Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №292/803/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/803/26

Провадження № 2/292/632/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Лотуги В. Ф., при секретарі судового засідання Черниш М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2026 року ТОВ "ФК "Кредит-капітал" звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1587473 від 01.05.2024 у розмірі 34046,30 грн та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.05.2024 між ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №1587473 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 6300 грн, зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 1,50% в день.

ТОВ "Слон кредит" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору.

Однак, відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 становить: за тілом кредиту - 6298,98 грн, за відсотками - 25038,32 грн, за штрафом - 2709 грн.

19.03.2025 між ТОВ "Слон кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір факторингу №1903/25, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача.

Ухвалою суду від 17.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги задовільнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

01.05.2024 між ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №1587473 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний".

Згідно умов договору та паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6300 грн, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день. Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 34020 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 40320 грн, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою відсотків річних протягорм всього строку кредиту, відсчотків річних - 9089,90%.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, дата видачі кредиту/дата платежу - 01.05.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, а всього 360 днів, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 6300 грн, щомісячно - 2835 грн, останній місяць - 9135 грн, всього 40320 грн, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту всього 6300 грн, проценти за користування кредитом всього 34020 грн, реальна річна процентна ставка - 9089,90%, загальна вартість кредиту - 40320 грн.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 з яким укладено договір №1587473, ідентифікований ТОВ "Слон кредит". Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора С089, який 01.05.2024 11:11:44 відправлений на номер телефону - НОМЕР_1 .

Згідно листа ТОВ "Пейтек" №20250401-942 від 01.04.2025, останнім на підставі договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 від ТОВ "Слон кредит" 01.05.2024 о 11:36:11 перераховано кошти в сумі 6300 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеного ТОВ "Слон кредит", станом на 19.03.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 34046,30 грн, яка складається із кредиту - 6298,98 грн, відсотків - 25038,32 грн, штрафу/пені - 2709 грн.

19 березня 2025 року між ТОВ "Слон кредит" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит- капітал" (фактор) укладено договір факторингу №1903/25, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов"язань за кредитними договорами. Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно акта приймання-передачі реєстру боржників від 19.03.2025 до договору факторингу №1903-25 від 19.03.2025, ТОВ "Слон кредит" передав, а ТОВ "ФК "Кредит-капітал" прийняв реєстр боржників кількістю 2117, загальна сума заборгованості 63062583,60 грн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1903-25 від 19.03.2025, ТОВ "Слон кредит" відступило ТОВ "ФК "Кредит-капітал" право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором №1587473 від 01.05.2024 в сумі 34046,30 грн, з яких по тілу кредиту - 6298,98 грн, по відсотках - 25038,32 грн, по штрафах/пені - 2709 грн, кількість днів прострочення - 235.

З платіжної інструкції №5434 від 19.03.2025, вбачається, що ТОВ "ФК "Кредит-капітал" здійснило оплату ТОВ "Слон кредит" згідно договору факторингу №1903-25 від 19.03.2025, в сумі 2218575,19 грн.

10.09.2026 ТОВ "Слон кредит" направило ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій вказано, що ТОВ "Слон кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" уклали договір відступлення права вимоги №1903-25 від 19.03.2025 та відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №1587473. У зв"язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов"язань виникла заборгованість в розмірі 34046,30 грн, яку вимагають негайно повернути.

Згідно повідомлення АТ КБ "Приватбанк" №БТ/Е-42055 від 24.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. У період з 01.05.2024 по 06.05.2024 банківську картку № НОМЕР_3 дійсно було зарахування коштів в розмірі 6300 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах

(у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У справі встановлено, що договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЦК України, Закону України "Про електронну комерцію".

ТОВ "Слон кредит" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачу надано кредит в розмірі 6300 грн, який 01.05.2024 перерахований на картковий рахунок відповідача.

У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та кошти не повернув, проценти не сплатив, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 34046,30 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6298,98 грн, за відсотками - 25038,32 грн, за штрафом - 2709 грн.

Суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками та штрафом, виходячи з наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування та передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не більше 1 %.

Судом встановлено, що договір № 1587473 про надання коштів на умовах споживчого кредиту між ТОВ "Слон кредит" та відповідачем укладений 01.05.2024, тобто в період дії вказаного Закону. З огляду на внесені зміни до Закону, визначення відсотків у договорі за користування кредитними коштами та їх подальше нарахування мало б здійснюватись з урахуванням положень п. 5 ст. 8, п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", а саме - за процентною ставкою, яка під час строку кредитування підлягала зміні, а саме по 19.08.2024 не більше 1,5%, а у подальшому по 1%.

Однак, кредитодавцем під час укладення договору та нарахування відсотків положення Закону порушені, оскільки ОСОБА_1 проводилось нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами перехідного періоду за денною відсотковою ставкою в розмірі 1,5%.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти розрахунок яких проведений судом з урахуванням положень Закону України "Про споживче кредитування":

з 01.05.2024 по 21.05.2024 на суму 1984,50 грн., з розрахунку - 6300 грн. (тіло кредиту) х 1,5% (розмір денної процентної ставки) х 21 дні (кількість днів у періоді);

з 22.05.2024 по 26.06.2024 на суму 3401,45 грн., з розрахунку - 6298,99 грн. (тіло кредиту, 22.05.2024 зменшилося) х 1,5% (розмір денної процентної ставки) х 36 днів (кількість днів у періоді);

з 27.06.2024 по 19.08.2024 на суму 5102,17 грн., з розрахунку - 6298,98 грн. (тіло кредиту, 27.06.2024 зменшилося) х 1,5% (розмір денної процентної ставки) х 54 дні (кількість днів у періоді).

з 20.08.2024 по 19.03.2025 на суму 13353,84 грн., з розрахунку - 6298,98 грн. (тіло кредиту) х 1% (розмір денної процентної ставки) х 212 днів (кількість днів у періоді).

З викладеного розрахунку вбачається, що несплачена відповідачем сума процентів за користування кредитними коштами становить 23841,96 грн. (1984,50+3401,45+5102,17+13353,84).

З розрахунку товариства вбачається, що відповідачем було погашено відсотки в розмірі 5480,43 грн, які підлягають відрахуванню з нарахованої заборгованості по відсоткам 23841,96 грн - 5480,43 грн =18361,53 грн.

Крім того, суд не погоджується щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2709 грн, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.

Указом Президента України №№64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст. 66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що штраф за кредитним договором нарахований з 21.06.2024, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.

При зазначених обставинах, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2709 грн, задоволенню не підлягає.

У розрахунку заборгованості зазначено, що відповідачем було сплачено штраф в розмірі 441 грн, а оскільки штраф нараховано неправомірно, тому вони підлягають відрахуванню з заборгованості по відсоткам 18361,53 грн - 441 грн = 17920,53 грн.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, а тому суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 24219,51 грн, з них: за тілом кредиту - 6298,98 грн, за відсотками - 17920,53 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №796 наданих послуг на суму 8000 грн та детальний опис наданих послуг до нього від 10.09.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судових засіданнях.

Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Така позиція суду відповідає і практиці Верховного Суду з даного питання викладена у постановах, зокрема від 28.01.2026 у справі № 925/887/20, згідно якої, суд здійснюючи розподіл витрат, надає оцінку обґрунтованості та пропорційності заявлених стороною позивача вимогам та фактично наданим послугам у суді, що узгоджується з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, яким визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами, та дає право суду як за клопотанням сторони, так і з власної ініціатив зменшити розмір витрат, визначений стороною, надавши оцінку їх обґрунтованості та пропорційності до предмета позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (24219,51/34046,30)х2662,40 = 1893 грн 95 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (код ЄДРПОУ - 35234236, IBAN: НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029) заборгованість за кредитним договором №1587473 від 01.05.2024 в розмірі 24219 (двадцять чотири тисячі двісті дев"ятнадцять) грн 51 (п"ятдесят одна) коп., судовий збір в сумі 1893 (одна тисяча вісімсот дев"яносто три) грн 95 (дев"яносто п"ять) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", знаходиться за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ - 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Суддя В. Ф. Лотуга