Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №240/28664/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/28664/25

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

08 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д., Сушка О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду (ухвалене суддею Шуляк Л.А. у м. Житомирі) від 25 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

У грудні 2025 року позивач звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року позов задоволено.

Так, рішенням суду:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення з 01 червня 2025 року пенсії ОСОБА_1 , виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п`ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обчислювати та виплачувати ОСОБА_1 з 01 червня 2025 року пенсію, передбачену статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження з 27 травня 1986 року до 29 травня 1986 року, згідно з довідкою Житомирської обласної державної адміністрації від 23 березня 1999 року № 5-19/1011 у розмірі відшкодування фактичних збитків, щомісячно, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії в зоні Чорнобильської АЕС, у зв`язку із чим він має право на визначення розміру пенсії з урахуванням заробітної плати, що зазначена у довідці № 5-19/1011, яка видана Житомирською обласною державною адміністрацією 23 березня 1999 року.

При цьому суд критично оцінив твердження відповідача про те, що довідка про заробітну плату № 5-19/1011, яка видана Житомирською обласною державною адміністрацією 23 березня 1999 року, не підтверджена первинними документами, оскільки пенсійний орган не вправі перебирати на себе невластиві йому повноваження та ставити під сумнів чинні офіційні документи, які свідчать про особисту участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що довідка про заробітну плату має видаватися на підставі первинних документів, зокрема особових рахунків та платіжних відомостей. Водночас основним документом, який підтверджує час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, є довідка форми 122, видана на підставі первинних документів підприємством, установою чи організацією, у складі яких особа безпосередньо виконувала відповідні роботи.

Відтак, на переконання апелянта, для обчислення пенсії із заробітної плати за роботу в зоні відчуження необхідне документальне підтвердження періоду, тривалості роботи, місця її виконання та фактично нарахованої заробітної плати.

Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

Стислий виклад встановлених обставин

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У липні 2025 року позивач отримав пенсію в зменшеному розмірі, у зв`язку із чим звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, у якій просив повідомити причини зменшення основного розміру пенсії.

Листом пенсійного органу від 23 липня 2025 року позивача повідомлено, що з 01 червня 2025 року розмір його пенсії буде обчислений, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п`ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, та буде становити не 19172,62 гривень. Зазначено, що підставою виплати пенсії в такому розмірі є непідтвердження первинними документами довідки, виданої Житомирською обласною державною адміністрацією, за роботу в зоні відчуження в населених пунктах с. Довгий Ліс, с. Омельники, с. Нове Шарно Народицького району за період з 27 травня 1986 року по 29 травня 1986 року.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Спір у цій справі стосується правомірності неврахування заробітної плати, зазначеної в довідці № 5-19/1011, що видана Житомирською обласною державною адміністрацією 23 березня 1999 року, при здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник відповідача зазначив, що розмір заробітної плати, що зазначений у згаданій вище довідці, не відповідає нормативно встановленим розмірам, тому така довідка не враховувалася пенсійним органом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ).

Статтею 10 Закону № 796-ХІІ визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 57 Закону № 796-ХІІ визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 54 Закону № 796-ХІІ).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210), який відповідно до пункту 1 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1210 постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2021 року № 1307 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2021 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 26 вересня 2012 року № 886 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", яка набрала чинності з 01 січня 2022 року, крім підпунктів 6 та 8 пункту 1 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 01 грудня 2022 року, та якою зокрема було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ з 01 грудня 2022 року на найбільш вигідних умовах.

Зазначеною постановою передбачалося, що в разі, якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Порядку № 1210 з урахуванням змін буде більшим від розміру пенсії, обчисленої відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв`язку.

Пунктом 9 Порядку № 1210 з урахуванням змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1307 від 09 грудня 2021 року, які набрали чинності з 01 грудня 2022 року, передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за відповідною формулою.

У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за іншою формулою.

Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається: для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи; для пенсій по втраті годувальника - як співвідношення кількості непрацездатних членів сім`ї до кількості таких членів сім`ї з урахуванням потерпілого (у відсотках) Кв = Ку/(Ку+1) * 100%, де Ку - кількість непрацездатних членів сім`ї.

Під час визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата (дохід) за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.

Відтак наведені вище приписи дозволяють стверджувати, що у разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, з 01 грудня 2022 року органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.

Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

За загальним правилом, видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками.

Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України № 644 від 12 жовтня 2012 року.

Встановленими у цій справі обставинами підтверджується те, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії в зоні ЧАЕС, у зв`язку із чим він має право на визначення розміру пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної ним за роботу в зоні відчуження.

При цьому пенсію по інвалідності як ліквідатору аварії на Чорнобильській атомній електростанції позивачу призначено попередньо з розрахунку заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження на підставі довідки № 5-19/1011, що видана Житомирською обласною державною адміністрацією 23 березня 1999 року.

При призначенні пенсії ОСОБА_1 у пенсійного органу не виникало жодних сумнівів щодо правомірності видачі такої довідки.

Однак з 01 червня 2025 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача без урахування заробітної плати, зазначеної у довідці № 5-19/1011, що видана Житомирською обласною державною адміністрацією 23 березня 1999 року, посилаючись при цьому на те, що розрахунок заробітної плати у згадуваній вище довідці суперечить нормативним та первинним документам, у зв`язку із чим заробітна плата для обчислення пенсії ОСОБА_1 є завищеною.

Зазначені доводи покладені представником відповідача і в основу апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на невідповідність довідки нормативним документам не ґрунтуються на нормах чинних нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, адже ані Закон № 796-XII, ані Порядок № 1210, ані Порядок № 22-1 не встановлюють чіткого переліку документів, необхідного для перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 796-XII, зокрема, не встановлюють обов`язку пенсіонера подавати підтверджуючі документи про виїзди в зону відчуження та не визначають форму довідки про заробітну плату для здійснення такого перерахунку.

Надаючи правову оцінку доводам апелянта в частині непідтвердження первинними документами інформації про розмір заробітної плати позивача, зазначеної в такій довідці, колегія суддів враховує те, що неможливість вчинення державним органом тих чи інших дій, зокрема проведення перевірки відповідності довідки про заробітну плату первинним документа, достовірності відомостей, підтверджених в особових рахунках та визначення сум, на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, не може бути підставою для обмеження прав пенсіонера, оскільки це не залежить від волі особи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 808/1735/18.

Окрім того, територіальні органи Пенсійного фонду України мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати, про що зазначено у пункті 2 частини першої статті 64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункті 4.2 Порядку № 22-1.

Тобто перевірка достовірності виданих підприємством документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати, визначеної у тому чи іншому документі, при призначенні пенсії.

Також Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2021 року у справі № 2487/68/17 дійшов висновку, що особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.

То ж у разі наявності у територіального органу Пенсійного фонду України сумнівів у достовірності відомостей про заробітну плату, нараховану та виплачену позивачу за період роботи в зоні відчуження, такий орган має можливість провести перевірку даних, наведених у довідці № 5-19/1011, що видана Житомирською обласною державною адміністрацією 23 березня 1999 року.

Однак доказів проведення такої перевірки відповідач до суду не надав.

За наведених обставин колегія суддів вважає цілком обгрунтованими висновки окружного адміністративного суду про відсутність в Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області правових підстав для неврахування при обчисленні розміру пенсії позивача розміру заробітної плати, отриманої ним за період роботи в зоні відчуження, зазначеної в довідці № 5-19/1011, що видана Житомирською обласною державною адміністрацією 23 березня 1999 року.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя-доповідачЯремчук К.О.

СуддіГнап Д.Д. Сушко О.О.