Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №356/645/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях,30-А, м. Березань, Київська обл.

Номер провадження 1-кп/356/59/26

Справа № 356/645/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026110000000414 від 22.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Поліське Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Шевченків шлях у м. Березань Броварського району Київської області зі сторони вул. Гагаріна у напрямку вул. Богдана Хмельницького.

Рухаючись у вказаному напрямку, 22 квітня 2026 року, о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на відстані близько 30 метрів від перехрестя вулиць Шевченків шлях та Богдана Хмельницького у м. Березань Броварського району Київської області, у порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі Правила дорожнього руху), відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» не був уважний, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, пункту 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з яким «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, унаслідок чого допустив зіткнення з велосипедом марки «Аіст» під керуванням ОСОБА_6 , яка рухалась у попутному напрямку попереду та перед зіткненням почала переїжджати дорогу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.

При цьому, ОСОБА_6 , керуючи велосипедом марки «Аіст», у порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з якими «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що не буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» перед зміною напрямку свого руху не переконалася у безпеці свого маневру, унаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_4 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови (відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під тверду та м`яку мозкові оболонки та шлуночки мозку із забоєм головного мозку), грудної клітини (перелом ребер зліва з ушкодженням плеври та крововиливом в легеневу порожнину), тазу (перелом обох гілок лонної кістки зліва, перелом крижової кістки, крововилив в клітковину тазу), що ускладнилась крововтратою та шоком, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в КНП «Бориспільська БЛІЛ».

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунту 12.3 Правил дорожнього руху, а водійкою ОСОБА_6 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_4 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав беззаперечно, щиро розкаявся, вказав, що він дійсно в той день їхав на автомобілі на виїзд з м. Березань в сторону танку, побачив велосипедиста коли вже під`їжджав ближче. Людина на велосипеді почала без жодних показань знаків повертати, обвинувачений ОСОБА_4 з`їхав трохи вліво, а велосипедистка почала їхати на автомобіль. Потім вона врізалась в автомобіль та впала. ОСОБА_4 вийшов з автомобіля та побачив, що вона лежить, він її трохи перетягнув з проїжджої частини дороги. В цей час проїжджав по дорозі якийсь чоловік, який і допоміг викликати поліцію та швидку. Згодом, приблизно через півгодини на місце ДТП приїхав батько потерпілої особи по справі, тобто чоловік загиблої.

На запитання прокурора чи визнає ОСОБА_4 свою вину, останній вказав, що визнає та додав, що можливо і можна було якось по іншому вчинити в даній ситуації, але, нажаль, вже нічого змінити не можна.

