Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №320/57705/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/57705/25 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Бабіча Є.О.,

представника позивача Самуся О.В.,

представника відповідача Новогребельський М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Самуся Олексія Вікторовича, що діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №320/57705/25 (головуючий суддя в І-й інстанції - Шевченко А.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.11.2025 №1042680707 про застосування штрафних санкцій за порушення пункту 1 пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1 345 316,35 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідачем під час проведення фактичної перевірки неправомірно встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства, а саме пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки позивачем видавалися розрахункові документи на повну суму проведених операцій, всі податки і збори з цих операцій сплачено, а тому податкове повідомлення - рішення, прийняте за наслідками такої перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Пунктом 2 статті 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» чітко визначено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний в обов`язковому порядку надавати розрахунковий документ.

ФОП ОСОБА_1 видавала своїм клієнтам розрахункові документи за період з 01.06.2025 року по 14.10.2025 року, що підтверджується звітом по ПРРО з фіскальним номером 4000897635, який надано суду.

Отже, відповідачем безпідставно вказано в спірному податковому повідомленні-рішенні про порушення позивачем п.2 ст.3 вищезазначеного Закону.

Також позивачем не завдано збитків державі, оскільки клієнтам видавалися розрахункові документи і всі податки та збори з цих операцій сплачено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2026 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які надійшли 03 вересня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 30 вересня 2026 року, строк розгляду справи продовжено.

30 вересня 2026 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 07 жовтня 2026 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Основним видом діяльності позивача згідно із КВЕД є: 96.02.- надання послуг перукарнями та салонами краси.

23.09.2025 Головним управлінням ДПС у м. Києві, керуючись підпунктом 80.2.2,80.2.3, 80.2.4, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, керуючись статтями 20,61,62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пункту 82.3 статті 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), Закону України від 21.06.2012 № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (із змінами та доповненнями), прийнято наказ від 23.09.2025 № 6412-п «Про проведення фактичних перевірок».

Відповідно до зазначеного наказу контролюючим органом вирішено провести фактичні перевірки платників податків/об`єктів, зазначених у додатках 1-299 з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Обґрунтування: доповідна записка управління фактичних перевірок від 23.09.2025 № 1878/26-15-07-07-00-10.

Відповідно до додатку до наказу № 254 «Перелік платників податків/об`єктів для проведення фактичних перевірок працівниками управління фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2, статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України», мета проведення перевірки: перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення особами), дотримання вимог трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання законодавства щодо встановлених (націнки) державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки. Вид перевірки: фактична. Період діяльності, що перевіряється: згідно статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Назва платника/ об`єкта, перевірка якого проводиться: ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ). Тривалість перевірки : не повинна перевищувати 10 діб. Дата початку перевірки: 14.10.2025.

Для здійснення перевірки були оформлені направлення на перевірку № 27800/26-15-07-07-03 від 07.10.2025 та № 27801/26-15-07-07-01 від 07.10.2025, в яких вказана мета перевірки:

перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Вказані направлення на перевірку були вручені ОСОБА_2 , адміністратору 14.10.2025 року о 14год 50 хв, про що свідчить її власний підпис на направленнях.

14.10.2025 адміністратору ОСОБА_2 також вручено запит від 14.10.2025 року про надання документів. У відповідь на запит, до перевірки надано всі документи в повному обсязі.

14.10.2025 о 14 год 50 хв розпочато фактичну перевірку салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 з надання послуг манікюру та педикюру.

За результатами фактичної перевірки 14.10.2025 посадовими особами контролюючого органу складено акт № 91809/Ж5/26/1507/ НОМЕР_2 від 23.10.2025, відповідно до якого встановлено наступне: в своїй діяльності ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) використовує ПРРО з фіскальним номером 4000897635, зареєстрованим 19.06.2024 року на адресу здійснення діяльності: АДРЕСА_3 . В своїх поясненнях ФОП ОСОБА_1 зазначає, що за адресою: АДРЕСА_3 здійснювалась фінансово-господарська діяльність до 31.05.2025 року. Починаючи з 01.06.2025 року по початок перевірки ФОП ОСОБА_1 надавала послуги та проводила розрахункові операції за адресою: АДРЕСА_2 .

ФОП ОСОБА_1 надано до перевірки виписки банку за період з 01.06.2025 по 30.09.2025 із рахунку, відкритого у АТ КБ «Приватбанк».

В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проводила розрахункові операції без застосування належним чином зареєстрованого РРО /ПРРО за адресою: АДРЕСА_2 у період з 01.06.2025 по 30.09.2025. Згідно наданих до перевірки виписок банку, вчинено вперше проведення розрахункових операції (розрахунки з еквайрингу, термінал Newland N950, SN: NCB801141890) без застосування PPOMPPO 01.06.2025 року в сумі 1000,00 грн., наступні вчинені порушення у період з 02.06.2025 по 30.09.2025 в сумі 896210,90 грн.

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 також встановлено факт допуску до роботи працівників (найманих осіб) адміністратора ОСОБА_2 та майстра манікюру ОСОБА_3 без укладання трудових договорів (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За результатами фактичної перевірки встановлено наступні порушення:

частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (зі змінами та доповненнями);

пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);

абзацу 2 Постанови КМУ Постанови КМУ від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником».

23.10.2025 головними державними інспекторами ГУ ДПС у м. Києві складено акт відмови від підписання та отримання представниками суб`єкта господарювання акта фактичної перевірки від 23.10.2025.

На підставі акта фактичної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 10.11.2025 № 1042680707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1345316,35 грн за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішеннями, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернулася із вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що видача розрахункового документа із використанням РРО, який не зареєстрований за адресою надання послуги прирівнюється до непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи і є підставою для застосування фінансових санкцій за встановлені порушення.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

На підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до вимог статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно з пунктами 80.1 та 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, гід розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених цим Кодексом.

Як визначено пунктом 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

На підставі пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон « 265/95 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з абзацом п`ятим, шостим статті 2 Закону №265/95 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

На підставі абзацу 19 статті 2 Закону №265/95 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Як визначено абзацом другим пункту 7 статті 3 Закону №265/95 суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (…), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

Відповідно до пунктів 11, 12 статі 3 Закону №265/95 суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій повинні проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку (…)

На підставі пунктів 1 та 7 статті 17 Закону №265/95 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: (…) непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення;

триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Статтею 20 Закону № 265/95 визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (…)

Процедура реєстрації/перереєстрації РРО/ПРРО у контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі Порядок № 547), Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.202 від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі Порядок № 317).

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 розділу ІІ Порядку № 547 перереєстрація РРО здійснюється у разі використання РРО в іншій господарській одиниці, зміни даних щодо суб`єкта господарювання, що зазначаються у реєстраційному посвідченні, у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, перереєстрація ПРРО здійснюється в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Для перереєстрації РРО/ПРРО подається заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі заява №1-РРО)/заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі заява № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви № 1-РРО/№ 1-ПРРО зазначаються: оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі повідомлення № 20-ОПП), поданим до контролюючого органу відповідно до вимог та порядку відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України та розділу VIII Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

При цьому, назва та адреса господарської одиниці є обов`язковими реквізитами фіскального чеку згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 «Про затвердження Положення про форму та зміст подання звітності, пов`язаної з використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що видача розрахункового документа із використанням РРО, який не зареєстрований за адресою надання послуги прирівнюється до непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи і є підставою для застосування фінансових санкцій за встановлені порушення.

Як свідчать матеріали справи податковим органом встановлені порушення з боку позивача пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95, а саме: ФОП ОСОБА_1 проводила розрахункові операції без застосування належним чином зареєстрованого РРО /ПРРО за адресою: АДРЕСА_2 у період з 01.06.2025 по 30.09.2025.

Згідно наданих до перевірки виписок банку, вчинено вперше проведення розрахункових операції (розрахунки з еквайрингу, термінал Newland N950, SN: NCB801141890) без застосування PPOMPPO 01.06.2025 року в сумі 1000,00 грн., наступні вчинені порушення у період з 02.06.2025 по 30.09.2025 в сумі 896210,90 грн.

Фактична перевірка проводилася податковим органом в салоні краси «Be Beauty» за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність позивач з надання послуг манікюру та педикюру.

Згідно з наданими до перевірки документами та поясненнями позивача в своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує ПРРО з фіскальним номером 4000897635, яке зареєстроване 19.06.2024 на адресу здійснення діяльності: АДРЕСА_3 , яке відмінне від адреси здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 )

Так, у своїх поясненнях позивач зазначала, що за адресою: АДРЕСА_3 , здійснювала фінансово-господарську діяльність до 31.05.2025 року. Починаючи з 01.06.2025 року по початок перевірки ФОП ОСОБА_1 надавала послуги та проводила розрахункові операції за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, під час проведення фактичної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проводила розрахункові операції без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО за адресою: АДРЕСА_2 у період з 01.06.2025 по 30.09.2025.

В зв`язку з виявленим проведенням позивачем розрахункових операцій на загальну суму 897210,90 грн без застосування РРО та/або ПРРО (тобто зареєстрованим не за місцем здійснення господарської діяльності) до неї застосована відповідальність, передбачена пунктом 1 статті 17 Закону №265/95, а саме: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) з порушеннями, встановленими цим пунктом 1000,00 грн - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) з порушеннями, встановленими цим пунктом - 1344316,35 грн за кожне наступне порушення (896210,90*150%=19267,50).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає правомірним складення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10.11.2025 № 1042680707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені на суму 1345316,35 грн за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону №265/95.

Є безпідставними доводи апелянта про відсутність порушень п.2 ст.3 Закону №265/95 в зв`язку з виданням покупцям розрахункових документів покупцям, однак із застосуванням РРО на іншу господарську одиницю за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки, як вже зазначалося вище, видача розрахункового документа із використанням РРО, який не зареєстрований за адресою надання послуги прирівнюється до непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи і є підставою для застосування фінансових санкцій за встановлені порушення.

За наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Самуся Олексія Вікторовича, що діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №320/57705/25 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №320/57705/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 07 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

В.В. Кузьменко