА_1 вчинила конклюдентні дії щодо визнання цього договору, у тому числі суми кредиту та нарахованих процентів і комісії.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачкою зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.

Суд погоджується з тим, що відповідачка ОСОБА_1 прострочила виконання грошового зобов`язання за договором та з другого обов`язкового платежу (21.02.2025) не сплатила проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування заборгованості, як визначено в Графіку платежів. За таких обставин згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Споживчий центр» розпочав з 22.02.2025 до 27.03.2025 нарахування неустойки, розмір якої становить 2500,00 грн.

Щодо нарахованої неустойки суд зазначає наступне. Враховуючи, що кредитний договір, який є предметом цього позову, був укладений 11.01.2025, тобто поза межами строку, вказаному в п. 6 Розділу IV (Прикінцеві та Перехідні положення) Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає за необхідне застосувати положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону 2120-ІХ від 15.03.2022, яким установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, та які нараховані з 24.02.2022 підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Беручи до уваги, що позивач нарахував відповідачці неустойку у розмірі 2500,00 грн, що суперечить положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону 2120-ІХ від 15.03.2022, суд перераховує суму заборгованості за кредитом, з урахуванням сплачених відповідачкою сум наступним чином.

31.01.2025 в першу дату обов`язкового платежу, відповідно до Графіку платежів, відповідачкою сплачено 1400,00 грн, які були зараховані на сплату комісії за надання кредиту у розмірі 350,00 грн та на погашення процентів за користування кредитом у розмірі 1050,00 грн.

Станом на 12.04.2025 заборгованість за кредитом становила 9250,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 700,00 грн – заборгованість по комісії за обслуговування; 3550,00 грн – проценти за період з 01.02.2025 по 12.04.2025 (71 день) за ставкою 1,00 % в день.

12.04.2025 відповідачкою було сплачено 6350,00 грн, які необхідно зарахувати на погашення комісії за обслуговування у розмірі 700,00 грн, процентів у розмірі 3550,00 грн та частково на погашення заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 2100,00 грн, внаслідок чого сума боргу по кредиту зменшилась та склала 2900,00 грн (5000,0 грн – 2100,00 грн).

З 13.04.2025 по 25.04.2025 (13 днів) розмір процентів за процентною ставкою 1,00 % в день становив 377,00 грн (2900,00 грн х 1,00 % х 13 днів). Відповідно до умов договору починаючи з 26.04.2025 до 06.06.2025 (дата повернення кредиту) необхідно застосувати процентну ставку «Економ» у розмірі 0,50 % в день. З 26.04.2025 по 27.04.2025 (2 дні) розмір процентів за ставкою 0,50 % в день становить 29,00 грн (2900,00 х 0,50 % х 2 дні).

Таким чином станом на 27.04.2025 загальна заборгованість за кредитом становить 3306,00 грн, з яких: 2900,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 406,00 грн – заборгованість за процентами (377,00 грн + 29,00 грн).

27.04.2025 відповідачкою сплачено 1050,00 грн, з яких 406,00 грн необхідно зарахувати на оплату процентів станом на 27.04.2025, а 644,00 грн ? на оплату основного боргу, внаслідок чого сума боргу по кредиту зменшилась та склала 2256,00 грн (2900,00 грн – 644,00 грн).

З 28.04.2025 по 06.06.2025 (40 днів) розмір процентів за процентною ставкою 0,50 % в день становить 451,20 грн (2256,00 грн х 0,50 % х 40 днів).

Згідно зазначеного розрахунку станом на 06.06.2025 (дата повернення кредиту) загальна сума заборгованості відповідачки за кредитним договором склала 2707,20 грн, до якої входить: 2256,00 грн ? неповернутий кредит; 451,20 грн ? несплачені відсотки за користування кредитом.

В подальшому відповідачкою не було внесено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом.

Отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом підлягають частковому задоволенню на суму 2707,20 грн (2256,00 грн/неповернутий кредит + 451,20 грн/відсотки).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2662,40 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 6050,00 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 2707,20 грн, що становить 44,75 % від ціни позову, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1191,42 грн (2662,40 грн х 44,75 %).

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 11.01.2025-100002380 від 11.01.2025 у розмірі 2707 (дві тисячі сімсот сім) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1191 (одна тисяча сто дев`яносто одна) грн 42 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032,

відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 08 жотвня 2026 року.

Суддя В.В. Хасанова