Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №120/2355/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2355/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

07 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,

представника позивача: Дунаєва І. Б.,

представника відповідача: Губського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації та визнання протиправним та скасування наказ від 31.03.2022 №79 “Про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини НОМЕР_1 ” та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 28.02.2022 позивач був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 на службу до Збройних Сил України в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та наказом від 79 від 31.03.2022 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 . Проте, вказує, що з 01.03.2008 ОСОБА_1 займає посаду вчителя фізичної культури у Пилипи-Борівському ліцеї Томашпільської селищної ради та підпадає під категорію осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Крім того, позивач вказує, що при проведені призову на військову службу позивачу не було проведено медичний огляд ВЛК, про що повідомлялось уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військової частини НОМЕР_1 , однак жодних дій для забезпечення права позивача пройти медичний огляд у передбачений законом спосіб з боку відповідачів зроблено не було. Позивач з правомірністю вказаного наказу не погоджується, вважає його протиправним, а також вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу, тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.03.2008 року ОСОБА_1 займає посаду вчителя фізичної культури Пилипи-Борівського ліцею Томашпільської селищної ради Вінницької області.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №39 від 28.02.2022 солдат ОСОБА_1 , 1983 року народження, на виконання вимог Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/22 “Про загальну мобілізацію”, та відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.02.2022 №17дск призваний та направлений для проходження військової служби за призовом під час проведення загальної мобілізації.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №79 від 31.03.2022 солдата ОСОБА_1 зараховано на всі види забезпечення, зараховано на посаду навідника 1131 взводу охорони.

Пилипи-Борівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Томашпільської селищної ради Вінницької області наказом №5-к від 28.02.2022 ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків вчителя фізичної культури з 28.02.2022, у зв`язку з призовом на військову службу, на час особливого періоду.

Відповідно до довідки Пилипи-Борівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Томашпільської селищної ради Вінницької області № 34 від 15.06.2022, ОСОБА_1 станом на 15.06.2022 працює на посаді вчителя фізичної культури та має тижневе навантаження в кількості 18 годин (1 ставка).

Листом від 13.07.2022 №40 Пилипи-Борівський ліцей Томашпільської селищної ради звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з проханням посприяти у вирішенні питання щодо повернення вчителя Пилипи-Борівського ліцею Томашпільської селищної ради ОСОБА_1 як такого, що було мобілізовано з порушенням абзацу 3 частини 2 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Так, на думку позивача, його було мобілізовано з порушенням закону та без врахування права позивача на відстрочку, а тому дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо його мобілізації і наказ командира №79 від 3103.2022 про його зарахування до списків Військової частини НОМЕР_1 є протиправними, що спонукало позивача звернутися до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби;

взяття громадян на військовий облік;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч.5 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:

призову громадян України на військову службу;

прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Абзацом 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (Указ № 65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває на момент розгляду цієї справи.

Згідно зі статтею 4 Указу № 65/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим, статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 23 Закону № 3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:

беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) комісій з питань направлення для проходження базової військової служби,

готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві;

оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати визначені документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за наявності у особи права на відстрочку від призову на військову службу, така відстрочка не надається автоматично і для реалізації відповідного права особа має звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановленому порядку.

У разі відсутності звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть за умови наявності права на отримання відстрочки від призову на військову службу, особа може бути призвана на військову службу на загальних підставах.

Доказів, які б підтверджували належне звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки на підставі абзацу третього частини другої статті 23 Закону № 3543-XII матеріали справи не містять та позивачем не надано.

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази того, що позивач скористався передбаченим законодавством правом на звернення із відповідною заявою до компетентного органу.

Факт неподання такої заяви свідчить про те, що на вказану дату у відповідача не було юридичних підстав для розгляду питання щодо можливого надання відстрочки, а тому не може бути покладено на нього обов`язок вчинити дії, пов`язані з її наданням.

Отже на момент проведення мобілізаційних заходів позивач не мав законних підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу, оскільки не звертався із відповідною заявою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також не надав жодних підтвердних документів, які б свідчили про наявність у нього обставин, що дають право на відстрочку.

Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для невключення позивача до списків осіб, що підлягають мобілізації, а проведення призову та подальше зарахування його до складу військової частини відбулося на законних підставах.

Слід взяти до уваги , висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, відповідно якого процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Щодо скасування наказу від 31.03.2022 №79 “Про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини НОМЕР_1 ” та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, колегія суддів зазначає, що підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з ч. 7 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 року.

Пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року № 280, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

В контексті спірних правовідносин та відповідного їм правового регулювання необхідно зазначити, що скасування наказу від 31.03.2022 №79 “Про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини НОМЕР_1 ” не відновлюють його статус військовозобов`язаного, позивач є військовослужбовцем і питання прийняття, проходження та звільнення з військової служби регулюється Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 року.

Законом передбачено, що окремою підставою для звільнення з військової служби є звільнення за станом здоров`я, що встановлюється в окремо передбаченому законодавством порядку.

Доказів дотримання відповідних вимог закону позивачем не надано.

Стосовно питання скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі № 9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі № П/9901/97/21).

Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 року в справі №200/4189/22 звертає увагу на те, що право на відстрочку повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним ТЦК).

При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Після мобілізації виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ №1153/2008.

Рішення про призов та про призначення до військової частини вже реалізовані, а тому їхнє скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації та визнання протиправним та скасування наказ від 31.03.2022 №79 “Про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини НОМЕР_1 ” та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий періода є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що під час призову на військову службу йому не було проведено медичного огляду військово-лікарською комісією, про що він повідомляв уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також військової частини НОМЕР_1 , однак відповідних заходів для забезпечення проходження ним медичного огляду у встановленому законом порядку вжито не було.

Так, відповідно до встановленого порядку дії (бездіяльність), рішення та постанови штатних військово-лікарських комісій можуть бути оскаржені до ВЛК вищого рівня, зокрема до ВЛК регіону, яка наділена повноваженнями щодо перегляду відповідних рішень та постанов ВЛК, а також прийняття рішення про направлення військовозобов`язаного на повторний (контрольний) медичний огляд.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджується, що позивач або його представник звертався до ВЛК вищого рівня зі скаргою на дії (бездіяльність) щодо непроведення або неналежного проведення медичного огляду.

При цьому саме лише посилання позивача на те, що він усно повідомляв уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 про непроведення медичного огляду, за відсутності належних та допустимих доказів такого звернення, не може свідчити про протиправність дій відповідачів та порушення ними встановленого порядку призову позивача на військову службу.

Водночас позивачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що відповідні рішення чи дії ВЛК були оскаржені ним у встановленому порядку та за результатами такого оскарження встановлено факт непроведення або неналежного проведення медичного огляду.

За таких обставин відсутні підстави вважати доведеним факт протиправної бездіяльності відповідачів щодо забезпечення позивачу проходження медичного огляду, а отже і підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнання протиправним і скасування наказу військової частини НОМЕР_1 №79 від 31.03.2022.

Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає наказ від 31.03.2022 №79 “Про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини НОМЕР_1 ” в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини таким, що відповідає критеріям правомірності, які визначені частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже такий наказ не підлягає скасуванню.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваний у цій справі наказ прийнятий правомірно та підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 жовтня 2026 року.

ГоловуючийСапальова Т.В.

СуддіКапустинський М.М. Ватаманюк Р.В.