Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №361/15313/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/6111/25, cправа № 361/15313/25

07.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» жовтня 2026 року м. Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Василишина В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі – ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі – 45 076 грн. 74 коп., сплачений судовий збір у розмірі – 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі – 10 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог зазначається, що 04 січня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна»» та ОСОБА_1 укладено договір № 5223750 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 9 100 грн. 00 коп., на умовах строковості та платності.

Відповідно до п. 1.2 тип кредиту- кредит, сума кредиту складає 9 100 грн. Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 04 січня 2025 року по 30 грудня 2025 року. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному с. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9 100грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Відповідно до реквізитів Договору № 5223750 від 04.01.2025 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «23097».

31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №31/07/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна» від 25.11.2024 року змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.07.2025 року №31/07/2025 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5223750 від 04.01.2025 року загальна сума заборгованості склала 32 627 грн 94 коп. з якої :заборгованість з тіла кредиту – 9 100 грн. 00 коп.;заборгованість за процентами – 18 067 грн. 94 коп.;штрафні санкції – 4 550 грн. 00 коп.;комісії за надання кредиту – 910 грн. 00 коп.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 5223750 від 04.01.2025 року загальною сумою 45 076 грн. 74 коп. яка складається з:

?Заборгованість за тілом кредиту – 9 100 грн. 00 коп.;

?Заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором – 18 067 грн. 94 коп.;

?Заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 144 календарних днів – 12 448 грн. 80 коп.;

?Штрафні санкції – 4 550 грн. 00 коп.;

?Комісія за надання кредиту – 910 грн. 00 коп.

З підстав стягнення позивач звернувся до суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення( виклику) сторін.

16 лютого 2026 року на адресу відповідача направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. У визначений в ухвалі строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням

(викликом) сторін.

Згідно з частиною восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи 04 січня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна»» та ОСОБА_1 укладено договір № 5223750 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 9 100 грн. 00 коп., на умовах строковості та платності.

Відповідно до п. 1.2 тип кредиту- кредит, сума кредиту складає 9 100 грн. Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 04 січня 2025 року по 30 грудня 2025 року. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному с. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9 100грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Відповідно до реквізитів Договору № 5223750 від 04.01.2025 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «23097».

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна» від 25.11.2024 року змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №31/07/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.07.2025 року №31/07/2025 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5223750 від 04.01.2025 року загальна сума заборгованості склала 32 627 грн 94 коп. з якої :

-Заборгованість з тіла кредиту – 9 100 грн. 00 коп.;

-Заборгованість за процентами – 18 067 грн. 94 коп.;

-Штрафні санкції – 4 550 грн. 00 коп.;

-Комісії за надання кредиту – 910 грн. 00 коп.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 5223750 від 04.01.2025 року загальною сумою 45 076 грн. 74 коп. яка складається з:

?Заборгованість за тілом кредиту – 9 100 грн. 00 коп.;

?Заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором – 18 067 грн. 94 коп.;

?Заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 144 календарних днів – 12 448 грн. 80 коп.;

?Штрафні санкції – 4 550 грн. 00 коп.;

?Комісія за надання кредиту – 910 грн. 00 коп.

Відповідно до відповіді № 20.1.0.0.0/7-20260225/0154 від 27.02.2026 року щодо надання інформацію про підтвердження зарахування коштів, Банк підтвердив зарахування 9 100 грн. 00 коп. на рахунок ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями статті 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня

2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня

2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «23097», що свідчить про укладання між сторонами

04.01.2025 року правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Отже, суд вважає, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі

№ 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Таким чином, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості що складає 45 076 грн. 74 коп.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати за сплату судового збору у розмірі - 2 422 грн. 40 коп.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та Адвокатом Столітнім М.М., заявка на виконання доручення до Договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024, відповідно до якого надані такі види допомоги: збір аналіз доказів для подання позовної заяви, складання позовної заяви та подання до суду позовної заяви на загальну вартість 10 000 грн. 00 коп., копію ордеру, виданого адвокату Столітній М.М.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 247, 262-265, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 04 січня 2025 року

№ 5223750 (укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 ) та відповідно до договору факторингу від 31липня 2025 року № 31/07/2025 (укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал») в загальному розмірі – 45 076 (сорок п`ять тисяч сімдесят шість) грн. 74 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : судовий збір у розмірі – 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі – 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (зареєстроване місцезнаходження: 03045, місто Київ, вулиця Набережно- Корчуватська, будинок № 27, приміщення № 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44559822);

відповідач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин