Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №240/23410/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23410/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

08 жовтня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 08.07.2024 по 23.07.2024, з 20.08.2024 по 05.09.2024 та за періоди відпустки за станом здоров`я з 24.07.2024 по 10.08.2024, рекомендованою довідкою ВЛК від 25.07.2024 № 18648, та за період відпустки з 06.09.2024 по 05.10.2024, рекомендованою довідкою ВЛК від 04.09.2024 № 6265;

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 08.07.2024 по 23.07.2024, з 20.08.2024 по 05.09.2024 та за періоди відпустки за станом здоров`я з 24.07.2024 по 10.08.2024, рекомендованою довідкою ВЛК від 25.07.2024 № 18648, та за період відпустки з 06.09.2024 по 05.10.2024, рекомендованою довідкою ВЛК від 04.09.2024 № 6265.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 , яка згідно з пунктом 1.5 наказу Міністерства оборони України від 22.07.2017 № 280 (в редакції від 22.04.2021 № 104) "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних сил України" та рішення помічника командувача - начальника фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.08.2023 року № 737/1/2627 у період із 01.02.2024 по 30.12.2024 перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до Директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.10.2024 №321/94/дск, Військова частина НОМЕР_2 розформована з 31.12.2024, найменування та ідентифікаційний код анульовані 30.12.2024. Правонаступником Військової частини НОМЕР_2 є Військова частина НОМЕР_1 . Вказана інформація викладена у листі Військової частини НОМЕР_1 № 5154 від 19.05.2025, який долучений до матеріалів справи представником позивача.

За змістом довідки про обставини травми № 1529 від 03.06.2023 позивач 28.05.2023 близько 05 год 20 хв поблизу населених пунктів с. Громячка та с.Леонівка Чернігівської області під час виконання бойового завдання, отримав мінно-вибухову травму, внаслідок наїзду автомобілю на вибуховий пристрій, внаслідок чого отримав поранення. Позивач, який перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилеті, шоломі кулезахисному) і без ознак алкогольного сп`яніння, за відсутності ознак протиправної поведінки, зазнав ураження в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуваня збройних агресій російської федерації, з виконання обов`язків військової служби, яке пов`язане із захистом Батьківщини. Довідка видана на підставі наказу командира (начальника) Військової частини НОМЕР_2 № 123 від 28.05.2023.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 18648 від 25.07.2024 отримане поранення позивача пов`язана із захистом Батьківщини.

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого позивач проходив стаціонарне лікування: з 08.07.2024 по 23.07.2024; з 20.08.2024 по 05.09.2024.

Також, як зазначає представник, позивач з 24.07.2024 по 10.08.2024 та з 06.09.2024 по 05.10.2024 за рекомендацією ВЛК перебував у відпустці за станом здоров`я.

Представник вважаючи, що під час перебування на лікуванні з 08.07.2024 по 23.07.2024; з 20.08.2024 по 05.09.2024 та у відпустці по хворобі з 24.07.2024 по 10.08.2024 та з 06.09.2024 по 05.10.2024 позивачу безпідставно не нарахована та не виплачена у належному розмірі додаткова винагорода встановлена Постановою № 168 зверунувся із запитом від 22.10.2024 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив здійснити відповідні нарахування та виплату такої винагороди.

У відповідь на запити Військова частина НОМЕР_2 листом №3178 від 04.11.2024 повідомила про відсутність підстав для здійснення донарахування додаткової винагороди встановленої Постановою № 168, посилаючись на положення п.11 ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991, якою передбачено, що загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.

Таку бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 позивач вважає протиправною, а тому його представник звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постанова № 168 передбачала у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів військовослужбовцями права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил передбачала отримання додаткової винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.

У контексті наведеного відслідковується, що сам факт виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою № 168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.

За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.2022 абзацом 8 пункту 10 якого передбачені підстави, наявність яких позбавляє права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 в розмірі 100 000 грн чи 30 000 грн.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 п.1 Постанови № 168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови № 168 відслідковується встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.

Отже, як вже зазначалося, відповідно до положень Постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з приводу виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 та грошового забезпечення у збільшеному до 100 000 грн розмірі у період проходження лікування з 08.07.2024 по 23.07.2024; з 20.08.2024 по 05.09.2024 та за період відпустки по хворобі з 24.07.2024 по 10.08.2024 та з 06.09.2024 по 05.10.2024.

