Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №600/1887/24-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1887/24-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш Віталій Олександрович

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

08 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, збільшеної до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 11 січня 2023 року по 04 квітня 2023 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зазначену додаткову винагороду за вказаний період.

19 січня 2026 року представник позивача звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про його виконання.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у встановленні судового контролю, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що позивачем не надано доказів невжиття державним виконавцем належних заходів щодо примусового виконання рішення суду та не доведено вичерпання передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» порядку виконання судового рішення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Положеннями статей 382–382-3 КАС України передбачено спеціальний процесуальний механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

За змістом статті 382 КАС України суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або з власної ініціативи може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

При цьому відсутність виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду судом питання про встановлення судового контролю.

Отже, механізм судового контролю, передбачений КАС України, та примусове виконання судового рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є самостійними правовими процедурами, які мають спільну мету — забезпечення реального виконання судового рішення, однак застосування судового контролю не поставлено законом у залежність від попереднього вичерпання особою всіх передбачених законом заходів виконавчого провадження.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що КАС України не містить вимоги щодо обов`язкового попереднього відкриття виконавчого провадження або вичерпання всіх передбачених законодавством заходів примусового виконання як передумови для застосування судового контролю.

Застосування судового контролю не залежить від того, чи відкрито виконавче провадження та чи пред`явлено виконавчий документ до примусового виконання. Звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України та процедура примусового виконання судового рішення є окремими, самостійними процедурами, які можуть застосовуватися одночасно.

Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що метою судового контролю є не дублювання функцій органів державної виконавчої служби, а безпосереднє процесуальне стимулювання суб`єкта владних повноважень, на якого судовим рішенням покладено відповідний обов`язок, до його належного та своєчасного виконання.

Вимога до особи, на користь якої ухвалено судове рішення, довести вичерпання всіх заходів його примусового виконання як умови встановлення судового контролю необґрунтовано перекладає на таку особу тягар забезпечення виконання судового рішення та фактично звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку пояснити суду причини невиконання рішення і повідомити про вжиті ним заходи щодо його виконання.

На початковій стадії вирішення питання про встановлення судового контролю предметом оцінки суду є наявність об`єктивних обставин, які дають достатні підстави для сумніву у належному та своєчасному виконанні судового рішення. На цьому етапі суд не зобов`язаний остаточно встановлювати протиправність поведінки суб`єкта владних повноважень при виконанні рішення.

З огляду на наведене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність доведення позивачем того, що державним виконавцем не вжито належних заходів, а також про необхідність попереднього вичерпання загального порядку виконання судового рішення.

Крім того, суд першої інстанції фактично пов`язав можливість встановлення судового контролю з доведенням протиправних дій чи бездіяльності під час виконання судового рішення.

Однак такий підхід не відповідає правовій природі механізмів судового контролю, передбачених КАС України. Зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, є різними формами судового контролю, які мають самостійні процесуальні підстави та не можуть ототожнюватися.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду ухвалено 03 березня 2025 року.

11 квітня 2025 року представник позивача звертався до Військової частини НОМЕР_1 з питання його виконання.

18 червня 2025 року судом видано виконавчий лист.

У відповіді від 08 вересня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 фактично підтвердила, що присуджені позивачу кошти не виплачені, та повідомила, що виконання судового рішення буде здійснено після надходження відповідного фінансування.

13 жовтня 2025 року за заявою стягувача відкрито виконавче провадження.

Проте станом на час звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю та постановлення оскаржуваної ухвали доказів повного виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року матеріали справи не містили.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили та яким на суб`єкта владних повноважень покладено конкретний майновий обов`язок на користь позивача, протягом тривалого часу залишалося невиконаним.

Наведені обставини є достатніми об`єктивними підставами для застосування передбаченого статтею 382 КАС України механізму судового контролю.

Посилання Військової частини НОМЕР_1 на необхідність отримання відповідного фінансування не усуває обов`язковості судового рішення та саме по собі не є підставою для відмови у встановленні судового контролю.

Наявність об`єктивних фінансових чи інших обставин, які, на думку боржника, перешкоджають негайному виконанню рішення, може бути предметом оцінки суду під час розгляду звіту про виконання рішення. У такому звіті суб`єкт владних повноважень має зазначити конкретні причини невиконання судового рішення, вжиті ним заходи, наявні перешкоди, прогнозований строк їх усунення та строк повного виконання судового рішення.

Отже, встановлені у справі обставини свідчать не лише про формальну наявність невиконаного судового рішення, а й про достатні підстави для висновку щодо необхідності застосування додаткового процесуального механізму, спрямованого на забезпечення його реального виконання.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, унаслідок чого безпідставно відмовив у встановленні судового контролю.

Водночас колегія суддів не вбачає необхідності направляти заяву ОСОБА_1 для нового розгляду до суду першої інстанції.

Обставини, необхідні для вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, встановлені та підтверджені матеріалами справи, а тому апеляційний суд має процесуальну можливість усунути допущене порушення шляхом скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви.

Такий спосіб вирішення процесуального питання відповідає завданню адміністративного судочинства, принципу ефективності судового захисту та правовому підходу Великої Палати Верховного Суду, застосованому у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24.

При цьому встановлення судового контролю апеляційним судом не змінює визначеної КАС України компетенції щодо його подальшого здійснення.

Оскільки рішення по суті спору від 03 березня 2025 року ухвалене Чернівецьким окружним адміністративним судом, саме цей суд як суд першої інстанції є судом, уповноваженим надалі здійснювати судовий контроль за його виконанням, зокрема отримувати та оцінювати звіт суб`єкта владних повноважень, перевіряти повноту вжитих заходів та, залежно від результатів розгляду звіту або його неподання, застосовувати передбачені КАС України процесуальні заходи реагування.

Враховуючи характер покладеного на відповідача обов`язку, тривалість невиконання судового рішення та необхідність надання суду повної інформації про стан його виконання, колегія суддів вважає достатнім і розумним встановити Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови для подання до Чернівецького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення від 03 березня 2025 року у справі №600/1887/24-а.

У звіті відповідач має зазначити стан виконання судового рішення, вжиті для його виконання заходи, а в разі його неповного виконання — причини невиконання, обставини, що перешкоджають повному виконанню, заходи, вжиті для усунення таких перешкод, та прогнозований строк повного виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №600/1887/24-а задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №600/1887/24-а.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї постанови подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №600/1887/24-а.

У разі неповного виконання судового рішення у звіті зазначити причини його невиконання, обставини, що перешкоджають повному виконанню, заходи, вжиті для усунення таких обставин та забезпечення виконання судового рішення, а також прогнозований строк його повного виконання.

Подальше здійснення судового контролю за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №600/1887/24-а покласти на Чернівецький окружний адміністративний суд.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийВатаманюк Р.В.

СуддіБоровицький О. А. Курко О. П.