Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №158/3142/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 158/3142/26 пров. № А/857/43693/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Довга О.І.

судді Запотічний І.І.

Шинкар Т.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

представник позивача Якобчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 липня 2026 року у справі № 158/3142/26 за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України (головуючий суддя Костюкевич О.К., м.Ківерці, Волинська область, проголошено 24.07.2026 о 13:01:51),-

В С Т А Н О В И В:

24.07.2026 Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (далі – позивач) звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просило:

- затримати громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та без законних на те підстав перебуває на території України. У базі даних ЦП ДСК «Аркан» відсутні відомості щодо перетину ОСОБА_1 державного кордону України. Будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України згадана особа не вчиняла.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 липня 2026 року у справі № 158/3142/26 позов задоволено частково та ухвалено: затримати громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 4 (чотири) місяці, але не довше моменту виконання рішення про примусове видворення.

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що громадянка російської федерації - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно перебуває на території України, на даний час є неідентифікована, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач і в подальшому може ухилитись від виконання рішення компетентного органу про його примусове видворення до країни походження або третьої країни, що унеможливлює виконання вищевказаного рішення щодо відповідача по справі. Поряд з цим, суд першої інстанції звернув увагу на те, що представник позивача не довів суду наявність обставин, які є досить грунтовними для затримання відповідача строком на 6 місяців.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач вважає, що приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції не врахував усіх значущих обставин справи. Зокрема зазначає, що вона має дійсний національний паспорт громадянки російської федерації, який був вилучений самими ж посадовими особами міграційної служби під час її затримання 21.07.2026. Таким чином, позивач має джерело для її ідентифікації.

Разом з тим, відповідач наполягає на тому, що суд першої інстанції безпідставно проігнорував усні пояснення відповідача про наявність неповнолітніх дітей - громадян України 29.05.2009 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких вона самостійно виховує. Вважає, що ізоляція залишить дітей без жодного піклування.

Відзив на апеляційну скаргу Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області не подало.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримує повністю.

Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області участь повноважного представника у розгляді справи не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Ця обставина не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За змістом протоколу МКМ 019787 від 21.07.2026 про адміністративне правопорушення судом з`ясовано, що 21.07.2026 о 16:30 за адресою: Київська область, село Грузьке, вул. Брусилівська, 97 виявлена громадянка російської федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме – проживала на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. ОСОБА_2 пояснила, що не покинула своєчасно територію України через відсутність коштів на придбання квитків та закінчення терміну дії паспортного документа.

Згідно протоколу №МКМ 000564 від 21.07.2026 про адміністративне затримання за частиною 2 статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянку російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого частиною 2 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення іноземцями та особами без громадянства законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 21.07.2026 №8010100100000938 вирішено примусово видворити з України громадянку російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивами вказаного рішення вказано те, що згадана громадянка перебуває на території України з порушенням Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». У ході перевірки не встановлено коли та яким чином ця громадянка перетнула державний кордон України, оскільки за обліками ЦП ДСК «Аркан» така інформація відсутня. З питань визнання біженкою чи особою, яка потребує додаткового захисту до компетентних органів особа не зверталась, будь яких дій для легалізації факту свого перебування на території України не вживала. Після закінчення дозволеного строку перебування особа територію України не залишила, свідомо порушуючи міграційне законодавство України. Окрім того, в особи відсутні документи, на підставі яких можливо ідентифікувати її особу, та які б надавали право перетину державного кордону для виїзду з України.

Надалі, постановою ПН МКМ 019714 від 22.07.2026 громадянку російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З урахуванням наведених вище обставин Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області подало до суду позов про затримання громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі – Закон № 3773-VI).

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

За змістом ч.1 ст. 23 цього Закону № 3773-VI нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 26 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

За змістом ст. 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Згаданою вище нормою Закону № 3773- VI також передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.

Так, ч.1 згаданої вище статті передбачає, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відповідно до ч.11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

За змістом згаданих вище протоколу МКМ 019787 від 21.07.2026 про адміністративне правопорушення, протоколу №МКМ 000564 від 21.07.2026 про адміністративне затримання, рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 21.07.2026 №8010100100000938, постановою ПН МКМ 019714 від 22.07.2026 громадянку російської федерації апеляційний суд з`ясував, що громадянка російської федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула на територію України у невстановлений спосіб, поза пунктами перетину державного кордону, що підтверджується відсутністю відповідних записів у системі ЦП ДСК «Аркан». Жодних документів, які б зумовлювали легальність перебування на території України згадана громадянка немає. Національний паспорт країни походження, згідно ж її пояснень у протоколі протермінований, відповідно не є тим документом, який може підтверджувати її особу. Закономірно, що в силу відсутності дійсного документа згадана особа не може самостійно покинути територію України.

В сукупності наведені вище обставин зумовлюють висновок про наявність підстав для затримання ОСОБА_1 з метою ідентифікації та вподальшому забезпечення її примусового видворення. У наданих представником ОСОБА_1 свідоцтвах про народження дітей наявна інформація щодо їх батька, одноосібне виховання нею дітей жодним доказом не підтверджується, а відтак факт наявності дітей висновки суду першої інстанції не спростовує.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139, 289 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 139, 229, 243, 272, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ківерцівсього районного суду Волинської області від 24 липня 2026 року у справі № 158/3142/26 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар