Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №363/3151/26 — Вишгородський районний суд Київської області

07.10.2026 Справа № 363/3151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Крюкової В.Є.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 25.05.2026), представником позивача - Пархомчуком С.В. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 275288 від 23.01.2025 в розмірі 7592,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а також витрати на понесену правову допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до цього договору факторингу ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 23.01.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №275288 про надання коштів на умовах фінансового кредиту. Договір укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який, як зазначено в позові, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису. За умовами договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором. Сума виданого кредиту становить 4000,00 грн, дата надання кредиту - 23.01.2025, строк кредиту - 90 днів, відсоткова ставка - 0,72 % на добу. Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості становить 7 592,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2 592,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 1 000,00 грн - послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до пункту 1.4 договору. Позивач зазначає, що умовами кредитного договору погоджено обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Проценти нараховуються з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості включно, на залишок заборгованості за кредитом. Кредит надається у безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. На підтвердження видачі кредитних коштів позивач посилається на інформаційну довідку, відповідно до якої 23.01.2025 на картковий рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 перераховано 4000,00 грн. Датою укладення договору є дата перерахування коштів на банківський рахунок клієнта. Також вказує, що на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка станом на дату подання позову залишена без виконання, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість та судові витрати.

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 19.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 03.08.2026 о 12:00, про що повідомлено учасників провадження.

23.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача - Пархомчуком С.В., подано заяву про розподіл судових витрат, у якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн. На підтвердження заявленої суми долучено акт про отримання правової допомоги від 14.07.2026, рахунок, платіжну інструкцію та документи про направлення заяви з додатками відповідачу.

03.08.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій він просив відкласти розгляд справи, призначений на 03.08.2026 о 12:00, надавши йому час подати заперечення щодо позовних вимог.

У зв`язку із неявкою у судове засідання, призначене на 03.08.2026, учасників провадження та, з урахуванням заяви відповідача, розгляд справи було відкладено на 30.09.2026 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

У судове засідання, призначене на 30.09.2026, з`явився відповідач. Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з`явився.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності представника позивача, суд враховує наявність клопотання представника позивача у прохальній частині позовної заяви про розгляд справи без його участі, відсутність підстав, встановлених

статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав. Пояснив, що кредитного договору не укладав та кредитних коштів не отримував. Заперечував підписання ним договору, використання ним номера телефону для оформлення спірного кредиту та належність йому банківської картки, на яку перераховано кошти. Зазначив, що про наявність цього кредиту дізнався лише після отримання через застосунок «Дія» повідомлення про судове засідання, а до цього про таке кредитне зобов`язання йому відомо не було. Вимоги про погашення заборгованості не отримував. Також вказував, що представник позивача мав особисто з`явитися до суду та довести, що саме він уклав договір і отримав кредит. Документальних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав, правом подати відзив на позовну заяву - не скористався.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено таке.

Так, на підтвердження укладення між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 кредитного договору позивачем надано індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №275288 від 23.01.2025 та додаток №1 до нього (а.с. 14-19).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного документа товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 1.2 передбачено строк кредиту 90 днів, при цьому одночасно зазначено дату «05-02-2025». Згідно з пунктом 1.3 за користування кредитом клієнт сплачує 262,8 % річних, із розрахунку 0,72 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

За пунктом 1.4 за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації та довідок, пов`язаних із наданням і обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25 % від суми фінансового кредиту.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 кредит надається у безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, а датою укладення договору є дата перерахування коштів на банківський рахунок клієнта.

За пунктом 3.1 повернення кредиту та сплата процентів здійснюються згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору.

Додаток №1 містить графік розрахунків та загальну вартість кредиту. Датою першого платежу в ньому визначено 05.02.2025, а останнього - 22.04.2025. Загальна сума платежів становить 7 592,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - повернення кредиту; 2 592,00 грн - проценти; 1 000,00 грн - плата, включена до першого платежу за обслуговування кредитної заборгованості. Загальний строк за графіком становить 90 днів.

