Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №363/3397/26 — Вишгородський районний суд Київської області

08.10.2026 Справа № 363/3397/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря Михайлик Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2026 року представник ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №71762352 в розмірі 16 224,10 грн. та за Договором позики №6527257 в розмірі 4 721,75 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову вказав, що 05.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71762352, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5 000,00 грн. строком на 29 днів (з 05.04.2025 по 03.05.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.241 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 750,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. 01.05.2025 року між Позикодавцем та Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №14838975 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 27 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 56 днів тобто до 30.05.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,758 % на 1 %. 31.05.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15055400 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 10 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 66 днів тобто до 10.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 10.06.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15128730 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 80 днів тобто до 24.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 24.06.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15216383 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 94 днів тобто до 08.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 08.07.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15311306 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 108 днів тобто до 22.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 22.07.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15404881 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 122 днів тобто до 05.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 05.08.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15501129 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 136 днів тобто до 19.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 19.08.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15596120 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 20 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 156 днів тобто до 08.09.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 08.09.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15738025 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 20 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 176 днів тобто до 28.09.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 27.09.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15867521 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 15 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 191 днів тобто до 13.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 14.10.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15975168 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 15 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 206 днів тобто до 29.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71762352 від 05.04.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 16 224,10 грн., зокрема: 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 374,10 грн. – сума заборгованості за процентами; 750 грн. – сума заборгованості за комісією; 9 100,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Крім того, 20.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6527257, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 1 500,00 грн. строком на 360 днів ( з 20.08.2025 по 14.08.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 258,75 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 75,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6527257 від 20.08.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА»). Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 4 721,75 грн., зокрема: 1 500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 296,75 грн. – сума заборгованості за процентами; 1 925,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою. В подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.07.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також витребувано в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» та АТ «ПУМБ» інформацію.

21.07.2026 року до суду від представника відповідача – адвоката Шевченка А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не враховано здійснені платежі за кредитними договорами. Зокрема, за договором №71762352 відповідач сплатив 8 725,35 грн, а за договором №6527257 – 1 761,25 грн, тобто загалом 10 486,60 грн при отриманих у кредит 6 500 грн. При цьому, на думку представника відповідача, первісним кредитором здійснено неправильне зарахування цих платежів, зокрема частину коштів безпідставно віднесено на погашення неустойки та комісії. Також представник відповідача зазначив, що позивач не надав належних доказів укладення ним кредитних договорів та додаткових угод, оскільки надані довідки про ідентифікацію підтверджують лише направлення одноразових ідентифікаторів, але не факт їх отримання та використання відповідачем для підписання правочинів. Крім того, представник відповідача звернув увагу на відсутність у матеріалах справи паспортів споживчого кредиту та на суперечності у документах щодо процентної ставки і строків кредитування. Представник відповідача вважає нікчемними умови договорів щодо сплати комісії за надання кредиту, оскільки надання кредиту є обов`язком кредитодавця, а не окремою послугою. Також заперечив проти стягнення пені та неустойки, посилаючись на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану, а також на встановлені законом обмеження розміру неустойки. Окремо заперечив проти застосування процентної ставки 1 % на день за договором №71762352, зазначаючи, що така ставка була встановлена додатковими угодами, укладення яких належними доказами не підтверджено, а її застосування призвело до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін. З огляду на наведене відповідач подав власний контррозрахунок заборгованості, відповідно до якого за договором №71762352 заборгованість відсутня, а за договором №6527257 розмір заборгованості не може перевищувати 1 172,98 грн. За альтернативним розрахунком загальна заборгованість за двома договорами становить не більше 6 647,08 грн., замість заявлених позивачем 20 945,85 грн. Крім того, вказав на передчасність вимог за договором №6527257, оскільки строк кредитування на момент звернення до суду не сплив, а належних доказів отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту позивачем не надано. Також представник відповідача заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт. У зв`язку з викладеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, а у разі встановлення підстав для часткового задоволення позову – визначити розмір заборгованості відповідно до його контррозрахунку, не більше 6 647,08 грн, а також відмовити у стягненні або зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