Згідно матеріалів справи, зокрема довідка Військової частини НОМЕР_2 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтво) № 1529 від 03.06.2023 позивач 28.05.2023 отримав поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини, у зв`язку із чим проходив стаціонарне лікування:

- з 08.07.2024 по 23.07.2024 (виписка № 1814 від 23.07.2024 видана Центром інноваційних медичних технологій НАН України);

- з 20.08.2024 по 05.09.2024 (виписка № 608522 від 05.09.2024 видана Державною установою "Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України");

Представника позивача посилається на те, що позивача перебував у відпустці по хворобі у період:

- з 24.07.2024 по 10.08.2024 на підставі довідки військово-лікарської комісії № 18648 від 25.07.2024, за змістом якої рекомендовано відпустку для лікування після травми на 30 календарних днів;

- з 06.09.2024 по 05.10.2024 на підставі довідки військово-лікарської комісії № 6265 від 04.09.2024, виданою Державною установою "Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України". За рекомендаціями викладеними у такій довідці, рішенням військово-лікарської комісії рекомендовано надати відпустку на 30 календарних днів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач дійсно проходив лікування, у зв`язку із отриманим пораненням під час захисту Батьківщини у період з 08.07.2024 по 23.07.2024 та з 20.08.2024 по 05.09.2024. Також у період з 24.07.2024 по 10.08.2024 та з 06.09.2024 по 05.10.2024 перебував у відпустці по хворобі.

Враховуючи встановлені обставини справи, обидві необхідні умови, в даному випадку пов`язаність травми із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці по хворобі внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини (перебування у відпустці за станом здоров`я), у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами, складеними на позивача, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, згідно листа Військової частини НОМЕР_2 № 3178 від 04.11.2024 підставою для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди за лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини у період з 08.07.2024 по 23.07.2024, з 20.08.2024 по 05.09.2024 та у періоди відпустки за станом здоров`я з 24.07.2024 по 10.08.2024, слугувало обмеження встановлене п.11 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" стосовно загального часу безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення, зокрема який не може перевищувати 12 місяців поспіль.

Відповідно до п.11 ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Аналіз положення п.11 ст.10-1 Закону № 2011-XII дає підстави для висновку, що загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль, однак висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

При цьому згідно довідки № 3177 від 04.11.2024 про грошове забезпечення, позивачу у період з квітня 2023 року по липень 2024 року нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода з розрахунку 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, враховуючи обмеження щодо загального безперервного лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення.

Однак, матеріали справи містять висновки військово-лікарських комісій від 25.07.2024 №18648 та від 04.09.2024 № 6265.

За висновками військово-лікарської комісії викладеними у довідці від 25.07.2024 №18648 після проведеного медичного огляду позивача (25.07.2024), як стан після видалення метафіксатора з правої стопи (15.07.2024) з приводу артродезу (29.01.2024), що відбувся першого заплесно-плесневого суглобу після МВТ (28.05.2024) з больовим та набряковим синдромом при тимчасовому порушенні функцій та якими та на підставі ст.81 графи ІІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ позивач потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.

Крім цього, за висновками викладеними військово-лікарською комісію у довідці від 04.09.2024 № 6265 після проведеного медичного огляду позивача (04.09.2024): стан після оперативного лікування (дата операції - 21.08.2024). Видалення екзостоза тіла 2 плесневої кістки правої стопи, проведеного з приводу: Наслідки інших переломів нижньої кінцівки; Наслідки МВТ (підрив у машині) обох н/к (28.05.2023); набута двобічна порожиниста деформація стоп, перевантажувальний перелом голівки 2-ої плесневої кістки правої стопи, стан після артродезу 1-го заплесно-плесневого суглоба, наявність зломаних металофіксаторів. Невірно консолідований перелом 1-3 плесневої кістки лівої стопи. Статико-динамічні порушення середнього ступеню. Згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 відноситься до тяжких травм. Відповідно до ст.81 графи І3 Розкладу хвороб, графи ТДВ позивач потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи містять висновки військово-лікарської комісії від 25.07.2024 №18648 та від 04.09.2024 № 6265, якими підтверджено потребу у тривалому лікуванні, що у свою чергу є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Проте згідно довідки № 3177 від 04.11.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , яка надана Військовою частиною НОМЕР_2 на адвокатський запит у спірний період позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду.

Проаналізувавши вищевказану інформацію, яка наявна в матеріалах справи, слідує висновок, що додаткова винагорода у зв`язку із стаціонарним лікуванням у період з 08.07.2024 по 23.07.2024 та з 20.08.2024 по 05.09.2024 та за перебування позивача за станом здоров`я у відпустці у період з 24.07.2024 по 10.08.2024 та з 06.09.2024 по 05.10.2024 безпідставно не нарахована та не виплачена, оскільки за висновками військово-лікарської комісії наявні у позивача потреби у тривалому лікуванні, що є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позивачу підлягає донарахуванню та виплаті додаткова винагорода передбачена Постановою №168 за період з 08.07.2024 по 23.07.2024 та з 20.08.2024 по 05.09.2024 та за перебування позивача за станом здоров`я у відпустці у період з 24.07.2024 по 10.08.2024 та з 06.09.2024 по 05.10.2024.

При цьому доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки, у зв`язку з чим відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийВатаманюк Р.В.

СуддіКурко О. П. Боровицький О. А.