Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №600/801/26-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/801/26-а Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

08 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №600/801/26-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2026 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №241670085283 від 05 травня 2026 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи, відображений у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 04 листопада 1988 року, а саме: період роботи з 31 серпня 1988 року по 29 серпня 1989 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 грудня 2025 року про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою, в якій вона просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені під час повторного розгляду заяви на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі №600/801/26-а, у частині неналежного врахування правових висновків суду;

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.08.2026 №241670085283 у частині, в якій воно прийняте без належного та повного врахування висновків суду, викладених у рішенні від 02.06.2026, та без належного обґрунтування визначеного ПФУ спеціального стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням усіх правових висновків, викладених у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі №600/801/26-а та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026;

- під час повторного розгляду зобов`язати відповідача надати повний та перевірюваний розрахунок стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, із зазначенням кожного періоду роботи, його тривалості та правової підстави для його зарахування;

- окремо визначити та зазначити розрахунок спеціального стажу станом на 11.10.2017, а також надати правову оцінку періодам роботи після 11.10.2017, у тому числі періоду роботи до 04.02.2025;

- при повторному розгляді врахувати правові висновки суду щодо застосування пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 та положень пункту 2-1 і пункту 16 розділу XV Закону України №1058-IV;

- надати чітке правове та фактичне обґрунтування визначення спеціального стажу у розмірі 26 років 2 місяців 10 днів, із зазначенням усіх періодів, які сформували цей показник;

- при повторному розгляді надати належну правову оцінку моєму зверненню до ГУ ПФУ від 23.07.2026 про виконання судового рішення з урахування дати первинного звернення за призначенням пенсії 06.05.2025;.

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі №600/801/26-а;

- відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк;

- у звіті про виконання судового рішення зобов`язати відповідача зазначити результати повторного розгляду заяви, повний розрахунок спеціального стажу, розрахунок стажу станом на 11.10.2017, оцінку періодів роботи після цієї дати, правові підстави прийнятого рішення та належне виконання всіх висновків суду.

В обґрунтування підстав звернення до суду з цією заявою позивач (її представник) вказала, що після набрання законної сили рішення суду справі №600/801/26-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області ухвалено рішення від 04 серпня 2026 року №241670085283, яким повторно розглянуто заяву позивача та додані до неї документи, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 31 серпня 1988 року по 29 серпня 1989 року, однак визначивши повторно тривалість стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, 26 років 2 місяці 10 днів, відмовивши при цьому у призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.

Дослідивши зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 04 серпня 2026 року №241670085283, представник позивача виявила, що таке не містить жодних відомостей про порядок розрахунку стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, а також правових підстав зарахування/не зарахування певних періодів роботи до такого стажу.

Наведені обставини, на думку позивача (її представника), свідчать про неналежне виконання пенсійним органом рішення суду у справі №600/801/26-а, оскільки при його виконанні суб`єкт владних повноважень був зобов`язаний здійснити повний розгляд питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах, а не формально приймати інше рішення з повторенням попереднього висновку про відсутність необхідного спеціального стажу.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити заяву.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року №600/801/26-а, фактично, виконано відповідачем у межах покладених на нього зобов`язань шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за результатами якого до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи з 31 серпня 1988 року по 29 серпня 1989 року згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 04 листопада 1988 року та прийнято нове рішення від 04 серпня 2026 року №241670085283. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній справі.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" №1403-VIII від 2 червня 2016 року примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Поряд з цим, виконуючи функцію, закріплену у статті 129-1 Конституції України, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.

Зокрема, відповідно до частини першої-другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

Таким чином, нормами процесуального закону визначено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, серед яких: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду цього звіту, як можливий варіант накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф за невиконання чи неналежне виконання рішення суду (ст.ст.382-382-3 КАС України), та 2) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, та, як спосіб судового реагування на такі дії - винесення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу (ст.383 КАС України).

При цьому, встановивши статтями 382-382-3, 383 КАС України різні (відмінні один від іншого) способи судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець визначив й відмінну процесуальну форму реалізації прав зацікавленої особи на подання заяв (клопотань) про їх здійснення, а також різний порядок прийняття та розгляду таких заяв.