22.07.2026 року до суду від представника позивача – адвоката Ткаченко Ю.О. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання заперечувала проти доводів відповідача та просила позов задовольнити. Зазначала, що кредитні договори №71762352 від 05.04.2025 та №6527257 від 20.08.2025 укладені відповідачем, шляхом їх підписання одноразовими ідентифікаторами, що, на думку позивача, підтверджується довідками про ідентифікацію та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Додатковим підтвердженням укладення договорів та отримання коштів позивач вважає здійснені відповідачем платежі за договорами у розмірі 8 725,35 грн. та 1 761,25 грн. відповідно. Щодо вимоги про дострокове повернення кредиту представник позивача зазначила, що така вимога була направлена відповідачу первісним кредитором, а її направлення підтверджується наявними у справі доказами та довідкою про ідентифікацію. Стосовно комісії за надання кредиту представник позивача заперечила проти доводів відповідача про її неправомірність, посилаючись на те, що відповідні платежі прямо передбачені умовами кредитних договорів як плата за адміністративні та операційні послуги кредитодавця. За договором №71762352 комісія становить 750 грн, а за договором №6527257 – 258,75 грн. Представник позивача також заперечила проти заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт. Водночас зазначила, що витрати позивача на правничу допомогу підтверджені належними доказами та є обґрунтованими і співмірними. Крім того, відповідачем не надано належних доказів на спростування факту укладення кредитних договорів та отримання коштів, а доводи відзиву фактично зводяться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки. На думку представника позивача, відповідач безпідставно покладає на нього обов`язок спростовувати обставини, які самим відповідачем належними доказами не підтверджені.

Також, 22.07.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в якій остання просила суд зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором позики №71762352 в розмірі 6 224,10 грн., з яких: 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 224,10 грн. – сума заборгованості за процентами та за Договором позики №6527257 в розмірі 1 721,75 грн., з яких: 1 500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 221,75 грн. – сума заборгованості за процентами, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

23.07.2026 року до суду від представника відповідача – адвоката Шевченка А.Д. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній заперечив проти доводів позивача та підтримав позицію, викладену ним у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що зменшення позивачем позовних вимог з 20 945,85 грн до 7 945,85 грн безпосередньо пов`язане з доводами, наведеними відповідачем у відзиві, зокрема щодо безпідставності нарахування пені та неустойки в період воєнного стану. У зв`язку з цим просив врахувати зменшення позовних вимог при розподілі судових витрат. Представник відповідача наголосив, що відповідач не заперечує сам факт отримання коштів, а оспорює доведеність укладення кредитних договорів та додаткових угод саме у поданій позивачем редакції, а також правильність визначення заборгованості. При цьому зазначив, що здійснені відповідачем платежі на загальну суму 10 486,60 грн мають бути враховані при визначенні розміру заборгованості та зараховані відповідно до ст. 534 ЦК України. Щодо комісії представник відповідача зазначив, що дії кредитодавця з розгляду заявки та прийняття рішення про надання кредиту вчиняються у його власних інтересах і не є окремою послугою споживачу, у зв`язку з чим відповідна комісія є нікчемною. Також звернув увагу на суперечність позиції позивача, який одночасно обґрунтовує правомірність комісії та відмовився від її стягнення за одним із договорів. Щодо вимоги про дострокове повернення кредиту за договором №6527257 представник відповідача зазначив, що наявність відмітки про відправлення повідомлення не підтверджує його отримання відповідачем, а доказів доставки чи вручення вимоги матеріали справи не містять. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача заперечив проти доводів позивача про їх завищеність, зазначивши, що заявлені відповідачем 7 000 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаної роботи. Водночас витрати позивача, на його думку, не відповідають фактичному обсягу роботи, оскільки позовні заяви мають типовий характер, а значна частина розрахунків формується автоматично. Просив врахувати також зменшення позивачем позовних вимог при розподілі витрат на правничу допомогу. Представник відповідача вказав, що позивач у відповіді на відзив не спростував основних доводів відповідача щодо нікчемності комісії, неправомірності нарахування пені та неустойки в період воєнного стану, порушення черговості зарахування платежів, несправедливості підвищеної процентної ставки та правильності контррозрахунку відповідача. У зв`язку з наведеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а в разі їх часткового задоволення - стягнути заборгованість у розмірі, що не перевищує суму за контррозрахунком відповідача, з пропорційним розподілом судових витрат, а також стягнути з позивача документально підтверджені витрати відповідача на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому надіслав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримав.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, поважності причин неявки не повідомили.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження суд враховує їх належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, наявність заяви представника позивача про можливість розгляду справи за її відсутності, а також положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А відтак, оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного:

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що 05.04.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 (надалі – Сторони) укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71762352.

