Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №357/14652/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14652/26

Провадження № 2-а/357/489/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. , розглянувши у порядку письмового провадження, в м.Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Сквирський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № БЦ РТЦК/1/140БП/26 від 08.05.2026, у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України та закриття провадження у справі.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на оскарження постанови, позивач посилається на те, що про факт винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачу стало відомо лише 11.08.2026 року після відкриття стосовно нього виконавчого провадження ВП № 81705070 та застосування заходів примусового виконання. З`ясувавши причину таких обмежень, позивач через застосунок «Дія» виявив інформацію про відкриття виконавчого провадження, після чого звернувся за правовою допомогою до адвоката.

До цього моменту, жодного офіційного повідомлення чи копії постанови позивачу надіслано не було. Також, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився без його участі, що виключало можливість своєчасного ознайомлення із її змістом та реалізації права на захист. Таким чином, позивач не мав жодної об`єктивної можливості дізнатися про існування оскаржуваної постанови раніше 11.08.2026 року, а тому позивач просив поновити строк на оскарження постанови № БЦ РТЦК/1/140БП/26 від 08.05.2026 у справі про адміністративне правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 слідує, що було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та винесено постанову, № БЦ РТЦК/1/140БП/26 від 08.05.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, оскільки установлено, що ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення повістки від 06 квітня 2026 року № 7000200, був оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17 квітня 2026 року на 09 год. 00 хв. щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби (далі -«бойова повістка»), однак не з`явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України. Постанова набрала законної сили 19 травня 2026 року. Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/1878 від 08 червня 2026 року оскаржувану постанову пред`явлено до примусового виконання.

Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки прийнята з порушенням чинного законодавства, законних прав та інтересів ОСОБА_1 .

Також, на обгрунтування своєї позиції про незаконність оскаржуваної постанови, представник позивача посилається на обставину, що протокол про адміністративне правопорушення позивачу не вручався, свій підпис на ньому позивач не ставив, у розгляді справи участі не брав, копію постанови не отримував.

При цьому на теперішній час позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки має чинну відстрочку від призову у зв`язку з бронюванням.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів «Оберіг», відображеними у військово-обліковому документі Позивача, сформованому 13 серпня 2026 року, тип відстрочки Позивача бронювання, строк дії відстрочки до 26 грудня 2026 року. Наведені обставини підтверджують, що на момент звернення до суду позивач має чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та не підлягає призову.

При цьому зазначена обставина наводиться також з метою підтвердження актуального військово-облікового статусу позивача та добросовісного виконання ним військового обов`язку.

Понад те, згідно з військово-обліковим документом позивача, 14 жовтня 2025 року ним було пройдено військово-лікарську комісію, за результатами якої встановлено придатність до військової служби, а 13 жовтня 2025 року ним було своєчасно уточнено дані військового обліку. Наведене свідчить про належне та добросовісне виконання Позивачем обов`язків у сфері військового обліку та відсутність наміру ухилятися від виконання військового обов`язку. Крім того, відповідачем не доведено належного оповіщення позивача про виклик.

Крім того, позивач жодної повістки не отримував, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 17 квітня 2026 року обізнаним не був, а тому був позбавлений можливості як прибути за викликом, так і повідомити про причини неявки. Оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначеного на 08 травня 2026 року, та про його явку чи причини неявки. У зв`язку з цим, підстави для притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП - відсутні.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 головуючим суддею визначено Ярмолу О.Я.

Ухвалою судді від 25.08.2026 року відкрито провадження у даній справі, повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 02.09.2026, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було повернуто суду 07.09.2026.

На час розгляду справи відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не подав жодних заперечень чи клопотань.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом просив поновити строк звернення до суду, оскільки про наявність Постанови № БЦ РТЦК/1/140БП/26 від 08.05.2026, він дізнався 11.08.2026 року, коли вже вчинялися дії з виконання цієї постанови, після чого звернувся за правовою допомогою до адвоката, а з даним позовом позивач звернувся до суду 19.08.026, про що свідчать матеріали справи.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, положення ст. 121, 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд вважає, що у позивача наявні поважні причини пропуску 10-денного строку звернення до суду з даним позовом, оскільки відсутні докази повідомлення про розгляд справи та вручення йому Постанови № БЦ РТЦК/1/140БП/26 від 08.05.2026, в інший період часу, ніж вказує сам позивач, а тому слід поновити процесуальний строк на оскарженя рішення суб`єкта владних повноважень.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до Витягу з Резерв + відносно гр. ОСОБА_1 наявна інформація, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Сквира), має номер в реєстрі «Оберіг», з підтвердженням статусу військового обліку, та пройшов ВЛК 14.10. 2025 року, діє відстрочка (бронювання) до 26.12.2026, дані уточнені 13.10.2025р.

Встановлено, що 08 травня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 виніс постанову щодо визнання винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 25500,00 грн.

Зі змісту цієї постанови слідує, що 08 травня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням з описом вкладення та повідомленням про вручення повістки від 06 квітня 2026 року № 7000200, був оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17 квітня 2026 року на 09 год. 00 хв. щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби, однак не з`явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 20 абз. 5 пп. 1 п. 27, 28, 88 Порядку № 560, оскільки будучи належним чином оповіщеним про його виклик до Відділу, не виконав покладений на нього обов`язок щодо прибуття у зазначені в «бойовій» повістці місце та строк з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби та не повідомив Відділ про причини неявки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії в Україні особливого періоду.

Вказана постанова винесена за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також, зі змісту постанови слідує, що її не вручали позивачу і не направляли поштою.

11.05.2026 старшим державним виконавцем Сквирського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області КМУМЮ України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81705070 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 штрафу у

Норми права, які застосував суд.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція статті 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яким не дотримана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У свою чергу, передумовою для виникнення в особи обов`язку з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є отримання ним повістки про виклик.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який визначає:

- механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

- процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

- організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Відповідно до п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Згідно з п. 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. п. 30-2 - 30-3 указаного Порядку повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть:

централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Пунктом 34 Порядку №560 передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

За правилами пп. 2 п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, законодавець наділив повноваженнями, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки надсилати повістки на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. Така повістка може бути надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних. Належним врученням такої повістки, направленої на адресу місця проживання, зазначену під час уточнення облікових даних, вважається день, визначений у пп. 2 п. 41 Порядку №560.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Таким чином, з системного аналізу зазначених правових норм слідує, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач не подав суду ні відзив на позов, ні докази в спростування позиції позивача, не заперечив позиції сторони позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З встановлених судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 не було належно оповіщено про виклик до відповідача. Оскаржувана постанова не містить інформації про вручення/невручення повістки військовозобов`язаному, а також відсутні докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Зокрема, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається інформація про вручення повістки № 7000200 позивачу (номер/трекінг, дата, копія конверта), так само не зазначено коли і з якою відміткою повернувся лист відправнику.

Таким чином, у розумінні пп. 2 п. 41 Порядку №560, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вищезазначений час.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративний протокол в справі не складався, пояснення у порушника не відбиралися та його права йому не роз`яснювалися.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач викликався до РТЦК .

Суду не надано жодного належного доказу того, що позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи 08 травня 2026 року, що йому було направлено повідомлення про розгляд справи, або що йому було забезпечено можливість реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП. Так само відповідач не надав належних доказів вручення позивачу копії постанови у строки та спосіб, визначені ст. 285 КУпАП.

Суд вважає, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.

Суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем.

З матеріалів справи слідує, що позивач не ухилявся від виконання обов`язків військового обліку та мобілізації, уточнював свої персональні дані та перебував на військовому обліку. При цьому, інформація про нього як про військовозобов`язаного, проходження ВЛК, уточнення даних та наявність відстрочки у зв`язку із бронюванням містилась у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів і відображалась у військово-обліковому документі «Резерв+».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в діях відповідача наявні процесуальні порушення, які ставлять під сумнів законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, а саме: ненадання належної інформації про виклик до ТЦК та СП та відсутність доказів оповіщення позивача. Тому підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови є такою, що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 44, 69, 77, 90, 124, 126, 132, 139, 159, 171, 205, 242, 268, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову № БЦ РТЦК/1/140БП/26 від 08.05.2026 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Сквирський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса місцезнаходження: вул. Слобідська, 3, м.Сквира Київська область, 09001.

Рішення складено та підписано 08.10.2026 року.

СуддяО. Я. Ярмола