Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №260/4510/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/4510/26 пров. № А/857/43464/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виноградівської міської ради Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі №260/4510/26 за адміністративним позовом Виноградівської міської ради Закарпатської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови (головуючий суддя Луцович М.М., м.Ужгород, письмове провадження), -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2026 Виноградівська міська рада (далі – позивач) звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просила:

- скасувати постанову про накладення штрафу від 16.06.2026, прийняту в межах виконавчого провадження №75234371 та зобов`язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №75234371 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 до розгляду справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 (далі – третя особа, ОСОБА_1 )

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою відповідача на нього накладено штраф за невиконання, без поважних причин, рішення суду від 24.11.2023 у справі №260/9701/23.

Позивач з постановою не погоджувався, вважав що добровільно виконав судове рішення, натомість унаслідок протиправних дій державного виконавця, які полягали у виході за межі наданих йому законом повноважень, здійсненні оцінки та аналізу змісту повторної відповіді боржника, її порівнянні з попередньою відповіддю та формуванні власних оціночних висновків щодо належності виконання судового рішення, порушено права Виноградівської міської ради як сторони виконавчого провадження.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що судове рішення підлягає виконанню у спосіб та у порядку визначеними таким рішенням. Разом з тим лист, на який покликається позивач, не містить відповідей на жодне з питань, чітко визначених судом у рішенні від 24.11.2023, а обмежується лише повідомленням про підготовку апеляційної скарги на це рішення, а також формальною відповіддю про притягнення до відповідальності посадових осіб у відповідності до чинного законодавства України.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Виноградівська міська рада подала апеляційну скаргу в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Помилковість висновків суду першої інстанції позивач обґрунтовує покликання на те, що в компетенцію державного виконавця не входить питання тлумачення судового рішення виконавцем та перевіркою змісту відповіді, наданої на виконання цього ж рішення.

Позивач також покликається на власні дискреційні повноваження щодо визначення змісту відповіді на звернення громадянина, що також не враховано судом першої інстанції.

Насамкінець, позивач звертає увагу на те, що судове рішення фактично було виконане у 2024 році, та протягом двох років державний виконавець не прийняв жодного процесуального рішення в межах виконавчого провадження що, на переконання позивача, суперечить вимогам ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасності вчинення виконавчих дій.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідь на апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав відзив, в якому проти вимог скарги заперечив, просить суд у задоволенні скарги відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін. Доводи зводяться до того, що відповідь Виноградівської міської ради Закарпатської області від 04.01.2024 за № 02-08/82 вона не містить всієї інформації щодо якої ОСОБА_1 звертався до позивача. Звернення по суті не розглянуто, висновки рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі № 260/9701/23 не враховані.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із доводами апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Суд з?ясував, що 24.11.2023 рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/9701/23 визнано протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради, щодо ненадання повної відповіді по суті звернення ОСОБА_1 від 25.10.2023, зобов`язано Виноградівську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2023, з врахуванням висновків суду; у задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 25.12.2023.

Надалі - 07.06.2024 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринець О.І., на підставі виконавчого листа №260/9701/23, виданого 15.04.2024 Закарпатським окружним адміністративним судом, відкрив виконавче провадження №75234371. Згідно листа Виноградівську міську раду зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 25.10.2023 з врахуванням висновків суду.

14.06.2024 Виноградівська міська рада Закарпатської області надіслала державному виконавцю заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду від 24.11.2023 у справі №260/9701/23. В заяві було зазначено, що 29.12.2023 Виноградівська міська рада надіслала ОСОБА_1 лист, в якому зокрема, вказала, що міська рада запрошує його до кабінету № 24 Виноградівської міської ради за адресою: пл. Миру, 5, м. Виноградів, для повторного розгляду його заяви від 25.10.2023.

04.01.2024 Виноградівська міська рада надіслала ОСОБА_1 лист, в якому, як стверджувала, повторно розглянула його звернення № ЛА-16314361 від 25.10.2023.

Також Виноградівська міська радою повідомила про відшкодування ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

16.06.2026 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринець О.І. виніс постанову про накладення штрафу на боржника - Виноградівську міську раду Закарпатської області у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №260/9701/23 без поважних на те причин.

