Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №620/5456/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/5456/25 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 31.10.2017 включно;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2018 рік та 2021 рік, грошову допомогу на оздоровлення за 2017-2022 роки, допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2017-2022 роки - з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з квітня 2020 по жовтень 2020 та за період з грудня 2020 року по 29.06.2022 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 31.10.2017. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки та компенсації за невикористані відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що Порядок № 1078 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачав нарахування індексації на грошове забезпечення поліцейських, а відповідні зміни були внесені до нього лише постановою КМУ від 18.10.2017 № 782. Апелянт зазначив, що включення індексації в розрахунок матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань не передбачено жодними нормативно-правовими актами. Також на переконання апелянта індексація не входить до складу грошового забезпечення поліцейських, а тому не входить в розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток.

Позивач також подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що не погоджується з відмовою суду у нарахуванні та виплаті додаткової доплати за Постановою КМУ від 29.04.2020 №375 за періоди з квітня 2020 по жовтень 2020 та з грудня 2020 по 29.06.2022. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції обмежився оцінкою внутрішнього листа без витребування первинних документів, дослідження посадових обов`язків позивача або змінах у таких.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 22.05.2017 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області та наказом від 28.06.2022 № 342 о/с звільнений зі служби в поліції з 29.06.2022 за пунктом 6 частини 1 статті 77 закону України "Про національну поліцію".

В довідці про нараховане грошове забезпечення позивача вказано, що з травня 2017 року по 31.10.2017 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. Натомість позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення з листопада 2017 року по червень 2022 року щомісячно.

Також в матеріалах справи наявний лист від 12.06.2025 №2916-2025 в якому відповідач повідомив, що позивач не виконував обов`язків та функцій, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) за період з квітня 2020 року по жовтень 2020 року та грудня 2020 року по 29 травня 2022 року.

Згідно відомостей зазначених у листі від 23.07.2025 №12020-2025 позивачу виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення у 2017 році в розмірі 2400,00 грн, у 2018 році - 2400,00 грн, у 2019 році-2600,00 грн, у 2020 році - 4620,00 грн, у 2021 році- 7003,5 грн, у 2022 році-12735,91 та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році-11852,06 грн, у 2021 році-1016,00 грн. Також відповідно до пункту 8 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 зі змінами та на виконання наказу по особовому складу ГУНП в Чернігівські області від 28.06.2022 № 342 о/с ОСОБА_1 нарахована та виплачена в червні 2022 року компенсація за невикористану відпустку за 2022 рік (за 12 діб) в сумі 4087,87 грн. Додаткова винагорода передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" нарахована ОСОБА_1 згідно наказу по особовому складу ГУНП в Чернігівській області від 24.06.2022 № 287 о/с в сумі 12000,00 грн (за період з 12.06.2022-23.06.2024). В інші періоди починаючи з 24.02.2022 вищевказана додаткова винагорода не встановлювалася та не виплачувалася.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 31.10.2017 включно, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закону № 1282-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Визначення індексації наведено у частині 1 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03 липня 2011 року (далі - Закон № 1282-ХІІ), відповідно до якої індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно частини 1 статті 2 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

У разі виникнення обставин, передбачених статті 4 цього Закону № 1282-ХІІ грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (ч. 1 ст. 6 Закону № 1282-ХІІ).

Частинами 2, 6 статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Згідно частини третьої статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Порядком № 1078 визначено проведення індексації грошових доходів населення визначено.

Пунктом 1 Порядку № 1078 визначено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

До 24.10.2017 положення абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 діяли в редакції, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782, яка набрала чинності 24.10.2017, внесено зміни до пункту 2 Порядку № 1078 та доповнено абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Разом з тим, необхідність здійснення індексації грошового забезпечення поліцейських прямо передбачена частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII, яка діяла, зокрема в спірний період з 22.05.2017 по 31.10.2017.

Водночас, положення Закону № 580-VIII у порівнянні із положеннями Порядку № 1078 мають вищу юридичну силу, у зв`язку з чим підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у тому числі і відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у період до 24.10.2017 у пункті 2 Порядку № 1078 виокремлених положень щодо визначення серед об`єктів індексації грошових доходів громадян грошового забезпечення саме поліцейських не є підставою для незастосування відповідачем механізму нарахування та виплати індексації, що визначений цим Порядком, в цілому.

Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 по справі № 420/19450/21.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 22.05.2017 по 31.10.2017 та необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплатити йому індексацію за вказаний період.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2018 рік та 2021 рік, грошову допомогу на оздоровлення за 2017-2022 роки, допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2017-2022 роки - з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із Законом № 1282-XII індексація грошових доходів населення є встановленим законами механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, які не мають разового характеру.

Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Суд зазначив, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня грошового забезпечення внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 вказано, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян. Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. Відтак, індексація грошового забезпечення, як його складова, має враховуватись при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, які обчислюються від місячного грошового забезпечення.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язання провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки та компенсації за невикористані відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення.

При цьому суд першої інстанції правильно зазначив про відсутність підстав для задоволення позову в частинах:

- перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017-2019 роки та 2022 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення, з огляду на відсутність доказів отримання позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 2017 по 2019 роки та 2022 рік;

- перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з огляду на те, що вказана виплата не мала постійного, щомісячного характеру.

Апеляційні скарги відповідача та позивача не містять жодних доводів щодо висновків суду першої інстанції в частині вказаних відмовлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з квітня 2020 по жовтень 2020 та за період з грудня 2020 року по 29.06.2022 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

За приписами пункту 2 постанови № 342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Пунктом 1 постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Згідно пунктів 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Вищевказана правова норма свідчить про те, що встановлення поліцейському додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину) здійснюється з урахуванням відпрацьованому часу в умовах карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок № 485).

У пункті 1 Порядку № 485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які, внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків, забезпечують життєдіяльність населення у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Суд зазначає, що забезпечення життєдіяльності населення - це комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Судом встановлено, що у спірний період позивач проходив службу в ГУНП в Чернігівській області на посаді старшого інспектора відділу формування та супроводження інформаційних ресурсів УІАП ГУНП в Чернігівській області.

В листі від 12.06.2025 №2916-2025 відповідач повідомив, що позивач не виконував обов`язків та функцій, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) за період з квітня 2020 року по жовтень 2020 року та грудня 2020 року по 29 травня 2022 року.

У свою чергу позивачем не надано до суду жодних доказів на спростування інформації зазначеної відповідачем та на підтвердження виконання ним обов`язків та функцій, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян).

Враховуючи наведені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О. Сорочко

А.Ю. Коротких