Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №560/7302/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7302/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

08 жовтня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивачка звернулась в суд з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 968140154917 від 12.02.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині відмови при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком в застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 12.02.2026 відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що при призначенні пенсії за віком 12.02.2026 для її розрахунку відповідач застосував показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. Проте мав би застосувати показник заробітної плати за 2023-2025 роки оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм за Закону № 1058 звернулась вперше.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.02.2026 № 968140154917 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2025 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12.02.2026 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023-2025 роки, з урахуванням виплачених сум.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка отримувала пенсію за вислугу років, призначену за Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Тому її звернення після досягнення пенсійного віку за пенсією за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV є призначенням іншого виду пенсії, а не переведенням між видами пенсії в межах Закону № 1058-IV. Відтак при обчисленні пенсії слід застосувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.

II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в апеляційній скарзі просить його скасувати та відмовити в позові.

Вважає, що за частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком зберігається показник, використаний при попередньому обчисленні пенсії; показник за три попередні роки застосовується лише при первинному призначенні пенсії. Посилається також на те, що після призначення пенсії за вислугу років позивачка набула лише 1 місяць 10 днів страхового стажу.

Позивачка правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.09.2017 призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення".

12.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV з 12.02.2026

Водночас, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.02.2026 № 968140154917 позивачці було відмовлено в другій частині заяви щодо перерахунку - перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника нової середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2023-2025. Зазначено, що провести перерахунок пенсії з застосуванням показника нової середньої заробітної плати підстав немає.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 07.04.2026 повідомило позивачку що підстави для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2023-2025 роки, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відсутні.

Позивачка, вважаючи порушеними свої права, звернулася з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Згідно з абзацом другим пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Частина третя статті 45 цього Закону передбачає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може застосовуватися показник, який враховувався при призначенні або попередньому перерахунку попереднього виду пенсії.

Зміст статей 40 та 45 Закону № 1058-IV свідчить, що частина третя статті 45 регулює переведення між видами пенсії, призначеними саме за Законом № 1058-IV. Натомість пенсія за вислугу років позивачці призначена на підставі Закону № 1788-XII. Подальше звернення за пенсією за віком відповідно до Закону № 1058-IV після досягнення загального пенсійного віку є призначенням пенсії за іншим законом, а не переведенням між видами пенсії в межах одного Закону. Обчислення раніше призначеної пенсії за вислугу років із застосуванням окремих правил Закону № 1058-IV не змінює правової підстави, за якою її було призначено.

Цей висновок безпосередньо підтверджений постановою Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі № 560/9942/25 за подібних правовідносин. Верховний Суд зазначив, що призначення пенсії за вислугу років за Законом № 1788-XII, а згодом пенсії за віком за Законом № 1058-IV є призначенням іншого виду пенсії за іншим законом; при її обчисленні застосовується показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення. У цій же постанові Верховний Суд підтвердив, що частина третя статті 45 Закону № 1058-IV застосовується при зміні виду пенсії в межах цього Закону, наприклад при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17 та в постанові Верховного Суду від 8 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23. Крім того, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2024 року у справі № 560/11681/23, на яку посилається апелянт, була скасована Верховним Судом 27 листопада 2024 року; рішення суду першої інстанції про застосування актуального показника середньої заробітної плати залишено в силі. Отже, наведена апелянтом позиція не є підставою для іншого вирішення цієї справи.

Посилання апелянта на те, що після призначення пенсії за вислугу років позивачка набула лише 1 місяць 10 днів страхового стажу, не змінює правової кваліфікації її звернення. Обмеження щодо страхового стажу, передбачене частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV, стосується перерахунку пенсії у зв`язку з набуттям страхового стажу після призначення пенсії. У цій справі спір стосується призначення пенсії за віком за Законом № 1058-IV після пенсії за вислугу років, призначеної за Законом № 1788-XII, а не перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі додатково набутого стажу.

Довід апелянта про неналежний спосіб захисту також є безпідставним.

За пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт.

Суд першої інстанції застосував саме цей передбачений законом спосіб захисту щодо рішення пенсійного органу, яким відмовлено у застосуванні належного показника. Одночасне формулювання «визнати протиправним та скасувати» відповідає пункту 2 частини другої статті 245 КАС України та не є поєднанням несумісних способів захисту.

Суд першої інстанції навів встановлені обставини, дослідив підстави призначення попередньої пенсії та оцінив співвідношення частини другої статті 40 і частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Незгода апелянта з правовою оцінкою суду не свідчить про порушення статей 90 або 242 КАС України. Висновки суду узгоджуються з наведеними вище висновками Верховного Суду у справах зі співставними правовідносинами.

Оскільки позивачка вперше звернулася за призначенням пенсії за віком за Законом № 1058-IV 12 лютого 2026 року, при її обчисленні належить застосувати показник середньої заробітної плати за 2023-2025 роки.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіСушко О.О. Яремчук К.О.