Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/12669/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/12669/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Осіпової О.О.,

суддів: - Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило:

- стягнути із відповідача податковий борг у сумі 215483,77 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р., адміністративний позов задоволено повністю:

- стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг до бюджету у сумі 215483 (двісті пятнадцять тисяч чотириста вісімдесят три) грн 77 коп;

- судові витрати не розподілялися.

Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р., відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, зазначає про необґрунтованість рішення щодо стягнення з неї податкового боргу. Зокрема, відповідач вказує, що суд не дослідив правову природу надходжень на її банківські рахунки та не встановив факту отримання нею економічної вигоди, оскільки рахунки використовувалися третіми особами для транзитного перерахування коштів. Крім того, відповідач зазначає про неналежне дослідження судом доказів щодо вручення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, узгодженості грошових зобов`язань і дотримання процедури та строків стягнення податкового боргу. Також посилається на подану до поліції заяву про кримінальне правопорушення та талон-повідомлення, які, на її думку, підтверджують використання її рахунків третіми особами. У зв`язку з цим відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ГУ ДПС у Черкаській області відмовити.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні дії у Черкаській області, має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 215483,77 грн по наступним податкам: податку на доходи фізичних осіб, то сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 197992,71 грн, що виник з акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.08.2024 №9472/23-00-24-05-01/3847701808 та податкових повідомлень-рішень від 06.09.2024 №13027/23-00-24-05-01 у сумі 340 грн, та №13021/23-00-24-05-01 у сумі 197992,71 грн, військового збору у сумі 16471,06 грн, що виник з акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.08.2024 №9472/23-00-24-05 01/3847701808 та податкового повідомлення-рішення від 06.09.2024 №13026/23-00-24-05-01.

Адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 1020,00 грн, що виник згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.08.2024 №9472/23-00-24-05-01/3847701808 та податкового повідомлення-рішення від 06.09.2024 №13028/23-00-24-05-01.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає та регулює Кодекс №2755. Згідно ст. 19-1 Кодексу №2755 до функції податкових органів, зокрема належить: адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків; своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до пп. 14.1.39 ст. 14 Кодексу №2755 грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію. Згідно з пп. 14.1.175 ст.14 Кодексу №2755 податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу (п.59.1 ст.59 Кодексу №2755). У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до пп. 60.1.1 ст. 60 Кодексу №2755 податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до пп. 20.1.34 ст. 20 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Факт узгодження грошового зобов`язання (платник самостійно надав податкову звітність) має наслідком обов`язок платника податку сплатити у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання призводить до набуття статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу за всіма податками і зборами виконання конституційного обов`язку платником податку.

Згідно з пунктами 2-4 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу № 2755 контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику залишився несплаченим/непогашеним.

Відомостей про сплату відповідачем податкового боргу за самостійно узгодженим податковим зобов`язанням на підставі поданих податкових декларацій платника єдиного податку матеріали справи не містять.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відкриття у січні 2026 року кримінального провадження за заявою позивача про вчинення щодо неї шахрайських дій (за фактом перерахування коштів на її банківські рахунки та подальшого їх переведення на рахунки третіх осіб за вказівкою іншої особи), з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, було винесено контролюючим органом 06.09.2024р. та вони є узгодженими, оскільки у встановленому законом порядку позивачем не оскаржувалось, а відтак визначені у них суми є обов`язковими до сплати.

Крім того, податкова вимога від 08.08.2025р. №0007476-1302-2300 на дату розгляду цього спору не відкликана з причини непогашення відповідачем податкового боргу, не була та не є предметом оскарження у судовому або іншому порядку, а також не є відкликаною з інших підстав, передбачених статтею 60 Кодексу №2755, а тому ця податкова вимога є дійсною і повторне надсилання відповідачу внаслідок збільшення податкового боргу нормами Кодексу №2755 не передбачено.

Водночас, наявність відкритого кримінального провадження за фактом протиправних дій третьої особи щодо позивача не спростовує правомірності нарахування контролюючим органом сум податкового зобов`язання та не звільняє платника податків від обов`язку погашення вже узгодженого податкового боргу. Обставини, що розслідуються у межах вказаного кримінального провадження, перебувають поза межами предмета спору у цій справі, не змінюють статусу узгодженості податкового зобов`язання та не є правовою підставою для скасування рішення суду першої інстанції про стягнення такого боргу.

Колегія суддів звертає увагу, що факт відкриття кримінального провадження не зупиняє процедуру стягнення податкового боргу та не є перешкодою для її здійснення, оскільки податкові та кримінально-правові правовідносини мають різну правову природу, зокрема, у межах вирішення податкових спорів у порядку адміністративного судочинства перевіряється правомірність визначення грошових зобов`язань та узгодженість сум боргу, а кримінальне провадження розслідується відповідними правоохоронними органами та результатом його є встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, що не позбавляє контролюючий орган повноважень вживати заходів щодо стягнення податкового боргу та не скасовує обов`язку платника податків сплатити узгоджені грошові суми до бюджету.

Тобто факт відкриття кримінального провадження у січні 2026р. за зверненням позивача на підставі її заяви від 17.12.2025р. з приводу того, що її знайомий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив щодо неї шахрайські дії, які полягали у відкритті нею за його пропозицією банківських рахунків у різних банківських установах, передавання йому всіх даних цих рахунків та пересилання за його вказівкою грошових коштів, що на них надходили, на інші банківські рахунки, реквізити яких він їй присилав, за що він сплачував їй по 100 грн. щомісяця, перебуває поза межами предмета спору про стягнення податкового боргу.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 - 4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя Є.Д. Кравченко