Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №562/1848/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №562/1848/26

Суддя: Довга Ольга Іванівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 562/1848/26 пров. № А/857/44620/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Довга О.І.

судді Запотічний І.І.

Шинкар Т.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

за участю представників сторін:

від позивача Ярмольчук В.С.

від відповідача Буза В.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 липня 2026 року у справі № 562/1848/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови (головуючий суддя Кушнір О.П. м. Здолбунів, Рівненська область, проголошено о 15:10:54 27.07.2026, повне судове рішення складено 30.07.2026),-

В С Т А Н О В И В:

08.06.2026 ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просив:

- скасувати постанову від 01.06.2026 серії ЕНА №7292471 про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликалась на те, що спірною постановою, на підставі ч.1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за порушенням п.31.4.3. «а» Правил дорожнього руху (далі – ПДР) – «керування водієм транспортним засобом, що має несправні зовнішні світлові прилади (темної пори доби), з якими, відповідно до встановлених правил експлуатація його заборонена, переобладнання з порушенням відповідних правил, норм і стандартів».

Позивач не погоджувався зі спірною постановою, вважав її безпідставною, оскільки п.31.4.3 «а» ПДР забороняє експлуатацію транспортних засобів, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Зазначав, що його автомобіль виготовлений для американського ринку, а відтак обладнаний покажчиками повороту червоного кольору. Тобто колір світлових приладів повністю відповідає первинній конфігурації транспортного засобу. Жодного самовільного переобладнання, зміни в конструкціях чи заміни оригінальних ліхтарів не було.

Крім того, зазначав, що його транспортний засіб успішно пройшов сертифікацію та зареєстрований в Україні, а відповідно має допуск до участі у дорожньому русі.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.07.2026 у задоволенні позову відмовлено.

За змістом висновків суду першої інстанції відповідальність за порушення вимог пункту 31.4.3 «а» ПДР настає за керування таким транспортним засобом з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а тому наявність сертифіката відповідності і проходження техогляду не спростовує факту вчиненого порушення щодо користування позивачем автомобілем із попереджувальними сигналами червоного кольору, який не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010.

Не погодившись із висновком суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Помилковість висновків суду першої інстанції позивач обґрунтовує ігноруванням правового значення сертифікації та реєстрації транспортного засобу, яким користувався позивач. Вважає, що у цій справі не встановлено факту втручання позивача у конструкцію, не доведено заміну світлових приладів, а також не встановлено, коли і ким здійснено такі зміни. Зазначає, що автомобіль виготовлений для американського ринку, а відтак обладнаний покажчиками повороту червоного кольору. Тобто колір світлових приладів повністю відповідає первинній конфігурації транспортного засобу. Жодного самовільного переобладнання, зміни конструкціях чи заміни оригінальних ліхтарів не було.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги, вважає їх безпідставними, просить суд відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зі змісту спірної постанови від 01.06.2026 серії ЕНА №7292471, апеляційний суд з?ясував, що 01.06.2026 о 00:12:00 год. в м. Рівне по вул. Соборній БОС 68, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tesla Model S», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого встановлені покажчики повороту червоного кольору, що є порушенням п.31.4.3. «а» ПДР та п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010.

На підставі ч.1 ст.121 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1.5 ДСТУ 3649-2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» -- передні та задні покажчики поворотів повинні бути автожовтого кольору.

Тобто, стандартом прямо забороняється використання покажчиків повороту червоного кольору.

Пункт 9 регламентує порядок користування Попереджувальними сигналами, в тому числі світловими покажчиками повороту.

Згідно п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

У відповідності до п. 1.10 «Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання» затвердженого Наказом МІУ від 17.08.2012 №512 визначено, що індивідуальне затвердження – це сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження – це документ, яким уповноважений орган чи орган сертифікації підтверджує, що окремо взятий КТС чи партія обладнання, які не мають сертифіката типу, відповідають вимогам цього Порядку.

Таким чином, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження є доказом того, що колісний транспортний засіб відповідає вимогам заводу – виробника і країни, у якій буде експлуатуватися, щодо безпеки й екологічності. Сертифікат відповідності на транспортний засіб можливо отримати у тому випадку, якщо стан транспортного засобу і його систем відповідає вимогам, які діють в Україні.

Пунктом 31.4 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме «31.4.3. Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу».

Відповідальність за вчинення вказаного вище правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП настає, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності з якими, відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як передбачено статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тобто, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Доказом вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, про що вказано у спірній постанові, є наданий відповідачем відео.

На відеозаписі зафіксовано факт повідомлення працівником поліції позивачу про те, що покажчики повороту не відповідають державним стандартам, оскільки такі мають бути жовті, а не червоні, з чим позивач погоджується.

Зі змісту як позовної заяви так і апеляційної скарги з`ясовано, що позивач не заперечує факту керування транспортним засобом із покажчиками червоного кольору, однак вважає, що оскільки автомобіль пройшов процедуру державної реєстрації транспортного засобу, відтак у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Щодо покликання на сертифікат відповідності то апеляційний суд наголошує на тому, що сертифікат підтверджує факт відповідності зовнішніх світлових приладів на момент проходження сертифікації. Проходження сертифікації є умовою для реєстрації транспортного засобу.

Разом з тим, предметом спору у цій справі не є питання правомірності реєстрації транспортного засобу, а питання відповідальності особи, яка керувала транспортним засобом, з використанням покажчиків поворотів, які не відповідають вимогам ДСТУ. Суд зазначає, що проходження сертифікації не позбавляє можливості власника транспортного засобу, його користувача можливості внесення конструктивних змін до транспортного засобу, зокрема в частині освітлювальних приладів та покажчиків поворотів чи іншого обладнання, а відтак оцінка правомірність дій позивача здійснюється з врахуванням поточного стану транспортного засобу на момент його використання.

Апеляційний суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення враховуючи походження транспортного засобу та виготовлення його для американського ринку, з огляду на те, що в Україні діють відповідні стандарти та вимоги до транспортних засобів, якими встановлено, що передні та задні покажчики поворотів повинні бути автожовтого кольору. Ринкова орієнтованість та походження авто у цій ситуації значення не має.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач довів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови від 27.01.2026 серії ЕНА №6576015 немає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не зумовлюють висновок про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно приписів ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 липня 2026 року у справі №562/1848/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua