Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/1757/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/1757/26 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.11.2025 № 0213500707.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність висновків фактичної перевірки про порушення позивачем п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через проведення розрахункових операцій з видачею фіскальних чеків, які не містять обов`язкових реквізитів. Як зазначено в позовній заяві, платником податків використовуються програмні реєстратори розрахункових операцій, які не поєднані і не з`єднанні з платіжними терміналами, відповідно, у позивача не було обов`язку друкувати рядки 12-17 фіскального чека. При цьому, за твердженням представника позивача, законодавством не встановлено обов`язку щодо поєднання платіжних терміналів з програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.11.2025 № 0213500707.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 та від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.10.2026.

18.08.2026 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, а представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу від 16.10.2025 № 2652-п, ГУ ДПС у Черкаській області було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за місцем фактичного здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 за період діяльності з 27.06.2023 по 21.10.2025 року.

За результатами перевірки, контролюючим органом складено акт фактичної перевірки від 22.10.2025 № 16518/Ж5/23-00-07-07- 01/2869409114, за висновками якого, встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подавав заперечення (вх. ГУ ДПС від 06.11.2025 №47331/6) до акту фактичної перевірки від 22.10.2025 та за результатами розгляду заперечення, висновки акту перевірки залишено без змін.

ГУ ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2025 № 0213500707, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 3239670,50 грн за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України, за результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 30.01.2026 № 2502/6/99-00-06-03-02-06, скарга залишена без задоволення.

Наведене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з необґрунтованості висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР в частині невидання фіскального чеку з усіма обов`язковими реквізитами, зокрема з зазначенням рядків 12-17, оскільки зазначення цих реквізитів у спірному випадку не було обов`язковим через не встановлення поєднаності/з`єднаності платіжних терміналів та реєстраторів розрахункових операцій.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк вбачається відсутність в розрахункових документах/фіскальних чеках обов`язкових реквізитів, що кваліфікується, як те, що такий документ не є розрахунковим. У позивача виник обов`язок щодо заповнення реквізитів рядків 12-17 фіскального чека за період з 06.08.2025 по 20.10.2025. Апелянт також наголошує на тому, що позивач у спірний період використовував у своїй діяльності платіжний термінал та змінив тип суміщення з нежорсткого з`єднання до повністю автоматизованої передачі даних у режимі жорсткого з`єднання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР:

розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Тож, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

Наведеними нормами передбачено відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350 (далі Положення № 13).

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення № 13, фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13); сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14); вид операції (рядок 15); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17).

Пунктом 4 розділу ІІ Положення № 13, установлено, що рядки 12 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій / програмним реєстратором розрахункових операцій.

Надаючи тлумачення пунктам 2, 4 Положення №13, Верховний Суд у постанові від 03.11.2023 справа №640/23582/21 висловив правову позицію, за якою суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, визначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з реєстратором розрахункових операцій, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону №265/95-ВР. При цьому чинним законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.

Слід наголосити на тому, що рядки 11-17 згідно з пунктом 2 та пункт 4 розділу ІІ Положення № 13, у редакції, чинній до внесення змін наказом Міністерства фінансів України 08.06.2021 № 329, є тотожними рядкам 12-17, які передбаченні пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 у чинній на час спірних відносин редакції. Залишився незмінним за своїм змістом і пункт 4 розділу ІІ Положення № 13. Також, не передбачено обов`язку з`єднувати/поєднувати електронний платіжний термінал з програмним реєстратором розрахункових операцій.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що лист № 05/11-25 від 05.11.2025, якому повідомлено позивача, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору із супроводу програмного забезпечення № 01.08-25 від 01.08.2025, послуги із супроводу програмного забезпечення SYRVE надаються за адресою ведення господарської діяльності Виконавцем: м. Черкаси. вул. Хрещатик, буд. 190. Замовнику надано доступ до програмного забезпечення із інтеграцією з банківським терміналом серії SICR086Y 202917303221047117548486 та із використанням ПРРO Checkbox. Починаючи з 05 серпня 2025 року, інтеграція платіжної системи з SYRVE здійснювалася типом «нежорсткого з`єднання», тобто з необхідністю ручного введення відповідних сум касиром у платіжному терміналі. Після спливу деякого часу від Замовника почали надходити звернення щодо частих помилок касирів та систематичних збоїв у роботі програмного продукту. У зв`язку з цим, Виконавець 16 жовтня 2025 року після вечірнього закриття робочої зміни касиром Виконавця змінив, налаштування та перевів SYRVE до інтеграції по типу «жорсткої прив`язки», за якої, система не вимагає ручного введення сум касиром у платіжному терміналі, а передача сум із РРО/ПРРО до терміналу здійснюється автоматично, без ручного введення. Підсумовуючи викладене, у період з 05 серпня 2025 року до 16 жовтня 2025 року у Замовника діяла інтеграція платіжної системи з SYRVE типу «нежорсткого з`єднання» (з необхідністю ручного введення відповідних сум касиром у платіжному терміналі). Починаючи з 17 жовтня 2025 року і до теперішнього часу у Замовника використовується програмна система з «жорсткою прив`язкою», за якої передача сум із РРО до терміналу здійснюється автоматично, без ручного введення.

Під час судового розгляду представник відповідача пояснив, що оскільки платіжні термінали та програмний реєстратор розрахункових операцій під`єднані до мережі інтернет, вони вважаються поєднаними/з`єднаними, тому фіскальні чеки повинні містити всі реквізити, передбачені наведеними приписами Положення № 13.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що таких доводів контролюючого органу недостатньо для спростування інформації, зазначеної у вищенаведеному листі № 05/11-25 від 05.11.2025, про відсутність поєднання платіжного терміналу та програмного реєстратора розрахункових операцій, що використовує позивач, тому, такі висновки та доводи ґрунтується на припущеннях щодо поєднаності/з`єднаності платіжних терміналів та програмного реєстратора розрахункових операцій через їх підключення до мережі інтернет, однак контролюючим органом не було з`ясовано поєднаності/з`єднаності відповідних пристроїв під час фактичної перевірки, не надано інших доказів, які б спростовували докази подані позивачем.

Твердження податкового органу, що позивач самостійно підтвердив безпосереднє з`єднання листом від 21.10.2025, колегія суддів відхиляє, адже лист не містив відомостей коли саме відбулось з`єднання. Позивач заперечив наявність такого з`єднання та повідомив про його появу 17.10.2025. Натомість, листом спростовано наявність з`єднання у період з 05.08.2025 по 16.10.2025.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР в частині невидання фіскального чеку з усіма обов`язковими реквізитами, зокрема з зазначенням рядків 12-17, позаяк, зазначення цих реквізитів у спірному випадку не було обов`язковим через не встановлення поєднаності/з`єднаності платіжних терміналів та реєстраторів розрахункових операцій.

У контексті доводів апеляційної скарги, слід зазначити про те, що наявність доступу до мережі інтернет у обох пристроїв потрібна лише для їх автономної роботи (відправки даних на сервери банку та ДПС), але це не доводить того, що вони обмінюються даними між собою. У період встановлення нежорсткого з`єднання (ручного введення) суми в термінал вносилися вручну, тому за такого режиму термінал і ПРРО є технічно непоєднаними. Отже, за таких обставин, відповідач не міг вимагати обов`язкового заповнення рядків 10-17 фіскального чека (даних транзакції). Протилежного суду не було доведено, як і не вказано на здійснення перевірки технічної взаємодії пристроїв, не проведено тестового розрахунку, щоб встановити, як саме передається сума/доказів інтеграції.

Позовні вимоги підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 07.10.2026.