Зокрема, відповідно до ч.1, 5, 6 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Крім того, згідно із ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави для здійснення судового контролю, передбаченого частинами п`ятою, шостою статті 382 цього Кодексу, і у разі необхідності у резолютивній частині також вказує про здійснення судового контролю, передбаченого частинами п`ятою, шостою статті 382 цього Кодексу (ч.6 ст.246 КАС України).

Отже, встановлення такого способу судового контролю за виконанням рішення суду як зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача, поданим як до ухвалення рішення у справі, так і після ухвалення на стадії його виконання.

Спеціальних вимог до змісту заяви, поданої в порядку ст.382 КАС України процесуальний закон не містить, що передбачає застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), визначених статтею 167 КАС України.

Разом з тим частиною другою, третьою, п`ятою статті 383 КАС України передбачено чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача на виконання рішення суду, а також наслідки їх недотримання (повернення заяви заявнику).

Крім того, строків для подання заяви на підставі статті 382 КАС України після ухвалення судового рішення не установлено, а тому, виходячи з мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.

Своєю чергою, статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч.4 ст.383 КАС України). При цьому наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику.

Також, судові рішення, які приймаються за результатом розгляду заяв, передбачених статтями 382-382-3, 383 КАС України, є різними.

Зокрема, розглядаючи заяву в порядку ст.382 КАС України, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття звіту, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень або встановлення нового строку для подання звіту, а за результатом розгляду заяви в порядку ст.383 КАС України суд приймає рішення про залишення її без задоволення або постановляє окрему ухвалу на підставі положень ст.249 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що встановлення статтями 382-382-3, 383 КАС України різних способів судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі передбачає і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що статті 382 та 383 КАС України є взаємовиключними на одному етапі процесу. Одночасне прохання встановити контроль (ст.382) та визнати дії протиправними (ст.383) суперечить логіці процесу, оскільки для ст.383 вже має бути зафіксований та доведений факт протиправної бездіяльності.

Однак заявник вказаної обставини не врахував та подав до суду заяву про вжиття заходів судового контролю, в якій одночасно об`єднав питання, передбачені як статтею 382 КАС України, так і статтею 383 КАС України, що процесуально недопустимо, враховуючи вищенаведені мотиви суду та дійсний зміст і призначення процесуальних норм, якими регулюються відповідні питання, пов`язані з виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Зазначений недолік заяви, на переконання колегії суддів, не є формальним, унеможливлює її розгляд по суті та в силу приписів ч.2 ст.167 КАС України та ч.5 ст.383 КАС України, які у даному випадку підлягають застосуванню, є підставою для повернення заяви без розгляду.

Разом з тим, суд першої інстанції наведеного не врахував, чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відтак на підставі положень п.4 ч.1 ст.317 КАС України ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.09.2026 підлягає скасуванню, а заява позивача, подана в порядку ст.ст.382, 383 КАС України, - поверненню без розгляду.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою про вжиття заходів судового контролю за виконання рішення суду у цій справі з урахуванням вищевказаних висновків суду, тобто із окремими заявами в порядку ст.382 КАС України (із заявленням відповідних вимог про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в тій чи іншій частині), та із заявою в порядку ст.383 КАС України (із заявленням вимог про визнання рішень, дій або бездіяльності відповідача, вчинених на виконання судового рішення, протиправними).

За правилами, передбаченими частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом з тим, оскільки судових витрат, які б підлягали розподілу за результатами апеляційного перегляду не встановлено, питання про їх розподіл не вирішується.

Керуючись ст.ст. 167, 315, 317, 322, 325, 328, 382-382-3, 383 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року у справі №600/801/26-а скасувати.

Заяву позивача, подану в адміністративній справі №600/801/26-а в порядку статей 382, 383 КАС України, повернути без розгляду особі, яка її подала.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 жовтня 2026 року

ГоловуючийКапустинський М.М.

СуддіШидловський В.Б. Сапальова Т.В.