Згідно з п. 2.1 Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

У відповідності до п. 2.1.1 Договору мета отримання Кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 2.1.2 Договору Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов Договору – надання коштів у кредит.

Пунктом 2.2 Договору передбачено Параметри та умови Кредиту: Сума кредиту 5000,00 грн (п.п. 2.2.1.); Строк кредитування/Строк договору 29 днів (п.п. 2.2.2), Процентна ставка/день 0,241% (фіксована) (п.п. 2.2.3 Договору), Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 750,00 грн.), Дата надання Кредиту – 05.04.2025 року, Дата повернення Кредиту (останній день) – 03.05.2025 року, Денна процентна ставка/день, % - 0,758%, Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною), %/день – 4,00%, Орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 1234,29% Орієнтовна загальна вартість кредиту, у грн. - 6099,45 грн. (п.п. 2.2.4).

Згідно з п. 2.3 Договору обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. У випадку укладення додаткової угоди про зміну строку (визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору) або Суми кредиту (визначеної п.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору), розрахунок денної процентної ставки здійснюється станом на день внесення таких змін до Договору. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 1099,45 грн.) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 5000,00 грн.) / (строк дії договору: 29 днів) ? 100% = 0,758% відсотків в день. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього Строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Кредитодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору. Параметри, порядок і графік повернення Кредиту, сплати Процентів та Комісії за надання кредиту визначено в додатку № 1 до цього Договору. Інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки або розміру Комісії за надання кредиту. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Зазначена у Договорі процентна ставка може бути змінена виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. Ставка Комісії за надання кредиту не може бути збільшена Кредитодавцем в односторонньому порядку.

У відповідності до п. 2.4 Догвору Кредитодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості Кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.5 Договору Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором.

01.05.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №14838975 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 27 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 56 днів тобто до 30.05.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,758 % на 1 %.

31.05.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №15055400 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 10 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 66 днів тобто до 10.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

10.06.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №15128730 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 80 днів тобто до 24.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

24.06.2025 року між Сторонами за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15216383 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 94 днів тобто до 08.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

08.07.2025 року між Сторонами за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15311306 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 108 днів тобто до 22.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

22.07.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №15404881 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 122 днів тобто до 05.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

05.08.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №15501129 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 136 днів тобто до 19.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

19.08.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №15596120 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 20 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 156 днів тобто до 08.09.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

08.09.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №15738025 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 20 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 176 днів тобто до 28.09.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

27.09.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №15867521 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 15 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 191 днів тобто до 13.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

14.10.2025 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №15975168 до Договору позики №71762352, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 15 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 206 днів тобто до 29.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

Факт надання ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн. на карту № НОМЕР_3 підтверджується довідкою директора ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», платіжною інструкцією №74с4d49c-ad88-4117-b783-c99ef6ede383 від 05.04.2025 року та витребуваною в АТ «ПУМБ» інформацією.

Крім того, суд враховує, що відповідач не заперечує факт отримання грошових коштів.

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №71762352 від 05.04.2025 року становить 16 224,10 грн., з яких: 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 374,10 грн. – сума заборгованості за процентами; 750 грн. – сума заборгованості за комісією; 9 100,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Водночас, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором без урахування пені/неустойки, комісії в розмірі 6 224,10 грн.

Крім того, 20.08.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір Кредитної лінії (Надійний) №6527257.

Відповідно до п. 2.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

У відповідності до п. 2.1.1 Договору Мета отримання Кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник підтверджує, що не має наміру використовувати отриманий Кредит із метою, яка є забороненою відповідно до діючого законодавства, у тому числі не має наміру ініціювати переказ отриманого за цим договором Кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх.

Згідно з п. 2.1.2 Договору Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов Договору – надання коштів у кредит.

Пунктом 2.2 Договору передбачено Параметри та умови Кредиту: Сума кредиту 1500.00 (п.п. 2.2.1.); Строк кредитування/Строк договору 360 днів (п.п. 2.2.2); Розмір Першого обов`язкового платежу 686.25 грн. (п.п. 2.2.3); Період сплати Мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування Кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість Мінімальних обов`язкових платежів становить 11 (п.п. 2.2.4.); Дата сплати Першого обов`язкового платежу 18.09.2025 (п.п. 2.2.5); Розмір Мінімального обов`язкового платежу (сплата Процентів у строк сплати процентів, визначений в п.п. 2.2.4 п. 2.2. Договору) розраховуються за формулою: МОП = Т*П*К, де МОП – розмір Мінімального обов`язкового платежу, Т – основна сума боргу (Сума кредиту) П – процентна ставка за один день користування Кредитом, К – кількість днів користування Кредитом у періоді, яка становить 30 на дату укладення цього Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що розмір Першого обов`язкового платежу та Мінімального обов`язкового платежу може змінитись в сторону зменшення у випадку дострокового погашення Позичальником частини основної суми боргу. Зниження Позичальнику процентної ставки, внаслідок застосування умов Програми лояльності, можливе на період з дати надання Кредиту, визначеної в колонці 1 таблиці п. 2.2. Договору, до дати сплати Першого обов`язкового платежу, визначеної п.п. 2.2.5. п. 2.2. Договору, про що Позичальника буде повідомлено в Особистому кабінеті. Сторони погодили, що зміна розміру Мінімального обов`язкового платежу та Першого обов`язкового платежу на підставах, визначених у цьому пункті Договору, не призводить до необхідності укладання між Сторонами додаткової угоди до цього Договору. Розмір Першого обов`язкового платежу/Мінімального обов`язкового платежу може бути змінено у випадку збільшення основної суми боргу (суми Кредиту) в порядку та на умовах, визначених Договором, а також відповідно до п. 6.10 Договору (п.п. 2.2.6); Тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія (п.п. 2.2.7); Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 258.75 грн.); Дата надання Кредиту - 20.08.2025; Дата повернення Кредиту – 14.08.2026 року; Процентна ставка/ день (фіксована) – 0,95%; Орієнтовна загальна вартість кредиту, грн. – 6888,75, Неустойка, грн./день – 75,00; Загальні витрати за кредитом, грн. - 5388.75 грн.

Відповідно до п. 2.2.9 Договору сторони домовились, що Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримує від Кредитодавця індивідуальну знижку (промокод) на Процентну ставку, визначену у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, при виконанні Позичальником наступних умов: Позичальник у строк до дати сплати Першого обов`язкового платежу, визначеного п.п. 2.2.5 п. 2.2. Договору , але не раніше, ніж за чотири і менше календарних днів до дати сплати Першого обов`язкового платежу, визначеного п.п. 2.2.5 п. 2.2. Договору, сплатить Комісію за надання Кредиту та Проценти за користування Кредитом у сумі, не менше ніж 515.25 грн. У такому випадку Позичальнику надається можливість сплачувати Проценти з урахуванням процентної ставки, яка є нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, та становить 0.57% на день протягом перших 30 календарних днів з дати надання Кредиту (знижена процентна ставка). У разі, якщо Позичальник не сплатить/сплатить за п`ять і більше календарних днів до закінчення Першого обов`язкового платежу//сплатить не в повному обсязі суму, вказану в цьому підпункті Договору вважається, що Позичальник відмовився від пропозиції сплати Процентів за користування кредитом за процентною ставкою, нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору , а нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою, визначеною у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору. Позичальник повністю розуміє та погоджується з тим, що у разі невикористання Позичальником права на отримання індивідуальної знижки (промокоду)/невиконання умов для отримання знижки, застосуванню підлягає процентна ставка без знижки, як вона визначена в колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору. При цьому застосування процентної ставки, визначеної в колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, не є зміною процентної ставки, порядку її розрахунків та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах застосування процентної ставки, визначеної в колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору. Якщо вказаний у цьому підпункті Договору розмір процентної ставки дорівнює 0,95 %, зазначене означає, що можливість сплати Процентів за користуванням Кредитом за зниженою процентною ставкою Договором не передбачено.

Згідно з п. 2.3 Договору Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194.73%. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі, а також на припущенні, що Позичальник не буде здійснювати дострокового виконання умов Договору, не буде збільшувати суму Кредиту та не буде допускати порушення умов Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору Денна процентна ставка/день 0.998%. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 5388.75 грн.) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 1500.00 грн.) / (строк дії договору: 360 днів) ? 100% = 0.998 відсотків в день. Протягом строку дії Договору тарифи та комісії за фінансовою послугою, а також за додатковими та/або супутніми послугами Кредитодавця чи третіх осіб, що надаються під час укладення Договору (якщо такі передбачені умовами Договору), залишаються незмінними. Тарифи та комісії за фінансовою послугою, а також за додатковими та/або супутніми послугами Кредитодавця чи третіх осіб, що надаються під час укладення Договору (якщо такі передбачені умовами Договору) можуть бути змінені виключно на підставі додаткової угоди, яка укладається між Позичальником та Кредитодавцем. Інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки або розміру Комісії за надання кредиту. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Ставка Комісії за надання кредиту не може бути збільшена Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з п. 2.4 Договору Умовами Договору не передбачено наявність у Позичальника права ініціювати укладення додаткових угод для продовження Строку кредитування.

Відповідно до п. 2.5 Договору максимальний Кредитний Ліміт, доступний для Позичальника відповідно до умов цього Договору, становить 1500.00 гривень. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку Кредитодавець може надати Позичальнику в рамках цього Договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених Договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії Договору.

Згідно з п. 2.6 Договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.5. Договору, є максимально доступною сумою Кредиту, яка протягом строку дії Договору може бути надана Позичальнику. Сума фактично використаних коштів не може перевищувати зазначений максимальний Кредитний Ліміт. Сторони погоджуються, що максимальна доступна Сума кредиту за встановленим Кредитним лімітом може бути обмежена в отриманні Позичальником у зв`язку з обмеженнями щодо застосування спрощених заходів належної перевірки клієнтів, відповідно до вимог Додатку 2 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107. У разі виникнення таких обмежень Кредитодавець залишає за собою право встановлювати доступний розмір Кредитного ліміту з урахуванням зазначених регуляторних вимог. Позичальник розуміє та погоджується, що виконання Кредитодавцем регуляторних вимог, які пов`язані з обмеженням в отриманні Позичальником максимально доступної Суми кредиту за Кредитним лімітом, не тягне за собою обов`язку відшкодування Позичальнику будь-яких витрат чи збитків.

Згідно з п. 2.7 Договору надання Кредиту в межах ліміту Кредитної лінії супроводжується оформленням додаткової угоди до договору. Така додаткова угода є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.8 Договору Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування Кредитом до дати повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до п. 2.9 В дату повернення Кредиту Позичальник має повернути Кредитодавцю останній Мінімальний обов`язковий платіж в який входить сума отриманого Кредиту, вказана в п.п. 2.2.1 п. 2.2 Договору, та фактично нараховані Проценти. У випадку користування Позичальником Кредитом впродовж усього строку кредитування, визначеного в п.п. 2.2.2 п. 2.2. Договору без допущення порушення умов Договору, сума до сплати Позичальником в дату повернення Кредиту становить 6888.75 грн.

Згідно з п. 2.10 Договору Перерахування Кредиту Позичальнику відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення Договору. Кредитодавець не несе відповідальність за затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб.

У відповідності до п. 2.11 Договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування Суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами Сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

Факт надання ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 1 500,00 грн. на карту № НОМЕР_4 підтверджується довідкою директора ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», платіжною інструкцією №b616440e-6b4b-41f7-894a-31d0a96f432e від 20.08.2025 року та витребуваною в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацією.

Крім того, суд враховує, що відповідач не заперечує факт отримання грошових коштів.

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №6527257від 20.08.2025 року становить 4 721,75 грн., зокрема: 1 500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 296,75 грн. – сума заборгованості за процентами; 1 925,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Водночас, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором без урахування пені/неустойки в розмірі 1 721,75 грн.

25.02.2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу №25/02/26 за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і до відповідача за договорами №6527257від 20.08.2025 року та №71762352 від 05.04.2025 року.

Надавши оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд дійшов таких висновків.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , уклавши договори в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредитів, відтак укладення кредитних договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому на думку суду, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо факту укладення кредитних договорів, його підписання та отримання кредитних коштів.

З матеріалів справи встановлено, що договори №6527257від 20.08.2025 року та №71762352 від 05.04.2025 року містять усі реквізити відповідача, в тому числі паспортні дані, ідентифікаційний код, місце проживання, мобільний номер телефону, рахунку позичальника, а також інформацію щодо умов кредитування, містить електронні підписи із одноразовими ідентифікаторами, які відповідно до вимог чинного законодавства були власноручно введені відповідачем для електронного підпису.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Оскільки кредитні договори укладені шляхом накладення електронного підпису відповідача, який ідентифікує його особу, тому договори вважаються укладеними.

Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитні договори не були би укладені, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

При цьому спірні договори, укладені між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в судовому порядку не оскаржувались, не визнавались недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

Матеріали справи не містять і заявник не надав суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору.

Отже, на підтвердження укладання договорів №6527257від 20.08.2025 року та №71762352 від 05.04.2025 року, позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми позики, строку позики, сплати відсотків за користування позикою та уклали в належній формі Кредитний договір.

Відтак посилання представника відповідача, на те, що ОСОБА_1 не підписував спірні договори та додаткові угоди до нього є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеними обставинами та дослідженими доказами.

Підписавши договори саме такого змісту, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Факт надання ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн. на карту № НОМЕР_3 підтверджується довідкою директора ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», платіжною інструкцією №74с4d49c-ad88-4117-b783-c99ef6ede383 від 05.04.2025 року та витребуваною в АТ «ПУМБ» інформацією.

Факт надання ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 1 500,00 грн. на карту № НОМЕР_4 підтверджується довідкою директора ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», платіжною інструкцією №b616440e-6b4b-41f7-894a-31d0a96f432e від 20.08.2025 року та витребуваною в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацією.

Крім того, суд враховує, що відповідач не заперечує факт отримання грошових коштів.

У відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договорами №6527257від 20.08.2025 року та №71762352 від 05.04.2025 року, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Посилання відповідача на те, що позивач нібито вибірково використовує здійснені ним платежі як доказ отримання кредитних коштів, однак не враховує їх при визначенні розміру заборгованості, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України саме на відповідача покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, у тому числі факт здійснення платежів у конкретному розмірі, дату їх здійснення, їх призначення та обставини, які свідчать про необхідність їх зарахування саме у запропонований ним спосіб.

Однак, заявляючи про наявність здійснених ним платежів та посилаючись на необхідність їх врахування при визначенні заборгованості, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували інший, ніж зазначений позивачем, розмір здійснених платежів, їх неврахування позивачем або неправильність відображення таких платежів у розрахунку заборгованості.

Зокрема, відповідачем не надано платіжних документів, банківських виписок, квитанцій або інших документів, з яких можна було б достовірно встановити дату, розмір та призначення кожного платежу, а також підтвердити, що відповідні кошти не були враховані позивачем при формуванні остаточного розрахунку заборгованості.

Саме лише посилання відповідача у процесуальних документах на те, що ним здійснювалися певні платежі, без надання належних доказів їх розміру, призначення та фактичного неврахування позивачем, не може вважатися достатнім доказом неправильності наданого позивачем розрахунку.

Більше того, сам факт здійснення відповідачем платежів не заперечується позивачем та врахований у поданому ним розрахунку заборгованості. Тобто доводи відповідача фактично стосується не самого факту здійснення платежів, а порядку їх зарахування та впливу таких платежів на кінцевий розмір заборгованості.

У зв`язку з цим для спростування розрахунку позивача відповідач мав довести не лише факт здійснення ним платежів, а й те, що конкретні платежі не були враховані позивачем або були зараховані неправильно, а також навести обґрунтований та підтверджений належними доказами розрахунок заборгованості, з урахуванням таких платежів.

Натомість наданий відповідачем контррозрахунок ґрунтується переважно на іншому способі визначення заборгованості та власному тлумаченні порядку зарахування платежів, проте не містить належного документального підтвердження того, що позивачем фактично не враховано конкретні платежі відповідача.

Посилання відповідача на положення статті 534 ЦК України також не є достатнім для висновку про неправильність розрахунку позивача. Застосування встановленої цією нормою черговості погашення має здійснюватися щодо фактично встановлених судом сум заборгованості та платежів, а тому передумовою для її застосування є встановлення самого факту відповідного платежу, його розміру, дати здійснення та складових заборгованості, щодо яких такий платіж підлягає зарахуванню.

Відповідач же не надав доказів, які б дозволяли суду встановити, що позивачем при складанні розрахунку порушено визначену законом або договором черговість погашення саме щодо конкретних платежів відповідача.

При цьому суд звертає увагу, що наявність відмінностей між розрахунками сторін сама по собі не свідчить про неправильність розрахунку позивача. Для спростування такого розрахунку необхідно встановити конкретні арифметичні або методологічні помилки, підтверджені належними доказами. Таких обставин судом не встановлено.

Зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ним відображено рух заборгованості та враховано здійснені відповідачем платежі. Відповідач, посилаючись на інший розмір заборгованості, не довів, що зазначені у розрахунку позивача платежі фактично не були враховані або що їх було враховано двічі, не в повному обсязі чи з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, доводи відповідача про неврахування позивачем здійснених платежів фактично не підтверджені належними та допустимими доказами та зводяться до незгоди з порядком розрахунку заборгованості.

Судом, у свою чергу, перевірено розрахунок заборгованості, наданий позивачем, у взаємозв`язку з умовами кредитних договорів, наданими доказами щодо їх укладення, відомостями про здійснення платежів та іншими матеріалами справи. За результатами такої перевірки суд не встановив обставин, які б свідчили про неврахування позивачем здійснених відповідачем платежів або про неправильність визначення залишку заборгованості.

За таких обставин суд не вбачає підстав для покладення в основу рішення контррозрахунку відповідача, оскільки останній не підтверджений належними доказами та не спростовує розрахунок, наданий позивачем.

Відповідач також заперечує проти стягнення комісії, посилаючись на її нікчемність та зазначаючи, що дії кредитодавця щодо розгляду заявки, прийняття рішення про надання кредиту та оформлення кредиту здійснюються у власних інтересах кредитодавця.

Водночас суд не бере до уваги зазначені заперечення. З умов кредитних договорів, наданих до матеріалів справи, вбачається, що сторонами було погоджено розмір, порядок нарахування та сплати передбачених договором платежів, у тому числі комісії.

Підписавши кредитні договори, відповідач підтвердив своє волевиявлення на укладення таких договорів та погодився з їх умовами в повному обсязі. Доказів того, що на момент укладення договорів відповідач не розумів їх змісту, зокрема умов щодо розміру та порядку сплати комісії, не усвідомлював наслідків їх укладення або був позбавлений можливості ознайомитися з умовами договорів, матеріали справи не містять. При цьому після укладення договорів відповідач не заявляв кредитодавцю про незрозумілість для нього умов договорів чи незгоду з визначеним у них розміром комісії.

Таким чином, саме по собі посилання відповідача на нікчемність умов щодо сплати комісії без належного обґрунтування та без зазначення конкретних обставин, які свідчили б про недійсність відповідних положень договорів, не може бути підставою для відмови у стягненні заявленої позивачем суми комісії.

Враховуючи наведене, суд вважає, що уточнена позивачем сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплачено 2 662,40 грн. судового збору.

Зважаючи на те, що уточнений позов задоволено, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2 662,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі за №362/3912/18 (провадження за №61-15005св19) та від 30.09.2020 року в справі за №201/14495/16-ц (провадження за №61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява за №19336/04, п. 269).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява за №58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується: договором про надання правової допомоги за №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, укладеного між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витягом з акту за №11ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги, відповідно до якого вартість послуг адвоката становить 4 500 грн.; актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги.

Разом з цим, суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

Справа розглядалась в спрощеного позовного провадження з викликом сторін, однак адвокат не приймав участі в судових засіданнях. Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням співмірності виконаної адвокатом роботи, та заявленої суми до стягнення, складності справи.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що, представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише з складення позовної заяви.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 1 500 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Водночас, враховуючи, що уточнені позовні вимоги задоволено судом у повному обсязі, суд не вбачає підстав для покладення на позивача обов`язку щодо відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

У даному випадку позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. За таких обставин саме відповідач є стороною, яка несе судові витрати відповідно до результату розгляду справи, тоді як підстав для покладення на позивача обов`язку з відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу не встановлено.

Суд також не бере до уваги доводи представника відповідача про необхідність стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що після подання відповідачем відзиву позивачем було зменшено розмір позовних вимог.

Зменшення позивачем розміру позовних вимог є правом позивача передбаченим ст. 49 ЦПК України. Отже, реалізація позивачем передбаченого процесуальним законом права на зменшення розміру позовних вимог не може сама по собі розцінюватися як підстава для покладення на нього витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Оскільки у цій справі уточнений позов задоволено в повному обсязі, а відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для відшкодування за рахунок позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 533, 549, 625, 629, 759, 1046-1051 ЦК України, ст. ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. ст. 1, 3, 4, 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис», ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) за №71762352 від 05.04.2025 року та за договором кредитної лінії за №6527257 від 20.08.2025 року в загальному розмірі – 7 945 (сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на правову допомогу – 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ: 43311346, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя О.П. Дьоміна