На запитання свого захисника ОСОБА_5 про те, чи були зі сторони обвинуваченого якісь заходи для примирення, останній розповів наступне. Після того, як відбулось ДТП, він дзвонив до потерпілої ОСОБА_7 та її батька, також до батька приходив додому. Пропонував кошти на лікування. Згодом дізнався про смерть ОСОБА_6 і після цього пропонував матеріальну допомогу. Однак, ніхто ніяких грошей від нього не брав, а знайома сім`ї потерпілої ОСОБА_8 також сказала, що ніяких грошей не потрібно.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що сторона захисту не оспорює фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди 22.04.2026 і кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України. Обвинувачений під час судового розгляду вину визнав, дав показання. Тому захистпросить призначити мінімальне за санкцією основне покарання - 3 роки позбавлення волі, звільнити від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та непризначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Таку позицію захисник обгрунтував тим, що вказана ДТП сталася внаслідок порушень Правил дорожнього руху обома учасниками, форма вини ОСОБА_4 є необережною, умислу на заподіяння шкоди в нього не було, обвинувачений був тверезий, автомобіль був технічно справний, в обвинуваченні немає перевищення швидкості чи виїзду на зустрічну смугу, обставин, що обтяжують покарання, немає, смерть потерпілої є кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 286 КК і в силу ч. 4 ст. 67 КК України не може вдруге враховуватися як підстава для суворішого покарання. Окрім цього наголошував, що ОСОБА_4 характеризують наступні обставини: раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, учасник бойових дій (АТО, 06.11.2017–22.02.2018, в/ч НОМЕР_2 ), що підтверджується посвідченням УБД серії НОМЕР_3 від 12.12.2018, довідкою в/ч НОМЕР_2 ; військовим квитком НОМЕР_4 ; ОСОБА_4 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), пенсіонер, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 ; пенсійним посвідченням НОМЕР_6 , офіційно працює з 12.05.2020 старшим охоронником ПрАТ «АК «Київводоканал», позитивно характеризується з місця роботи та за місцем проживання, є батьком трьох доньок, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання за однією адресою з 01.12.1998 року, доглядає матір ОСОБА_9 - ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), особу з інвалідністю II групи безстроково, ризик повторного правопорушення – низький (0 балів), ризик небезпеки для суспільства – низький, про що зазначено у досудовій доповіді органу пробації від 04.08.2026 року. ОСОБА_4 щиро кається у скоєному, жалкує, що так трапилось, активно сприяв розкриттю органами досудового розслідування даного злочину та швидкому судовому розгляду. Щодо цивільного позову захисник зазначив, що ОСОБА_4 частково його визнає та просить стягнути з нього 50 000 грн. на відшкодування моральної школи потерпілої.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті і визнаних обвинуваченим, та призначити йому покарання у межах санкції інкримінованої статті, з застосуванням положень ст. 75, 76 КК України і з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що смерть її матері - ОСОБА_6 - стала тяжким ударом для її сім`ї, оскільки вона була люблячою дружиною, мамою та бабусею, її батько, вона сама та онуки зазнали значних моральних страждань, а відтак підтримала свій цивільний позов і просила його задовольнити.

22.09.2026 через систему «Електронний суд» захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 було подано письмові пояснення (в порядку 363 КПК України), в яких він просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Не призначати ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Врахуваши думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що 22 квітня 2026 року, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Шевченків шлях у м. Березань Броварського району Київської області зі сторони вул. Гагаріна у напрямку вул. Богдана Хмельницького.

Рухаючись у вказаному напрямку, 22 квітня 2026 року, о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на відстані близько 30 метрів від перехрестя вулиць Шевченків шлях та Богдана Хмельницького у м. Березань Броварського району Київської області, у порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі Правила дорожнього руху), відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» не був уважний, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, пункту 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з яким «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, унаслідок чого допустив зіткнення з велосипедом марки «Аіст» під керуванням ОСОБА_6 , яка рухалась у попутному напрямку попереду та перед зіткненням почала переїжджати дорогу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.

При цьому, ОСОБА_6 , керуючи велосипедом марки «Аіст», у порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з якими «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що не буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» перед зміною напрямку свого руху не переконалася у безпеці свого маневру, унаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_4 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови (відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під тверду та м`яку мозкові оболонки та шлуночки мозку із забоєм головного мозку), грудної клітини (перелом ребер зліва з ушкодженням плеври та крововиливом в легеневу порожнину), тазу (перелом обох гілок лонної кістки зліва, перелом крижової кістки, крововилив в клітковину тазу), що ускладнилась крововтратою та шоком, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в КНП «Бориспільська БЛІЛ».

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунту 12.3 Правил дорожнього руху, а водій кою ОСОБА_6 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, суд визнає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, і вважає, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, є доведеною у повному обсязі.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, поведінку обвинуваченого після вчиненого, яка містить ознаки щирого каяття (вибачення перед потерпілою в судовому засіданні, висловлення жалю з приводу загибелі ОСОБА_6 , спроби добровільно відшкодувати завдані збитки), відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 є пенсіонером за віком, особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії та ветераном війни, що підтверджується відповідними копіями посвідчень (а.с. 80-82). Крім того, відповідно до копії довідки від 07.12.2017 №3551/123 за підписом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 на командному пункті ОСОБА_10 та копії довідки від 26.12.2018 №2307 за підписом командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_11 , ОСОБА_4 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (бойових діях), забезпеченні їх проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях (а.с. 83-84).

ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, про що свідчить вимога по судимостях (а.с. 77).

Обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 78).

Як вбачається з характеристики ОСОБА_4 , наданої депутатом Березанської міської ради ОСОБА_12 , ОСОБА_4 проживає разом з дружиною та двома доньками. ОСОБА_4 в місті Березань проживає з 1999 року, за період проживання, скарг на його поведінку до Березанської міської ради не надходило. ОСОБА_4 має трьох доньок, як батько дуже добрий, вихований, ввічливий та люблячий. Стосунки з сусідами дуже хороші, завжди може прийти на допомогу, підтримати в будь-якій ситуації, не конфліктний, поганих звичок не має, алкоголю не вживає (а.с. 98).

За місцем роботи – ПрАТ «АК «Київводоканал» старший охоронник відділу забезпечення режиму та охорони управління з питань безпеки та забезпечення режиму охорони ОСОБА_4 характеризується таким чином: працює на посаді старшого охоронника відділу забезпечення режиму та охорони управління з питань безпеки та забезпечення режиму охорони з 12.05.2020 по даний час. За час роботи в Товаристві проявив себе як професійний добросовісний та ввічливий працівник. При виконання своїх службових обов`язків, як старшого зміни, проявляє старанність та ініціативу. В складних ситуаціях завжди намагається приймати правильні рішення. Поставлені задачі виконує якісно та вчасно. Вимогливий до себе та своїх підлеглих. За характером спокійний та врівноважений, з колегами по роботі завжди знаходить спільну мову. На прохання колег щодо допомоги завжди йде на зустріч. На вимоги та зауваження керівників завжди реагує адекватно і робить правильні висновки. Вірно розставляє пріоритети, знаходить конструктивні рішення, наполегливий та цілеспрямований, активний та діяльний. Проявляє об`єктивність в оцінці ситуації. Завжди зберігає оптимізм, витримку та позитивне ставлення до роботи та колег. Систематично підвищує свій професійний рівень. У колективі користується повагою та авторитетом. Має яскраво виражені лідерські якості. Шкідливих звичок не має. Порушень трудової дисципліни та техніки безпеки не має (а.с. 99).

ОСОБА_4 є сином ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 52). ОСОБА_9 , відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_7 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та має другу групу інвалідності (а.с. 53). Також, те що ОСОБА_9 є особою з інвалідністю підтверджується копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого (а.с. 54-55).

В порядку ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації склав досудову доповідь за ухвалою суду відносно ОСОБА_4 , у якій вказано, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого в розумінні ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 у розумінні ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання відповідатиме меті покарання, визначеній ст. 50 КК України щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України підставою для застосування цієї норми закону є, зокрема, призначення покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років; переконання суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, яке ґрунтується на сукупності даних про тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інших обставинах справи.

Беручи до уваги думку учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, думку прокурора, зважаючи на сукупність досліджених судом даних про особу обвинуваченого, його відношення до злочину та його наслідків - дають суду можливість дійти до переконання про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування ним покарання, із застосуванням ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд вважає за доцільне покласти на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Тяжкість злочину і його реальних наслідків, відсутність у обвинуваченого судимостей, фактів притягнення до адміністративної відповідальності, позитивна характеристика за місцем роботи, наявність на утриманні матері, яка має інвалідність, ставлення обвинуваченого до скоєного та його наслідків, клопотання обвинуваченого, захисника, позицію сторони обвинувачення, дають суду обґрунтовані підстави для призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання.

У вказаному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

16.07.2026 до суду надійшов відзив на цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у кримінальному провадженні, в якому обвинувачений ОСОБА_4 просив суд даний цивільний позов задовольнити частково у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 450000 гривень просив відмовити (а.с. 42-45).

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 55 КПК України, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Отже, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 набула статусу потерпілої, оскільки внаслідок кримінального правопорушення настала смерть потерпілої ОСОБА_6 , яка є її близькою родичкою, а саме ОСОБА_6 була матір`ю ОСОБА_7 .

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповіднодо Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З огляду на загальні підстави цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за наступних обставин: 22 квітня 2026 року, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Шевченків шлях у м. Березань Броварського району Київської області зі сторони вул. Гагаріна у напрямку вул. Богдана Хмельницького. Рухаючись у вказаному напрямку, 22 квітня 2026 року, о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на відстані близько 30 метрів від перехрестя вулиць Шевченків шлях та Богдана Хмельницького у м. Березань Броварського району Київської області, у порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі Правила дорожнього руху), відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» не був уважний, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, пункту 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з яким «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, унаслідок чого допустив зіткнення з велосипедом марки «Аіст» під керуванням ОСОБА_6 , яка рухалась у попутному напрямку попереду та перед зіткненням почала переїжджати дорогу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. При цьому, ОСОБА_6 , керуючи велосипедом марки «Аіст», у порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з якими «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що не буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» перед зміною напрямку свого руху не переконалася у безпеці свого маневру, унаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_4 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови (відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під тверду та м`яку мозкові оболонки та шлуночки мозку із забоєм головного мозку), грудної клітини (перелом ребер зліва з ушкодженням плеври та крововиливом в легеневу порожнину), тазу (перелом обох гілок лонної кістки зліва, перелом крижової кістки, крововилив в клітковину тазу), що ускладнилась крововтратою та шоком, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в КНП «Бориспільська БЛІЛ». Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунту 12.3 Правил дорожнього руху, а водій кою ОСОБА_6 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Частиною 2 статті 1193 ЦК України встановлено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

З врахуванням перелічених факторів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений ОСОБА_7 розмір відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_4 у розмірі 500 000 грн. є надмірним.

Суд, врахувавши обставини по справі, ступінь вини ОСОБА_4 , грубе порушення водійкою ОСОБА_6 вимог пункту 10.1.ПДР, приходить до висновку, що необхідним та достатнім розміром грошового відшкодування моральної шкоди, за вказаних обставин, є відшкодування обвинуваченим ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 300000 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з ОСОБА_4 документально підтверджені витрати на залучення експерта, що становлять 25512,08 гривень: 4813,60 гривень – витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/111-26/22804-ІТ від 13.05.2026; 4813,60 гривень – витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/111-26/22803-ІТ від 21.05.2026; 7701,76 гривень – витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи транспортно-трасологічних досліджень №СЕ-19/111-26/23738-ІТ від 22.05.2026; 3369,52 гривень - витрати на проведення судової фототехнічної експертизи фотозображень та технічних засобів їх виготовлення №СЕ-19/111-26/24240-ФП від 15.05.2026; 4813,60 гривень - витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод №СЕ-19/111-26/27120-ІТ від 25.05.2026 (а.с. 67-71).

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2026 на речові докази слід скасувати. Долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 286 КК України, керуючись ст. 374 – 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 – 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь держави витрати на проведення:

- судової інженерно-транспортної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/111-26/22804-ІТ від 13.05.2026 у сумі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 копійок;

- судової інженерно-транспортної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/111-26/22803-ІТ від 21.05.2026 у сумі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 копійок;

- судової інженерно-транспортної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/111-26/23738-ІТ від 22.05.2026 у сумі 7701 (сім тисяч сімсот одна) гривня 76 копійок;

- судової фототехнічної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/111-26/24240-ФП від 15.05.2026 у сумі 3369 (три тисячі триста шістдесят дев`ять) гривень 52 копійки;

- судової інженерно-транспортної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/111-26/27120-ІТ від 25.05.2026 у сумі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 копійок.

Скасувати арешт, накладений на речові докази ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2026.

Речові докази:

автомобіль марки ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 належить ОСОБА_13 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), та який знаходиться на території майданчика тимчасового затримання транспортних засобів, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Семенівка, вул. Піщана, 15 – повернути законному володільцю.

велосипед марки «Аіст», який належить ОСОБА_6 , та який знаходиться на території майданчика тимчасового затримання транспортних засобів, за адресою: АДРЕСА_3 – повернути законному володільцю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1