Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №120/14526/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №120/14526/25

Суддя: Гнап Д.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14526/25

Головуюча у 1-й інстанції: Маслоід Олена Степанівна

Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.

08 жовтня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо зазначення в довідці від 19 травня 2025 року №47-01-3674-01/47-17 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року занижених у грошовому виразі надбавки за особливості проходження служби та премії, а також зобов`язати відповідача оформити й надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку з іншими сумами цих складових.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо зазначення у довідці занижених сум надбавки за особливості проходження служби та премії; відповідача зобов`язано підготувати нову довідку, зазначивши надбавку у розмірі 50 відсотків та премію у розмірі 100 відсотків, обчислені з розмірів складових грошового забезпечення, наведених у довідці від 19 травня 2025 року.

Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

На обґрунтування скарги зазначає, що розміри надбавки та премії є дискреційними, визначаються з урахуванням фактичних умов служби й особистого внеску та не можуть бути перераховані лише арифметичним застосуванням відсотків до окладів.

Межі апеляційного перегляду визначені статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі, оскільки заявлена вимога за своєю суттю стосується належного виконання судового рішення в іншій справі та має вирішуватися із застосуванням передбачених КАС України процедур судового контролю.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач у суді першої інстанції просив закрити провадження, посилаючись на те, що спір виник у зв`язку з виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №120/7165/24. Суд першої інстанції відхилив це клопотання, вважаючи, що нова довідка та спір щодо грошового обчислення додаткових складових утворюють самостійні правовідносини.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №120/7165/24 відповідача зобов`язано виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії у середніх розмірах, фактично виплачених за січень 2021 року за відповідною посадою у державному органі, з якого позивача звільнено на пенсію.

На виконання цього рішення відповідач 19 травня 2025 року видав довідку №47-01-3674-01/47-17. У цій справі позивач оскаржив саме числове відображення у цій довідці надбавки та премії й просив зобов`язати відповідача видати замість неї іншу довідку. Отже, спірні дії вчинені відповідачем під час реалізації обов`язку, покладеного на нього рішенням у справі №120/7165/24, а заявлений спосіб захисту спрямований на перевірку належності виконання цього обов`язку.

Сам по собі факт видачі нового документа після ухвалення судового рішення не свідчить про виникнення окремого публічно-правового спору. Визначальними є зміст і мета дій суб`єкта владних повноважень та їхній безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо позивач пов`язує порушення права з тим, що відповідач неналежно виконав визначений судом обов`язок, така вимога має розглядатися в межах спеціальних процедур судового контролю, а не шляхом повторного позовного провадження.

Цей підхід сформульовано судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2026 року у справі №580/490/26.

Верховний Суд зазначив, що новий акт або розрахунок, вчинений під час виконання судового рішення, сам по собі не утворює нового предмета адміністративного спору, якщо вимоги фактично спрямовані на перевірку способу виконання вже встановленого судом обов`язку. Належним процесуальним засобом у такому разі є, зокрема, заява за статтею 383 КАС України до суду першої інстанції, який ухвалив рішення, виконання якого оскаржується.

За змістом частини першої статті 383 КАС України особа, на користь якої ухвалено судове рішення, вправі звернутися до суду першої інстанції із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання такого рішення, або порушення прав позивача, підтверджених цим рішенням. Механізми статей 382, 382-1– 382-3 та 383 КАС України спрямовані на забезпечення реального й повного виконання судового рішення та перевірку того, чи виконано покладений ним обов`язок у визначений судом спосіб і обсязі.

У справі №120/7165/24 суд визначив обов`язок відповідача видати довідку із зазначенням конкретних додаткових складових грошового забезпечення. Питання, чи відповідає видана на виконання цього рішення довідка його змісту, зокрема чи правильно визначено грошове вираження зазначених у ній надбавки та премії, стосується обсягу й належності виконання попереднього судового рішення. З`ясування цього питання в новому позові означало б повторну перевірку виконання вже ухваленого судового рішення в порядку загального позовного провадження.

Посилання суду першої інстанції на відмінність предмета та підстав цієї справи від справи №120/7165/24 не спростовує такого висновку. Для визначення належного процесуального порядку необхідно враховувати не лише формулювання вимог, але й те, що позивач оскаржує саме документ, виданий на виконання попереднього рішення, а предметом його незгоди є відповідність цього документа покладеному судом обов`язку. Саме такий функціональний зв`язок є визначальним згідно з наведеним висновком Верховного Суду.

Тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для розгляду заявлених вимог у порядку окремого позовного провадження є помилковим. Суду належало закрити провадження, роз`яснивши позивачу право звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду в межах справи №120/7165/24 із заявою у порядку статті 383 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі за наявності судового рішення, що набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Частина перша статті 319 КАС України передбачає, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження з підстав, установлених статтею 238 цього Кодексу.

У постанові від 15 вересня 2026 року у справі №580/490/26 Верховний Суд застосував пункт 4 частини першої статті 238 КАС України до спору, який за змістом стосувався неналежного виконання обов`язку, визначеного остаточним судовим рішенням, та підтвердив належність процедури судового контролю.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись статтями 238, 241- 246, 308, 315, 319, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду в межах справи №120/7165/24 із заявою в порядку статті 383 КАС України щодо рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання судового рішення у цій справі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіСушко О.О. Яремчук К.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua