Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №369/14570/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14570/26

Провадження № 2/369/14945/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мосійчук А.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що у шлюбі з відповідачем перебуває з 2009 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалось, мають різні погляди на життя. Оскільки подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам, просила суд розірвати шлюб, зареєстрований 10 липня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 62.

У судове засідання позивачка не з`явилася. Подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність. Просила суд задовольнити позов та розірвати шлюб.

У судове засідання відповідач не з`явивсь. До суду подав заяву, про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав. Просив суд задовольнити позов та розірвати шлюб.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін на підставі поданих сторонами доказів.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Під час судового розгляду судом встановлено, що 10 липня 2009 року між сторонами був зареєстрований шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, про складено актовий запис № 62 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , оригінал якого міститься у матеріалах справи.

Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

При цьому, сторони не підтримують шлюбні стосунки та не ведуть спільного господарства.

Правом на надання строку на примирення сторони не виявили бажання скористатися.

Сім`ю зберегти неможливо.

За змістом положень ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому. Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження їх сім`ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Крім того, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп., однак у позовній заяві позивач зазначила, що просить суд залишити за нею понесені витрати зі сплати судового збору та не стягувати їх з відповідача.

Таким чином, суд не вважає за доцільне вирішувати у порядку вимог ст. 141 ЦПК України, розподіл судових витрат у даній конкретній справі.

Керуючись ст. ст. 110, 111, 112 СК України, ст. ст. 213, 218 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 62 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тетяна ДУБАС