Розділом 7 договору передбачено порядок реєстрації клієнта, його ідентифікації та верифікації з використанням функціоналу вебсайту та/або системи BankID НБУ за наявності такої можливості.

Зокрема, пунктом 7.4 передбачено надання клієнтом фото з власним ідентифікаційним документом та введення пароля, надісланого на фінансовий номер телефону.

Пунктами 7.9-7.11 визначено порядок отримання індивідуальної частини договору через особистий кабінет, підтвердження згоди з умовами кредитування та підписання договору клієнтом одноразовим ідентифікатором.

Індивідуальна частина договору містить прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 , його РНОКПП, паспортні дані, адресу, номер телефону НОМЕР_2 та номер платіжної картки НОМЕР_1 . У реквізитах клієнта в договорі та додатку №1 зазначено електронний підпис KL5950.

Згідно з довідкою ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» про ідентифікацію (а.с. 11), ОСОБА_1 ідентифіковано товариством, акцепт договору здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. У довідці зазначено одноразовий ідентифікатор KL5950, дату його відправлення 23.01.2025 та номер телефону НОМЕР_2 .

На підтвердження видачі кредиту надано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 28), відповідно до якого 23.01.2025 о 06:34 за платіжною інструкцією A941081B415855CLY275288T2380770 здійснено успішний переказ

4 000,00 грн від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» на платіжну картку № НОМЕР_1 . Номер транзакції - 43760-68453-82714, код авторизації - 04599B, код RRN - 502306691709, призначення переказу - видача кредиту №275288. Емітентом картки зазначено A-BANK.

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1, за умовами якого клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені у реєстрі, а фактор приймає їх та сплачує фінансування (а.с. 20-22).

Відповідно до пункту 4.1 права вимоги переходять до фактора з моменту підписання відповідного реєстру прав вимог.

У витягу з реєстру боржників до договору факторингу зазначено ОСОБА_1 , його РНОКПП, кредитний договір №275288 від 23.01.2025 та заборгованість у розмірі 7592,00 грн, яка складається з 4 000,00 грн основного боргу, 2 592,00 грн процентів та 1 000,00 грн комісії (а.с. 10).

Також позивачем надано платіжні інструкції з відмітками про виконання: №183 від 19.12.2025 на суму 700000,00 грн, №212 від 22.01.2026 на суму 650000,00 грн та №236 від 18.02.2026 на суму 650000,00 грн, за якими ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» перерахувало кошти ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» за договором факторингу №19122025/1 (а.с. 25-27).

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором №275288, складеною ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» (а.с. 9), заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 становить 7 592,00 грн та складається з 4 000,00 грн за тілом кредиту, 2 592,00 грн за процентами і 1 000,00 грн за комісією. У виписці зазначено, що заборгованість не погашена, а нарахування процентів, пені та штрафів позивачем не здійснювалося.

Вимогою від 17.03.2026 позивач повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги та запропонував сплатити 7 592,00 грн протягом 30 днів із дня її отримання (а.с. 8).

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Позовні вимоги обґрунтовані існуванням кредитних правовідносин, до яких підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України про кредит, загальні положення про договір та зобов`язання, а також законодавство щодо укладення договорів в електронній формі.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та він підписаний його стороною чи сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частин третьої, шостої та восьмої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття. Для прийняття пропозиції в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції особа має ідентифікуватися у цій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до його умов та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві отримані кошти у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За статтею 517 ЦК України первісний кредитор повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Вивчивши матеріали позовної заяви, повно і всебічно оцінивши фактичні обставини справи та докази, які мають значення для її вирішення, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, для стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 позивач повинен довести не лише існування документа з умовами кредитування та розрахунок заявленої суми, а й укладення договору саме відповідачем і надання йому кредитних коштів. При цьому відповідач заперечує як вчинення ним дій з укладення договору, так і отримання кредиту, зокрема належність йому картки, на яку здійснено переказ.

