Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №320/60991/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/60991/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Златіна С.В.,

суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач; НАЗК), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати п. 10.1 - 10.4 Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 545/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Київської міської ради.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що:

- Національним агентством з питань запобігання корупції на виконання вимог ч. 7 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII), складено та затверджено Обґрунтований висновок, який листом від 22.07.2025 № 405-01/63303-25 надіслано разом із матеріалами повної перевірки до Державного бюро розслідувань;

- Державне бюро розслідувань листом від 28.07.2025 № 26281-25/10-2-01-01-10714/25 повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції, що обґрунтований висновок складений стосовно ОСОБА_1 приєднаний до матеріалів кримінального провадження №62024000000001047 від 22.11.2024 та відомості, зазначені у ньому, будуть перевірені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні;

- довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження [у порядку адміністративного судочинства] лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб`єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.

Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу про закриття провадження та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- позов подано про визнання протиправними та скасування пунктів 10.1- 10.4 довідки НАЗК № 545/25 про результати повної перевірки щорічної декларації за 2022 рік (далі - Довідка);

- аналіз норм Закону №1700-VII та Порядку проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2021 за № 158/35780, яким визначено процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дозволяє дійти висновку про те, що довідка НАЗК за результатами повної перевірки декларації має ознаки акта індивідуальної дії, оскільки: є результатом виконання НАЗК владних управлінських функцій, передбачених статтею 51-3 Закону №1700-VII; виступає юридичним оформленням результатів повної перевірки декларації; приймається у визначений законодавством формі, в межах та строки визначених процедур; висновок за результатами перевірки є складовою довідки, а сама довідка НАЗК має містити у разі наявності, зокрема: виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів;- породжує зобов`язання подати відповідну декларацію з достовірними відомостями (на підставі абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону №1700 VII); стосується конкретного декларанта та публікується на вебсайті НАЗК, тобто оприлюднюються дані про порушення декларантом вимог законодавства (у разі їх виявлення);

- згідно усталеної практики Верховного Суду, відповідно до якої довідки НАЗК про результати повної перевірки декларації є актами індивідуальної дії та можуть бути предметом адміністративного позову (зокрема, у справах № 640/29515/21, № 240/24844/21, № 160/4098/22);

- суд першої інстанції не встановив (і матеріали справи цього не підтверджують), що у відношенні позивача на момент розгляду клопотання НАЗК реально вирішується питання про притягнення до кримінальної відповідальності у розумінні КПК України, тобто повідомлено особі про підозру. Таким чином, оскільки наразі не вирішується питання стосовно притягнення позивача, як суб`єкта декларування до кримінальної відповідальності, то довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення) може бути оскаржена окремо відповідно до положень КАС України.

- відносно ОСОБА_1 жодного кримінального провадження в суді на сьогодні не розглядається та жодної підозри йому не вручено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

06 квітня 2026 року представник НАЗК подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

14 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав заперечення на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, в яких просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

27 липня 2026 року ОСОБА_1 подав додаткові пояснення по справі, в яких просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотань про розгляд справи в судовому засіданні та у зупиненні провадження у справі, продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін, призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: 1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або 2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або 3) хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З аналізу викладеного вище слідує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Предметом позову є правомірність пунктів 10.1 - 10.4 Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 545/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Київської міської ради.

Так, спір у справі, що розглядається, виник у зв`язку із складенням НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, поданої суб`єктом декларування.

Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 липня 2026 року у справі № 420/3078/25, дослідивши юридичні (правові) висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у справі №160/30949/24 про те, що у разі наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних з результатами проведеної НАЗК перевірки декларації особи, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо в порядку адміністративного судочинства, відступила від указаних висновків та надалі сформувала такі юридичні (правові) висновки :

1. Складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації суб`єкта декларування довідка є результатом реалізації публічно-владних управлінських функцій у сфері антикорупційного контролю та має ознаки індивідуального акта, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 та пункту 1 частини першої статті 19 КАС України. Така довідка безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси й обов`язки суб`єкта декларування, зокрема покладає обов`язок подати виправлену декларацію, створює репутаційні наслідки, може впливати на проходження публічної служби, кадрові рішення та ініціювати подальші форми юридичної відповідальності.

Отже, з огляду на її правову природу як індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та відсутність спеціального порядку судового контролю за законністю дій НАЗК при здійсненні повної перевірки декларації, така довідка може бути самостійним предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства на предмет її відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

2. Сам факт наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних з результатами проведеної НАЗК повної перевірки декларації особи та складання довідки НАЗК, не змінює правової природи такої довідки і не позбавляє її статусу індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, та, з урахуванням частини вимог пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, зобов`язує адміністративні суди здійснювати контроль за законністю адміністративних актів НАЗК.

3. Межами розгляду справи у адміністративному суді є з`ясування того, чи були дії (рішення) НАЗК правомірними у реалізації владних управлінських функцій та чи відповідає довідка за результатами повної перевірки декларації суб`єкта декларування критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та процедурної справедливості в аспекті критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Саме тому конкуренція судових юрисдикцій у такому випадку - відсутня, оскільки в межах кожної з них здійснюється захист різних прав та вирішуються різні юридичні питання.

Повертаючись до обставин цієї справи, необхідно нагадати, що спір у цій справі виник у зв`язку із складенням НАЗК довідки п. 10.1 - 10.4 Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 545/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Київської міської ради.

Як убачається зі змісту позовної заяви, звертаючись до суду, позивач стверджував, що висновки, викладені у довідці, не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на належному правовому підґрунті.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, зіславшись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 520/25012/21, дійшов висновку, що правомірність оскаржуваної довідки не може бути предметом перевірки в порядку адміністративного судочинства, оскільки на її підставі вирішується питання щодо притягнення позивача до кримінальної відповідальності, а оцінка виявленим НАЗК порушенням має бути надана судом під час розгляду відповідного кримінального провадження.

Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 03 липня 2026 року у справі № 420/3078/25, констатує, що суд першої інстанції помилково ототожнив питання судового контролю за законністю довідки НАЗК із питанням оцінки наявності підстав для притягнення позивача до кримінальної відповідальності. Внаслідок такого помилкового підходу суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність адміністративної юрисдикції щодо цього спору та неправомірно закрив провадження у справі.

Отже, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної ухвали про закриття провадження у справі, яка перешкоджає подальшому розгляду справи по суті та підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень пункту 1 частини першої статті 238 КАС України знайшли своє підтвердження.

Оскільки при постановленні ухвали суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року.

Згідно частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 195, 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року - скасувати.

Справу № 320/60991/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 08 жовтня 2026 року.