Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/196/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/196/26 Суддя (судді) першої інстанції: Бабич А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Кузьмишиної О.М., Ясиновського І.Г.,

за участі секретаря судового засідання Бабіча Є.О.,

представника відповідача Щербини Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі №580/196/26 (головуючий суддя в І-й інстанції - Бабич А.М.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.10.2025, якими донараховано суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

№0798896-2409-2312-UA71020050000074004 в розмірі 37845,79грн;

№0798897-2409-2312-UA71020050000074004 у розмірі 160420,95грн;

№0798901-2409-2312-UA71020050000074004 в розмірі 430,81грн;

№0798902-2409-2312-UA71020050000074004 у розмірі 8544,41грн;

№0798903-2409-2312-UA71020050000074004 у розмірі 105,86грн;

№0798904-2409-2312-UA71020050000074004 у розмірі 10531,64грн;

№0798905-2409-2312-UA71020050000074004 в розмірі 413,72грн;

№0798906-2409-2312-UA71020050000074004 у розмірі 93,8грн;

№0798908-2409-2312-UA71020050000074004 в розмірі 214,74грн;

№ 0798876-2409-2312-UA71020050000074004 в розмірі 473481,00грн;

№0798892-2409-2312-UA71020050000074004 в розмірі 769406,63грн;

№0798895-2409-2312-UA71020050000074004 в розмірі 793080,68грн;

№0798898-2409-2312-UA71020050000074004 в розмірі 840428,78грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 об`єднано провадження у справах №580/196/26 та №580/1093/26, присвоєно єдиний номер справи №580/196/26 для спільного розгляду з позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування ППР від 16.12.2025, якими донараховано суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: № 0814366-2407-2301-UА71020050000074004 в розмірі 473481,00 грн; №0814367-2407-2301-UА71020050000074004 в розмірі 769406,63 грн; №0814301-2407-2301-UА71020050000074004 в розмірі 793080,68 грн; №0814302-2407-2301-UА71020050000074004 в розмірі 840428,78 грн, а також визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 19.03.2026 №0004823-1306-2300 на суму 2876397,09 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року позови задоволено.

Визнано протиправними та скасовано винесені Головним управлінням ДПС у Черкаській області:

податкові повідомлення-рішення, якими донараховано суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 : №0798896-2409-2312-UA71020050000074004, №0798897-2409-2312-UA71020050000074004, №0798901-2409-2312-UA71020050000074004, №0798902-2409-2312-UA71020050000074004, №0798903-2409-2312-UA71020050000074004, №0798904-2409-2312-UA71020050000074004, №0798905-2409-2312-UA71020050000074004, №0798906-2409-2312-UA71020050000074004, №0798908-2409-2312-UA71020050000074004, №0798876-2409-2312-UA71020050000074004, №0798892-2409-2312-UA71020050000074004, №0798895-2409-2312-UA71020050000074004, №0798898-2409-2312-UA71020050000074004;

ОСОБА_2 : №0814366-2407-2301-UА71020050000074004, №0814367-2407-2301-UА71020050000074004, №0814301-2407-2301-UА71020050000074004, №0814302-2407-2301-UА71020050000074004;-

податкову вимогу від 19.03.2026 №0004823-1306-2300, винесену ОСОБА_2 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області судові витрати зі сплати судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 39669,50грн.

23.06.2026 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшли заяви представника позивачів про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 в сумі 30000,00грн.; на користь ОСОБА_2 в сумі 20000,00грн.

Відповідач заперечував проти задоволення заяв позивачів, зауважив, що позивачі до закінчення судових дебатів не подали заяв про неможливість своєчасно подати докази таких витрат. Витрати позивачів не є співмірними з розміром позовних вимог та є завищеними.

Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області судові витрати на професійну правничу допомогу на користь:

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 30000,00грн;

ОСОБА_2 20000,00грн.

Не погодившись з додатковим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні заяв про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Позивачі до закінчення судових дебатів не подали доказів витрат на правничу допомогу адвоката, як того вимагає ч.7 ст.139 КАС України, а також не надали заяви про неможливість своєчасного надання таких доказів.