Наявність у договорі персональних даних відповідача, номера телефону та запису про електронний підпис KL5950 суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Відсутність власноручного підпису на паперовому примірнику не виключає можливості укладення електронного договору. Водночас сама можливість застосування одноразового ідентифікатора не звільняє від необхідності встановити особу, яка його використала та висловила волевиявлення на укладення договору.

Довідка про ідентифікацію містить твердження первісного кредитора про проведення ідентифікації ОСОБА_1 та відомості про направлення коду на номер телефону. Однак вона не містить результатів перевірки, які дозволяли б установити, що особою, яка фактично звернулася за кредитом та використала цей номер телефону, був саме відповідач. Передбачений розділом 7 договору опис процедури ідентифікації не є підтвердженням її фактичного проходження конкретною особою.

Матеріали справи не містять результатів верифікації за допомогою BankID НБУ, фото клієнта з ідентифікаційним документом, передбаченого пунктом 7.4, або інших відомостей про фактично застосований спосіб перевірки, які б підтверджували особисте оформлення кредиту ОСОБА_1 .

Крім цього, підтвердження ТОВ «ПрофітГід» містить відомості про успішний переказ 4000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , при цьому, у підтвердженні відсутні відомості про прізвище, ім`я, по батькові або РНОКПП власника картки. Зазначення її номера та банку-емітента підтверджує реквізити переказу, але не встановлює особу отримувача коштів.

Доказів того, що вказана картка була емітована на ім`я ОСОБА_1 , що кошти зараховано на відкритий на його ім`я рахунок або перераховано на інший рахунок саме за його розпорядженням, позивач не надав. Повторення номера картки у спірному договорі, особисте підписання якого відповідач заперечує, саме по собі не усуває цієї прогалини у доказуванні. Отже, надане підтвердження засвідчує здійснення переказу, проте у сукупності з іншими матеріалами не є достатнім для висновку про отримання коштів саме відповідачем.

Додана до позову виписка з особового рахунка, складена позивачем, не відображає руху коштів на банківському рахунку отримувача та не містить відомостей, за якими можливо перевірити зарахування кредиту саме ОСОБА_1 . Тому, незалежно від назви цього документа, він не замінює доказів надання кредитних коштів відповідачу.

Договір факторингу, витяг із реєстру боржників та платіжні інструкції підтверджують оформлення відступлення права вимоги між товариствами та розрахунки за ним. Проте внесення відомостей про особу до реєстру боржників не створює у неї кредитного зобов`язання, якщо підстави його виникнення перед первісним кредитором не доведені.

Обов`язок позичальника довести повернення кредитних коштів виникає за умови доведення надання кредиту саме цій особі.

У постанові від 24.06.2026 у справі №286/3618/24 Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, вказав на необхідність належної перевірки доводів щодо верифікації позичальника, належності йому номера телефону, використаного під час укладення електронного договору, та рахунку (платіжного засобу), на який перераховано кредитні кошти. Наведений висновок суд враховує відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач послався на наявність у нього оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додано до позову, однак доказів, які б дозволяли усунути наведені сумніви щодо особи позичальника та отримувача коштів, не надав. Клопотання про витребування доказів належності відповідачу картки та зарахування йому коштів позивачем не подано.

При цьому суд не зобов`язаний вважати доведеною ту обставину, про яку стверджує позивач, лише через відсутність її документального спростування іншою стороною. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Отже, встановивши відсутність достатньої сукупності доказів укладення кредитного договору №275288 від 23.01.2025 саме ОСОБА_1 та отримання ним коштів за цим договором, суд дійшов висновку про недоведеність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованості у розмірі 7592,00 грн, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 205, 207, 512, 514, 517, 525, 526, 626, 628, 629, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 174, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561872, адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач