Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №359/3902/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3902/26

Провадження № 1-кп/359/525/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією та використанням дистанційного зв`язку ВКЗ кримінальне провадження № 12026111100000328, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2026, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Брилівка Білоцерківського району Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого 05.12.2017 Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 15.01.2019 Київським апеляційним судом скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, і засудженого направлено для відбування реального покарання; 27.10.2021 Богунським районним судом м. Житомира, на підставі ст. 82 КК України, замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 2 місяці 13 днів; 16.12.2022 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, на підставі ст. 81 КК України, звільнено умовно-достроково на невідбуту частину покарання на строк 11 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

У С Т А Н О В И В:

28.02.2026 ОСОБА_4 , після вживання алкогольних напоїв, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , близько 13 год. 00 хв. вийшов зі своєї квартири, яка знаходиться на третьому поверсі будинку, оскільки почув у середині під`їзду розмову людей. У цей час, у цьому під`їзді, на другому поверсі знаходилися ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (12 років), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (12 років), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (9 років), які прийшли до своєї знайомої ОСОБА_9 , і чекали останню поза межами її квартири АДРЕСА_3 , розмовляючи між собою. Вважаючи, що діти занадто голосно між собою спілкуються, ОСОБА_10 вирішив вчинити щодо них хуліганські дії, бажаючи, щоб вони залишили під`їзд. Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, взяв зі своєї квартири імітаційно-тренувальну гранату з активною чекою «ПІРО-Ф1», яка є піротехнічним засобом, тобто є іншим предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень. У подальшому, вийшов на сходовий майданчик на третьому поверсі, усвідомлюючи, що він знаходиться у загально доступному громадському місці, з особливою зухвалістю, яка виражалася у порушенні спокійного відпочинку, нехтуючи загально прийнятими правилами поведінки у суспільному житті та побуті громадян, які проживають у під`їзді, та дітей, які очевидно для нього знаходилися у під`їзді на другому поверсі, з мотивів явної неповаги до суспільства, привів вказаний піротехнічний засіб у дію, та кинув його в напрямку другого поверху, де знаходились діти, який вибухнув неподалік дітей. Злякавшись вчинених хуліганських дій ОСОБА_10 , малолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 втекли з під`їзду на вулицю.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями скоїв грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням іншого предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, визнав повністю. Зазначив суду, що час, місце і спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання. Крім того просив суд врахувати, те що він раніше приймав участь у бойових діях, у зв`язку з чим не може заснути без вживання алкогольних напоїв. Вище вказані обставини підвищують його роздратованість. Тому коли він почув, як у під`їзді шумлять діти, він вирішив їх налякати, викинувши страйкбольну учбову гранату, в середині якої знаходилася крейда.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_10 і дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу останнього, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_10 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому із застосуванням іншого предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 296 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який раніше судимий; за амбулаторною психіатричною та амбулаторною наркологічною допомогою не звертався; за місцем проживання характеризується негативно, схильний до зловживання алкогольними напоями, порушення громадського порядку, підтримує відносини з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а саме у якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування потерпілим завданого збитку, що підтверджується розписками від законних представників неповнолітніх потерпілих; обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, а також вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, беручи до уваги те, що обвинувачений вчинив умисний тяжкий злочин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією частиною 4 статті 296 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, який усвідомив характер своєї протиправної поведінки і її наслідки, оскільки у судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого – визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування потерпілим завданого збитку, а також думку законних представників потерпілих, які просили суд призначити обвинуваченому не суворе покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України, і з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 , адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Термін дії запобіжного заходу, обраного відповідно до ухвали слідчого судді від 02.03.2026, у вигляді цілодобового домашнього арешту, закінчився. Підстав для обрання запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_10 , суд не вбачає.

У строк відбутого за даним вироком покарання, ОСОБА_10 необхідно зарахувати термін його попередньо ув`язнення – у період з 28.02.2026 (з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України) по 02.03.2026 (обрання запобіжного заходу), у відповідності до ч. 1 ст. 72 КК України, згідно якої один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Також у строк відбутого за даним вироком покарання, на підставі ч. 7 ст. 72 КК України необхідно зарахувати перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом у період з 03 березня 2026 року по 01 травня 2026 року включно, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту, відповідають одному дню позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі викладеного, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.03.2026, на два фрагменти, схожі на уламки від гранати, які поміщені до герметичного номерного пакету серія/номер ВУМ 1005842, необхідно скасувати.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

У строк відбутого за даним вироком покарання, ОСОБА_4 зарахувати термін його попередньо ув`язнення – у період з 28.02.2026 (з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України) по 02.03.2026 (обрання запобіжного заходу), у відповідності до ч.1 ст. 72 КК України, згідно якої один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Також у строк відбутого за даним вироком покарання, на підставі ч. 7 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 3342-ІХ від 23 серпня 2023 року) зарахувати перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом у період з 03 березня 2026 року по 01 травня 2026 року включно, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту, відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення експертизи № СЕ-19/111-26/12103-ВТХ від 20.03.2026, у розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок, за проведення експертизи № СЕ-19/111-26/12111-ХЗ від 11.03.2026, у розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок, а всього стягнути 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.03.2026, на два фрагменти, схожі на уламки від гранати, які поміщено до герметичного номерного пакету серія/номер ВУМ 1005842 – скасувати.

Речові докази у вказаному кримінальному провадженні, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, а саме:

- два фрагменти, схожі на уламки від гранати, які поміщено до герметичного номерного пакету серія/номер ВУМ 1005842; залишки піротехнічних засобів «ПІРО-Ф1» і первинні упакування, які поміщено до полімерного сейф пакету Експертна служба МВС України №6324316, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

- три ножі, які поміщено до полімерного сейф пакету Експертна служба МВС У країни №4102812 – повернути ОСОБА_4 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_11