Позивачі не надали доказів розрахунку погодинної вартості правової допомоги.

Заявлені витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з позовними вимогами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 10 вересня 2026 року.

Позивачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін та зазначають про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 07 жовтня 2026 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Черкаській області - Щербини Наталії Іванівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 07 жовтня 2026 року о 11:15 у справі №580/196/26 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon».

У судове засідання позивачі не з`явився та явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

08.01.2026 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просив, зокрема, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати.

02.04.2026 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом, в якому просила, зокрема, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року позови задоволено.

Визнано протиправними та скасовано винесені Головним управлінням ДПС у Черкаській області:

податкові повідомлення-рішення, якими донараховано суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 : №0798896-2409-2312-UA71020050000074004, №0798897-2409-2312-UA71020050000074004, №0798901-2409-2312-UA71020050000074004, №0798902-2409-2312-UA71020050000074004, №0798903-2409-2312-UA71020050000074004, №0798904-2409-2312-UA71020050000074004, №0798905-2409-2312-UA71020050000074004, №0798906-2409-2312-UA71020050000074004, №0798908-2409-2312-UA71020050000074004, №0798876-2409-2312-UA71020050000074004, №0798892-2409-2312-UA71020050000074004, №0798895-2409-2312-UA71020050000074004, №0798898-2409-2312-UA71020050000074004;

ОСОБА_2 : №0814366-2407-2301-UА71020050000074004, №0814367-2407-2301-UА71020050000074004, №0814301-2407-2301-UА71020050000074004, №0814302-2407-2301-UА71020050000074004;-

податкову вимогу від 19.03.2026 №0004823-1306-2300, винесену ОСОБА_2 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області судові витрати зі сплати судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 39669,50грн.

В мотивувальній частині рішення судом першої інстанції зазначено, що понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені квитанціями до платіжних інструкцій від 26.01.2026 на загальну суму 39669,50грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі. Понесення позивачем ОСОБА_2 судових витрат зі сплати судового збору не підтверджено та наявне пенсійне її посвідчення про статус пенсіонера з інвалідністю 1групи, що звільняє від такої сплати. Тому на її користь цей вид витрат розподілу не підлягає.

22.06.2026 через Електронний кабінет до Черкаського окружного адміністративного суду надійшли заяви представника позивачів про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 в сумі 30000,00грн.; на користь ОСОБА_2 в сумі 20000,00грн.

Представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом відбулося на підставі договору №3/26 від 16.01.2026, додаткової угоди від 22.06.2026 (щодо фіксованого розміру витрат в розмірі 30000 грн) від 22.06.2026, ордеру.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 22.06.2026 перелік виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): формування позовної заяви; формування та подача до суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи; формування та подача до суду заяви про уточнення позовних вимог; формування та подача до суду заяви про усунення недоліків; формування та подача до суду заяви про залучення третьої особи; формування та подача до суду заяви про об`єднання справ в одне провадження. Загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 30000 грн. (а.с.116, том 2)

Зазначене також підтверджується актом приймання передачі наданих послуг від 22.06.2022 року (а.с.115)

Сплата ОСОБА_1 послуг адвоката Прядка В.М. підтверджується квитанцією №63441 від 22 червня 2026 року в розмірі 30000 грн (а.с.118, том 2)

Представництво інтересів Геращенко О.Д. адвокатом відбулося на підставі договору №12/26 про надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2025, додаткової угоди (щодо фіксованого розміру витрат в розмірі 20000 грн) від 22.06.2026, ордеру.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 22.06.2026 перелік виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): формування позовної заяви, формування та подача до суду заяви про усунення недоліків; формування та подача до суду заяви про зміну предмету позову; формування та подача до суду клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні; представництво інтересів клієнта в судових засіданнях суду першої інстанції. Загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 20000 грн. (а.с.100, том 2)

Зазначене також підтверджується актом приймання передачі наданих послуг від 22.06.2022 року (а.с.105)

Сплата ОСОБА_2 послуг адвоката Прядка В.М. підтверджується квитанцією №63637 від 22 червня 2026 року в розмірі 20000 грн (а.с.104, том 2)

Відповідач заперечував проти задоволення заяв позивачів, зауважив, що позивачі до закінчення судових дебатів не подали заяв про неможливість своєчасно подати докази таких витрат. Витрати позивачів не є співмірними з розміром позовних вимог та є завищеними.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі, виходив з предмету спору, кількості позовних вимог, пов`язаності об`єкта оподаткування з позивачами, кількості оскаржуваних ППР та відсутності доказів правової освіти та правової діяльності позивачів, що вартість адвокатських послуг склала менше 1% від ціни позову.

Оцінка суду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин третьої, четвертої, п`ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Отже витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі та обов`язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що обов`язковою умовою для вирішення питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення (постанови) у справі є подання стороною заяви до закінчення судових дебатів (до прийняття судового рішення по суті справи) про неможливість подання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до стадії ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суд про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи.

Власне, з цим, - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) і пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

У постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 Верховний Суд вказав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.

Отже, зазначення у прохальній частині позовної заяви узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами розгляду справи не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити як склад таких витрат, так і факт їх понесення.

Крім того в постанові від 19 вересня 2024 року у справі № 200/2125/23 Верховний Суд дійшов висновку про правомірність залишення судом апеляційної інстанції без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини сьомої статті 139 КАС України з огляду на те, що ним не було заявлено до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення по справі про неможливість подання доказів на підтвердження судових витрат, а також, про стягнення з відповідача судових витрат, понесених саме при апеляційному розгляді справи, чи що такі витрати будуть понесені.

Застосовуючи зазначені висновки та правові норми до правовідносин, що виникли у цій справі, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи рішення у справі №580/196/26 ухвалено у відкритому судовому засіданні 17 червня 2026 року за участю представника позивача та представника відповідача.

До закінчення судових дебатів по справі стороною позивачів до суду першої інстанції не надавалися докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також не надавалася відповідна заява (письмово) про наявність вказаних витрат, не оголошувалася така заява і в усній формі під час слухання справи по суті до переходу суду до стадії ухвалення рішення у справі.

Представник позивача 22 червня 2026 року через «Електронний суд», тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду від 17 червня 2026 року надав до суду першої інстанції заяву про стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу разом з доказами цих витрат.

При цьому, в позовних заявах позивачі не обґрунтовували необхідність стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача, не вказали розміру витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню.

До ухвалення у справі рішення позивачі та їх представник не надали доказів на підтвердження понесення таких витрат, не вказали жодних причин, які унеможливлюють подання ними відповідних доказів до ухвалення рішення, не повідомили про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції. Також не зазначали обставини поважності причин неподання відповідних доказів щодо правничої допомоги й у поданій представником позивачів заяві про ухвалення додаткового судового рішення.

Наведене вище дає підстави вважати, що позивачі не подали заяви, яка б у розумінні положень частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України, давала б суду першої інстанції правові передумови для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Оскільки позивачі у цій справі своєчасно не визначили розмір судових витрат на правничу допомогу та не зазначили поважних причин, які унеможливили подання відповідних доказів на підтвердження розміру заявлених до відшкодування витрат, тобто не дотрималися процесуальних норм закону щодо відповідної заяви про наявність витрат на правничу допомогу до ухвалення рішення суду, у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для вирішення питання про розподіл витрат відповідно до статті 252 КАС України.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування додаткового рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про залишення заяв адвоката Прядка В.М. від 22.06.2026 року про стягнення на користь ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу - без розгляду.

Керуючись статтями 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі №580/196/26 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі №580/196/26 - скасувати.

Заяви адвоката Прядка Віталія Михайловича від 22 червня 2026 року про стягнення на користь ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 07 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.М. Кузьмишина

І.Г. Ясиновський