Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №380/20436/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/20436/25 пров. № А/857/49074/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Глушка І.В. та Глазька С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Лизак М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2026р. про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування відмови у виплаті грошового забезпечення за безвісти зниклого за особливих обставин військовослужбовця, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Кухар Н.А., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 11 год. 00 хв. 27.08.2026р., м.Львів; дата складання повної ухвали суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2026р. прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2026р. у справі № 380/20436/25 (Т.1, а.с.206-207).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати звіт неналежним і таким, що не свідчить про реальне виконання судового рішення, встановити для відповідача новий строк для подання звіту, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового прийняття звіту відповідача (Т.1, а.с.211-214).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що фактично рішення суду в справі № 380/20436/25 є виконаним лише частково, що унеможливлює прийняття звіту про повне виконання рішення суду.

Зокрема, згідно наказу № 6021/л-АД від 17.08.2026р. призначено виплати за період з 01.02.2025р. до 16.09.2025р., тобто, до дня повноліття позивача. Така позиція відповідача суперечить висновкам суду про навчання позивача та відсутність в нього доходу. Крім того, прийняття наказу вимагає проведення відповідних виплат, однак коштів позивач не отримав.

Відповідач Військова частина НОМЕР_1 скерувала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дотримався вимог процесуального закону, через що ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.14-16).

Також позивач подав заперечення на відзив на апеляційну скаргу (Т.2, а.с.81-83, 85-86), а відповідач скерував додаткові письмові пояснення (Т.2, а.с.87 і на звороті).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2026р. у справі № 380/20436/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026р., позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом № 11896 кп/вих від 03.10.2025р., про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення за безвісти зниклого за особливих обставин батька - військовослужбовця ОСОБА_2 ; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2025р., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено (Т.1, а.с.71-76, 131-139).

Згідно ухвали Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.08.2026р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2026р. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026р. у справі № 380/20436/25.

31.03.2026р. за допомогою системи «Електронний суд» позивач подав до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки суб`єктом владних повноважень вказане рішення суду не виконано (Т.1, а.с.79 і на звороті).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2026р. заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст.382 КАС України в справі № 380/2436/25 задоволено; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду від 06.02.2026р. у справі № 380/2436/25 протягом 15 календарних днів з дати отримання ухвали (Т.1, а.с.81-82).

20.08.2026р. за допомогою системи «Електронний суд» відповідач Військова частина НОМЕР_1 подав звіт про виконання судового рішення, до якої долучив копії наказів командира № 6021А-АД від 17.08.2026р. і протокол № 257/3 від 18.08.2026р. (Т.1, а.с.180-186).

Приймаючи зазначений звіт, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2026р. у справі № 380/20436/25 представником відповідача долучено копію наказу командира військової частини № НОМЕР_2 від 17.08.2026р. та протокол № 257/3 від 18.08.2026р.

Відповідно до вказаних наказу і протоколу призначено ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення, що належить зниклому безвісти військовослужбовцю ОСОБА_2 з 01.02.2025р. по 16.09.2025р. в розмірі 25 %. Крім того, відповідно до п.2 протоколу № 257/3 від 18.08.2026р. відмовлено ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення, що належить зниклому безвісти військовослужбовцю ОСОБА_2 .

Отже, рішення суду виконано, звіт від 20.08.2026р. слід прийняти, підстав для застосування штрафу до керівника відповідача відповідно до ч.5 ст.382-3 КАС України немає.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.ст.382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.ст.382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

В силу приписів ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.382-3 за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами ст.382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), суд має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема, суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення виплати грошового забезпечення, випливає безпосередньо зі змісту ч.ч.2 і 5 ст.382-3 КАС України.

Проаналізувавши доводи відповідача Військової частини НОМЕР_1 , викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, апеляційний суд встановив, що фактично звіту в розумінні вимог ст.382-2 КАС України останній не подав.

Натомість, відповідач подав 20.08.2026р. заяву, до якої долучив копії наказів командира № 6021А-АД від 17.08.2026р. і протокол № 257/3 від 18.08.2026р., із змісту яких неможливо з`ясувати, чи вживалися суб`єктом владних повноважень всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений відповідач при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення тощо.

Водночас, в рішенні суду викладені висновки щодо права ОСОБА_1 на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 (батька позивача), проаналізовано дати звернення позивача із відповідними заявами і враховано факт досягнення позивачем повноліття.

Із поданих відповідачем документів неможливо з`ясувати, як зазначені висновки суду враховано під час виконання рішення суду, хоча ОСОБА_1 наголошує на тому, що останні враховані відповідачем лише частково.

Водночас, питання, які потребують детальнішого роз`яснення суду, можуть бути вирішені в порядку ст.254 КАС України.

З урахуванням викладеного, такі обставини вказують на неповноту звіту, що призводить до неможливості надати правильну оцінку зазначеним у ньому обставинам, визначити перелік дій відповідача, спрямованих на подальше виконання рішення суду, строки виплати позивачу належних сум тощо.

Додатково колегія суддів наголошує на тому, що виконання судового рішення в розглядуваній справі не принесло позивачу бажаного ефекту, порушує принципи адміністративного судочинства як верховенство права, обов`язковість судового рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що поданий звіт про виконання судового рішення не відповідає приписам ч.2 ст.382-2 КАС України.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи зміст поданого звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в справі № 380/20436/25, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що поданий звіт (№ б/н від 20.08.2026р.) є неповним, а його розгляд здійснено судом першої інстанції поверхнево.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини /ЄСПЛ/ право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень.

ЄСПЛ висловив у рішеннях по справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04; «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), заява № 107/1995/613/701) позицію про те, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 20.07.2004р. у справі «Шмалько проти України»).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово зазначав, що невиконання рішень національних судів в Україні - системна проблема (зокрема, справа «Бурмич та інші проти України», заява № 46852/13).

Необхідність максимального забезпечення судом у кожній справі дотримання принципу обов`язковості судового рішення, зумовлено також тим, що невиконання рішень суду призводить до зниження довіри людей до судової влади, а також посилює переконання того, що вирішити спір (правову проблему), використовуючи звернення до суду, є неефективним.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для накладення штрафу на керівника відповідача в порядку ч.3 ст.383-2 КАС України, оскільки під час судового розгляду не встановлено обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, що вказують на ухилення останнього від виконання рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття звіту про виконання судового рішення в справі № 380/20436/25, із прийняттям нового рішення про відмову в прийнятті звіту і встановлення нового строку для подання до суду звіту про виконання рішення.

Звідси, вимоги апелянта підлягають до часткового задоволення (із чітким визначенням рамок строку для подання нового звіту).

Також в порядку ст.139 КАС України правові підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат в цьому апеляційному провадженні є відсутніми.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2026р. про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/20436/25 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у прийнятті звіту (№ б/н від 20.08.2026р.) про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2026р. у справі № 380/20436/25.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 додатковий строк для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2026р. у справі № 380/20436/25 терміном 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

Справу № 380/20436/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяР. М. Шавель

суддіІ. В. Глушко

С. М. Глазько

Дата складання повного судового рішення: 08.10.2026р.