З постановою відповідача позивач не погодився, відтак звернувся в суд з відповідним позовом.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Положеннями ст.370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.

Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.

Підставою для прийняття спірної постанови є невиконання позивачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №260/9701/23. З цим висновком відповідача позивач не погоджується, оскільки вважає, що рішення таке виконав добровільно, а відповідач не вправі надавати оцінку рішенням позивача, оскільки такі приймаються в межах дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування.

Зі змісту тексту судового рішення від 24.11.2023 у справі №260/9701/23 ОСОБА_1 звернувся до Виноградівської міської ради (звернення ЛА-16314361 від 25.10.2023) та просив призначити перевірку за фактом неналежного виконання посадових обов`язків. Виноградівська міська рада надала відповідь, однак в такій ОСОБА_1 не отримав мотивованої інформації щодо питань порушених у його зверненні, а тому вважав вказану бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

За змістом висновків Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №260/9701/23 Виноградівська міська рада залишила поза увагою порушені у зверненні позивача питання щодо надання інформації щодо інформування про посадову особу, яка прийняла рішення про відмову у наданні інформації по його зверненню від 03 серпня 2023 року № ЛА-15960669 та хто, та за яких обставин має право притягнути до відповідальності посадову особу за протиправну відмову у наданні інформації. Тобто, заява ОСОБА_1 по суті залишились не розглянутою, рішення по ній фактично прийнято не було, чим було допущено протиправну бездіяльність та порушено конституційне право позивача в одержанні обґрунтованої відповіді по суті, з питань викладених у зверненні.

Згідно резолютивної частини згаданого вище судового рішення Виноградівську міську раду зобов?язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2023 з врахуванням висновків суду.

Отже, у мотивувальній частині вказаного рішення суд конкретно визначив які саме питання - звернення ОСОБА_1 від 25.10.2023 (№ ЛА-16314361) залишились без відповіді по суті. При цьому, згідно резолютивної частини цього рішення, Виноградівську міську раду Закарпатської області зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2023 саме з врахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Як на підтвердження виконання згаданого вище рішення та відповідно закриття виконавчого провадження позивач покликається на зміст листа, надісланого позивачу 04.01.2024 щодо повторного розгляду його звернення № ЛА-16314361 від 25.10.2023. Так, у цьому листі зазначено про право ОСОБА_1 оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку, зокрема, через звернення до відповідних судів чи вищестоячих органів (в разі наявності таких). Проінформовано, що рішенням суду 24.10.2023 визнано протиправною відмову Виноградівської міської ради у наданні інформації по зверненню ОСОБА_1 , разом з тим рішення суду не набрало законної сили та Виноградівська міська рада готує апеляційну скаргу. З урахуванням наведеного Виноградівська міська рада не може надати відповіді на запитувану заявником інформацію. Водночас, щодо питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, повідомлено що таке здійснюється у відповідності до чинного законодавства України.

В контексті змісту згаданого вище листа апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності відповідей на жодне з питань, чітко визначених судом у рішенні від 24.11.2023 у справі №260/9701/23. Натомість в листі зазначено лише про підготовку апеляційної скарги на це рішення, та формальною відповіддю про притягнення до відповідальності посадових осіб у відповідності до чинного законодавства України.

Покликання позивача на дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, при наданні відповіді на звернення ОСОБА_1 , суд вважає недоречним, оскільки ці повноваження не надають суб?єкту владних повноважень ігнорувати предмет заяви та порушені ними питання. Дискреція передбачає право суб?єкта діяти, приймати мотивоване рішення на власний розсуд, однак в межах повноважень та компетенції, з дотриманням чинного законодавства, а не шляхом формального підходу. Більше того, у спірній ситуації не може й бути мови про дискрецію, оскільки виконання судового рішення, яким чітко визначено предмет обов`язкової відповіді, не є дискреційним повноваженням, а є прямим обов`язком боржника у виконавчому провадженні.

Безпідставними також є покликання позивача на перевищення державним виконавцем службових повноважень, оскільки висновок державного виконавця про невиконання рішення суду ґрунтується на об`єктивному зіставленні тексту документа, наданого боржником на виконання рішення суду, із текстом такого рішення.

Таким чином висновок суд першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

За правилами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Виноградівської міської ради Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі №260/4510/26– без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар